Звичайний нежить, або риніт, найчастіше викликаний гострою вірусною інфекцією. Його викликають риновіруси, аденовіруси, коронавіруси, респіраторно-синцитіальні віруси. При цьому виділення з носа зазвичай має слизистий характер. Якщо ж воно стає густим, набуває зеленуватий відтінок, значить, у порожнині носа почала розвиватися бактеріальна інфекція.
Чому з’являється зелене відокремлюване з носа
Щоб стало зрозуміло, чому у дитини зелені соплі, потрібно знати причини утворення слизу. При нежиті слизова оболонка порожнини носа виробляє велику кількість рідкої світлого слизу. З її допомогою ніс самоочищається від вірусних частинок. З іншого боку, під впливом вірусів на слизову оболонку епітеліальні клітини, що вистилають стінки порожнини носа, втрачають свої вії. Епітелій розпушується, виникає набряк слизової оболонки. Відбувається виділення великої кількості біологічно активних речовин – медіаторів запалення. Порушується процес самоочищення порожнини – мукоциліарний кліренс, виникає застій слизу, порушується аерація порожнини носа та пазух. З’являються умови для приєднання бактеріальної інфекції.
Якщо ж розвивається бактеріальна інфекція, у слизовій оболонці імунні клітини починають захоплювати і знищувати бактерії, при цьому вони самі гинуть у великій кількості. Кількість слизу при цьому зменшується, з’являються густі виділення жовто-зеленого кольору. Вони складаються переважно із загиблих лейкоцитів та залишків бактеріальних частинок.
Найчастіше зелені соплі у дитини є ознакою розвитку бактеріального риносинуситу. Його викликають насамперед пневмококи, а також анаероби, стрептококи, стафілококи, гемофільна паличка, моракселла та інші бактерії.
Клінічний перебіг та діагностика
Зелені соплі у дитини в більшості випадків з’являються через 7-10 днів від початку нежиті. Часто їх появі передує нова хвиля підвищення температури та погіршення загального стану, що з’являється на 4-5-й день від початку хвороби.
Іншим варіантом перебігу є швидке приєднання бактеріальної інфекції. При цьому хвороба починається з вираженої лихоманки (39 градусів і вище) і гнійного відокремлюваного з носа. Такі ознаки зберігаються в перші 3-4 дня захворювання.
Діагноз бактеріального риносинуситу ставиться клінічно. Головними ознаками бактеріальної інфекції є гнійні виділення з носа і на задній стінці глотки, закладеність носа, відчуття розпирання, тиску або біль в області обличчя. Втрачається нюх, підвищується температура тіла. До додаткових симптомів відносяться головний біль, відчуття тиску і розпирання в вусі, біль в зубах, кашель, слабкість.
Рентгенологічне дослідження в більшості випадків не показане, тому що отримана картина дуже нагадує зміни при звичайній вірусної інфекції. Комп’ютерна томографія призначається лише при підозрі на внутрішньочерепні ускладнення риносинуситу.
Допомагає підтвердити діагноз виділення шкідливих мікроорганізмів з пазух. Однак такий матеріал можна отримати лише при пункції пазухи, яка призначається лише за суворими показаннями.
Лікування
Необхідно давати дитині більше рідини – чай з лимоном, мінеральної води, компоту із сухофруктів і шипшини. Харчування повинно містити велику кількість білка і вітамінів. Обмежуються солодощі і жири. Необхідно зволожувати і очищати повітря в кімнаті, де перебуває дитина. Потрібно забезпечити видалення слизу з носових ходів з допомогою аспіратора або высмаркивания, якщо ніс не закладено.
У вітчизняній медицині широко застосовується промивання порожнини носа розчинами натрію хлориду, у тому числі з використанням готових препаратів на основі морської води. Для промивань можна застосовувати фізіологічний розчин, а також розчин кухонної солі з додаванням харчової соди.
У великих дослідженнях було доведено, що застосування антибіотиків достовірно покращує результат хвороби і прискорює одужання, але тільки в тих випадках, коли риніт дійсно має бактеріальну природу. При призначенні антибактеріальних препаратів лікар повинен враховувати антибиотикорезистентность, а також вибирати ліки з доведеною ефективністю і безпекою. У Росії оптимальним антибіотиком для лікування бактеріального риносинуситу є амоксицилін для прийому всередину. У США рівень резистентності до цього антибіотика дуже високий, тому американські лікарі починають лікування з амоксициліну/клавуланату або респіраторних фторхінолонів, зокрема, левофлоксацину.
При необхідності до антибіотиків додаються інтраназальні глюкокортикостероїди, наприклад, «Авамис».
У російській практиці часто призначаються препарати, що роблять антибактеріальний, судинозвужувальний і протизапальний ефект («Полидекса»). Можливе застосування місцевих антибіотиків («Изофра»).
Для розрідження слизу і полегшення її виділення застосовують препарат «Синупрет», що володіє доведеною клінічною ефективністю. У російські рекомендації включаються та муколітичні засоби, зокрема, «Ринофлуимуцил».
Нестероїдні протизапальні засоби, фітопрепарати, антигістамінні засоби, парові інгаляції при бактеріальному риніті не показані.
Лікування бактеріального риніту і риносинуситу, одним з проявів яких служать зелені соплі у дитини, є складним завданням. Потрібно пам’ятати, що багато препаратів для лікування бактеріального риніту мають вікові обмеження. Терапію повинен проводити оториноларинголог, самолікування в цьому випадку неприпустимо.
Автор: В. О. Чубейко, лікар-терапевт, к. м. н.
