Запальні процеси ЛОР-органів можуть мати різне походження – бути результатом вірусної інфекції або ж наслідком впливу бактерій. У будь-якому випадку неправильне лікування може призвести до тяжких ускладнень.
Тому при появі симптомів ангіни слід, не зволікаючи, звернутися до лікаря для виявлення збудника хвороби та призначення ефективного лікування.
У тому випадку, коли ангіна викликана впливом бактерій (стафілококів, пневмококів та ін), основою лікування повинен стати антибіотик.
Довгий час для лікування застосовувалися антибіотики групи пеніцилінів, але у них є істотні недоліки: виникає звикання, а при збільшенні дози – алергічні реакції.
Тепер все частіше призначають препарати групи цефалоспоринів, які мають більш широкий спектр дії і легше сприймаються організмом людини. Супракс – порівняно новий антибіотик. Але вже встиг себе добре зарекомендувати в лікуванні інфекційних лор-хвороб.
Що являє собою препарат
Супракс – антибіотик класу цефалоспоринів, який, на відміну від пеніцилінів, стійкий до бета-лактамаз – продуктів діяльності деяких видів мікробів.
Форми випуску препарату:
- Капсули по 0,2 або 0,4 г;
- Гранули;
- Суспензія (в 5 мл якої міститься 0,1 г антибіотика).
Суспензію можна приготувати самостійно. Для цього в гранули додають охолоджену кип’ячену воду (приблизно 40 – 50 мл) і збовтують до повного їх розчинення.
Це засіб призначають отоларингологи для лікування тонзиліту, синуситу, отитів. Позитивні результати відмічені і при бронхітах, урологічних захворюваннях.
Як приймати антибіотик Супракс
Супракс при ангіні або іншому ЛОР-захворювання інфекційного характеру у дорослих застосовують одноразово при дозі 400 мг тривалістю від 5 до 10 днів. Якщо лікування не принесло очікуваного результату, то лікар повинен замінити препарат.
При тривалому прийомі для відновлення кишково-шлункової флори бажано приймати пробіотики.
Супракспри бактеріальної ангіні (або тонзиліті) у дітей застосовують у вигляді суспензії. Дозу розраховує лікар з урахуванням віку, ваги і загального фізичного стану дитини.
На 1 кг маси тіла дитини використовують не більше 8 мг антибіотика. Помноживши масу на 8, отримують максимальну кількість препарату, яку можна дати дитині протягом доби за 1 або 2 рази (з інтервалом у 12 годин).
Зверніть увагу! Цей антибіотик заборонено використовувати у лікуванні дітей, які не досягли півроку.
У таблиці наведено приблизні дози Супракса, допустимі до застосування для лікування дітей різного віку.
Вік
6 12 місяців
1 – 4 роки
4 – 12 років
Приблизна кількість суспензії
2 – 4 мл
4 -5 мл
5 – 10 мл
З 12 років допустима та ж дозування даного антибіотика, що і у дорослих, якщо вага дитини не менше 50 кілограмів.
Важливо! Намагайтеся не пропускати прийом препарату,пройдіть курс лікування повністю, не змінюйте самостійно дози! Інакше інфекція повернеться знову, але бактерії стануть несприйнятливими до даного антибіотика.
Протипоказання для лікування Супраксом
Певним категоріям людей Супракс протипоказаний. Причинами скасування антибіотика і пошуку альтернативного лікування можуть стати такі патології:
- Алергія на пеніциліни і цефалоспорини;
- Порушення в роботі печінки і нирок;
- Діабет;
- Погано піддається лікуванню анемія.
Якщо вам призначили антибіотик, обов’язково повідомте лікаря про виникали раніше побічні ефекти при прийомі інших препаратів, про прийом в даний час інших лікарських засобів для визначення їх сумісності з Супраксом, про вагітність або годування груддю.
З обережністю препарат призначається пацієнтам з різними патологіями ШЛУНКОВО-кишкового тракту, літнім людям.
Побічні дії препарату
Будь-які ліки можуть впливати на організм людини побічні дії. Супракс – не виняток. Зниження імунітету при прийомі препарату може викликати такі прояви:
- Алергічні (дерматити,анафілактичний шок, астматичний компонент бронхіту);
- М’язові судоми;
- Коліти, дисбактеріоз, запаморочення, нудота та блювання, пов’язані з токсичною дією антибіотика на печінку, травну систему;
- Кандидомікоз – грибкове ураження слизової і шкіри;
- Розвиток ниркової недостатності.
І хоча в основному Супракс переноситься пацієнтами добре, приймати його можна тільки за приписом лікаря і під постійним його контролем.
