Нежить з кров’ю у немовляти — однозначний привід показати дитину педіатру. У більшості випадків нежить з кров’ю спостерігається у дітей старшого віку у відповідь на сильні сморканія і колупання пальцем у носі. Оскільки немовлята всього цього робити не вміють, у них кров в соплях може бути ознакою серйозних захворювань.
Причинами появи крові в слизу при нежиті є:
Але ці причини вже є вторинними. А ось що призводить до руйнування кровоносних судин або до появи ран в носі, вже повинен з’ясовувати лікар.
Що може означати нежить з кров’ю у немовляти?
Найнебезпечніші хвороби, при яких у грудничка може спостерігатися постійний нежить з кров’ю — різні порушення згортання крові, в тому числі і гемофілія. І хоча відомо, що при цьому захворюванні крововиливи частіше всього відбуваються всередині організму, саме кров’яні прожилки в слизу з носа у немовляти можуть бути одними з перших ознак хвороби.
Наявність крові в слизу з носа у немовляти може бути викликано підвищенням внутрішньочерепного тиску. Якщо це так, то чим раніше лікар встановить таку зв’язок, тим ефективніше буде подальше лікування з метою нормалізації цього тиску.
Згорнулася кров в носовій слизу
Кров у невеликих кількостях присутній в соплях при сильному риніті вірусної або бактеріальної природи. Сам по собі риніт провокує пошкодження судин. В цілому нормально, якщо кров потрапляє в соплях раз в день в ледь помітних кількостях. Але тут тільки лікар повинен призначити лікування самої вірусної або бактеріальної інфекції.
Іноді причиною появи крові в соплях у грудничка може стати неправильне домашнє лікування вірусного або бактеріального нежитю. Наприклад:
Авітамінози теж можуть бути причиною ламкості капілярів в носі. Найчастіше кров в слизу у дитини присутня при нестачі в раціоні вітаміну С. Однак щоб напевно підтвердити цей діагноз, кров’янисті виділення повинні бути і без риніту.
Важливо!
Необхідно вміти відрізняти нежить з кров’ю від носової кровотечі. У першому разі кров з’являється тільки в соплях при виведенні їх з носа. При кровотечі кров постійно витікає з носа незалежно від продукції слизу.
Кров без соплів — ознака механічного пошкодження слизової носа або ламкості капілярів
Коли нежить з кров’ю не вимагає виклику лікаря?
Не завжди при появи прожилок крові в слизу з носа у немовляти потрібно турбуватися і викликати лікаря. Це не вимагається, якщо:
При утворенні кірок у носі у дитини і ризик появи ран і тріщин слизову оболонку потрібно постійно зволожувати
Все це стосується лише випадків, при яких в крові слизу зовсім трохи і виділяється вона рідко. Навряд чи батьки назвуть такі ситуації нежиттю з кров’ю. Зазвичай під цим терміном розуміють постійні і рясні кров’янисті виділення, які є ознакою серйозного захворювання.
Відгук
«У нас це ціла напасти. Весь перший рік життя що ні нежить, так кров в соплях. Показували Сашу лікаря, здавали аналізи, нічого підозрілого. Лор підозрює просто ламкість судин, прописав комплекси з аскорбіновою кислотою. Але десь до півтора років все це пройшло. Може, аскорбінка подіяла, може, просто носик зміцнів.»
Ольга, Єсентуки
Що робити батькам, якщо у їх дитини грудного нежить з кров’ю?
Якщо у немовляти розвинувся нежить з кров’ю, його потрібно показати лікарю. Якщо у дитини немає явної ГРВІ або бактеріального риніту, а кров в соплях з’являється постійно, тим більше — кожен день або при кожному сякання, причину цього потрібно з’ясувати обов’язково.
Сучасна медицина володіє достатнім арсеналом засобів, які допоможуть навіть дитині з порушеннями кровотворення нормально себе почувати
Лікар після обстеження пропише як засобу для зміцнення самої слизової оболонки носа, так і можливі препарати системної дії. Самостійно намагатися давати дитині відвари трав, які зміцнюють стінки судин, або тим більше мазати ніс мазями не можна. Не знаючи причин, можна проводити зовсім непотрібне лікування, паралельно з яким основна хвороба буде прогресувати.
Пам’ятайте: немовля — це не об’єкт для експериментів і випробувань порад бабусь і невідомих авторів на форумах. Його нежить з кров’ю лікар повинен перевірити і оцінити разом з усією клінічною картиною, щоб максимально достовірно з’ясувати причину і призначити грамотне лікування. Заочне і необґрунтоване лікування в цьому випадку неприпустимо!
