Обструктивний бронхіт у дітей — запалення бронхів, що проходить з порушенням їх прохідності. Це захворювання найчастіше зустрічається у дитячому віці і небезпечно тим, що може сприяти розвитку хронічної форми патології та бронхіальної астми.
Бронхіт у дитини проходить з гучним, прискореним диханням, хрипами, малопродуктивним кашлем. До 3 років хворобу переносять приблизно 2 з 10 дітей, у багатьох з них в майбутньому відзначаються рецидиви.
Етіологія
Причини обструктивного бронхіту у дітей насамперед пов’язані з проникненням інфекції (мікоплазми, адено – і ентеровірусів, ріно – і герпесвірусів, хламідій). Розвитку захворювання зазвичай передує ГРВІ і можуть супроводжувати нежить, кон’юнктивіт та ін
У деяких випадках бронхіт у дитини викликають плісеневі грибки, що утворюються в приміщеннях з високою вологістю. В цьому випадку разом з лікуванням обов’язково потрібно провести обробку кімнати спеціальними розчинами. Іноді при бронхіті визначити патогенну флору складно, оскільки вона є компонентом нормальної мікрофлори органів дихання.
Останнім часом багато дітей страждають алергічними реакціями. Провокувати їх можуть консервовані продукти, >медикаменти, напівфабрикати, пилок рослин, домашній пил, покупні ласощі, шерсть тварин та багато іншого. Алергічний фактор багато в чому сприяє хронічного перебігу хвороби.
Нерідко рецидивуючий обструктивний бронхіт у дітей формується на тлі гельмінтозу, пасивного куріння, поганої екології, наявності вогнищ хронічної інфекції.
Патогенез
У дитини механізм розвитку обструктивного бронхіту складний. В результаті проникнення вірусу виникає запалення слизової бронхів з утворенням еозинофілів, моноцитів, нейтрофілів та виділенням медіаторів. Що в кінцевому рахунку викликає набряк, спазм бронхів і надмірне вироблення в’язкого секрету, який дитина не в силах откашлять. Розвиваються ідеальні умови для розмноження інфекції, а негативні фактори (пасивне куріння і т. д.) тільки підтримують запальний процес і ускладнюють лікування.
Обструкція — це не тільки ускладнення, а й захисна реакція організму для проникнення патогенного агента вглиб легенів, наприклад, у дітей з цією формою бронхіту практично виключено розвиток пневмонії.
Симптоми
Гострий обструктивний бронхіт у дітей зазвичай відзначається в 2-3 роки. Спочатку клінічні прояви визначаються ознаками ГРВІ — гіпертермія, нежить, першіння в горлі, слабкість. У малюків іноді з’являються диспептичні симптоми (нудота, здуття живота). При бронхіті шкіра малюка бліда, а навколо рота має синюватий відтінок, шийні лімфовузли збільшені.
Часткова закупорка бронхів відбувається від 1 до 3 днів. При цьому ЧДД збільшується до 50-60 у хвилину, видих стає свистячим, шумним, чутним на відстані, задишка. У дитини в подиху бере участь допоміжна мускулатура (м’язи шиї, плечей), крила носа роздуті, об’єм грудної клітки збільшений, поступливі місця втягнуті. При бронхіті кашель нападоподібний, болісний, з мізерною мокротою, не приносить полегшення, що виникає в нічні години. Мокрота навіть при вологому кашлі евакуюється складно. Обструкція в середньому триває тиждень, а потім дихання поступово нормалізується.
У недоношеного і ослабленого дитини високий ризик розвитку хронічної форми гострого бронхіту і бронхіоліту, при якому з’являються ознаки дихальної недостатності. Затяжний перебіг захворювання відзначається при астенізація, рахіті, ЛОР-патології та анемії.
Діагностика
При перших ознаках бронхіту необхідно якомога швидше провести інструментальні та клініко-лабораторні обстеження у дитини. Огляд проводить пульмонолог або педіатр, іноді необхідна консультація оториноларинголога, алерголога та інших фахівців.
При перкусії (простукування) над легенями діагностується коробковий відтінок, а при аускультації (вислуховуванні) визначаються двосторонні хрипи. При бронхіті у загальному аналізі крові може виявлятися лімфоцитоз, метаболічний ацидоз, помірна гіпоксемія.
На рентгенівському знімку виявляються ознаки здуття тканини легень, сплощення куполів діафрагми, зміна положення ребер та розширення коренів легень.
За необхідності лікар може призначати ПЛР, серологическую та імунологічну діагностику крові, дослідження змивів з носоглотки, постановку алергопроби, мікроскопію мокротиння та її бакпосів.
Для оцінки стану і функціонування дихальної системи проводять бронхоскопію, дослідження дихальних обсягів і бронхоальвеолярный лаваж.
Дитина повинен бути ретельно обстежений для запобігання розвитку ускладнень: бронхіальної астми, облітеруючого або хронічного бронхіту, емфіземи легенів, бронхіоліту і бронхоектатичної хвороби.
Лікування
Обструктивний бронхіт у дітей до 2 років рекомендується лікувати в стаціонарі. Харчування повинно бути повноцінним, але гіпоалергенним. В першу чергу з раціону потрібно прибрати газовану воду, продукти з барвниками і консервантами, солодощі, копченості, цитрусові, прянощі, смажену і жирну їжу. Дитина повинна дотримуватися напівпостільний режим, а дієта показана молочно-рослинна з рясним питвом. Палату або кімнату малюка з бронхітом необхідно постійно провітрювати та проводити вологе прибирання, використовувати зволоження повітря, наприклад, розвішувати в приміщенні вологі пелюшки.
Верхні дихальні шляхи очищаються електровідсмоктувачі, за показаннями проводиться киснева терапія, постуральний дренаж, дихальна гімнастика, гарячі ванни для ніг. Вібраційний масаж виконується для полегшення відходження мокротиння при бронхіті. Масажувати потрібно дихальну мускулатуру, комірцеву область, грудну клітку, спину (особливо вздовж хребта) і живіт.
З медикаментозного лікування для зняття бронхіального спазму використовуються бронхолітики (фенотерол, сальбутамол, атровент) та спазмолітики (но-шпа, папаверин). Їх застосовують для інгаляцій через небулайзер або спейсер у вигляді таблеток та ін’єкцій. Антибактеріальні засоби приймаються лише у випадку вторинного інфікування, що супроводжується блювотою, гіпертермією, головним болем, підвищенням ШОЕ, лейкоцитозом. За свідченнями застосовуються протиалергічні засоби (супрастин, фенистил).
Профілактика
Профілактика в першу чергу потрібна дитині, яка часто хворіє ГРВІ, що має осередки інфекції і випадки алергії в анамнезі. У дітей, які перенесли рецидивуючий обструктивний бронхіт, у 20% випадків розвивається бронхіальна астма. Тому дитина після перенесеного захворювання повинен перебувати під наглядом у алерголога, педіатра і пульмонолога. Обов’язкові профілактичні дії щодо запобігання повторних випадків бронхіту.
Основні заходи профілактики:
- попередження вірусних інфекцій;
- своєчасне проходження вакцинації;
- регулярне вологе прибирання приміщень;
- забезпечення гіпоалергенної середовища;
- прогулянки на свіжому повітрі, загартовування;
- рання боротьба з цвілевим грибом.
Автор: А. В. Філоненко, терапевт.
