Сам по собі білий наліт, який з’являється на мові при ангіні і тут зберігається протягом деякого часу після хвороби, не небезпечний і не заподіює шкоди хворому. Тим не менш, багатьох хворих (і особливо батьків хворих дітей) бентежить сам факт його наявності, оскільки рот і горло з ним виглядає страшно і при погляді на них немає відчуття, що хвороба завершилася або завершується. Не дивно, що багато в цих випадках намагаються з’ясувати, як позбавитися від такого білого нальоту на язиці, а разом з ним і від неприємної сухості у роті.
Тут важливо розуміти, що наліт на язиці при ангіні або після неї може викликатися кількома причинами:
- Власне, ангіною. В цьому випадку він не потребує лікування і проходить сам по завершенні хвороби;
- Грибковою інфекцією, що розвивається внаслідок прийому антибіотиків при ангіні. Іноді не потребує лікування і проходить після завершення антибіотикотерапії, іноді може вимагати застосування спеціальних антимікотиків;
- Іншою хворобою, що протікає одночасно з ангіною або розвивається після неї (наприклад, хронічний тонзиліт). Необхідність у лікуванні її визначає лікар після діагностики, оскільки захворювань, здатних привести до зміни в стані мови, дуже багато.
Сама ж сухість у роті досить легко усувається рясним питвом і регулярним полосканням рота та горла сольовим розчином.
Коли наліт дійсно треба видаляти?
Насправді якісь більш менш серйозних заходів наліт на язиці по завершенні ангіни вимагає тільки тоді, коли він викликаний молочницею і є, по суті, симптомом важко протікає грибкової інфекції. Тут важливо розуміти, що боротися потрібно не з самим нальотом, а саме з інфекцією, що викликала його. Якщо робити навпаки, боротьба з симптомом буде нескінченною, а всі отримані результати — тимчасовими.
Фактично при молочниці у ротовій порожнині (її іноді називають грибкової ангіною, якщо основний осередок її знаходиться в області глотки) саме в нальоті знаходиться найбільша кількість самих мікроорганізмів, що викликали інфекцію. Отже, в цьому випадку саме наліт і тканини під ним підлягають найбільш інтенсивної терапії для того, щоб хвороба була вилікувана.
У той же час, затребуваність лікування в цьому випадку не завжди однозначна. Наприклад, після застосування антибіотиків молочниця розвивається дуже часто як побічний ефект і завершується без лікування при нормалізації мікрофлори в порожнині рота. Нерідко у маленьких дітей з’являється вона ж ще не сформувався мікробіологічного фону. У цих випадках нерідко лікарі рекомендують нічого не робити, оскільки мікрофлора в роті у дитини з часом стабілізується самостійно.
Але бувають і випадки, коли грибкова ангіна і молочниця у роті дійсно потребують лікування. Як правило, це відбувається у дорослих, у яких хвороба триває досить довго.
У будь-якому випадку, і необхідність у лікуванні, і сам порядок його повинен призначати лікар, який зможе точно діагностувати причину нальоту. Цю причину вкрай складно визначити в домашніх умовах без відповідної підготовки, а спроби позбутися від нальоту «за натхненням» можуть бути не тільки марними, але й небезпечними.
Коли на такий наліт на мові можна не звертати уваги?
У більшості ж випадків наліт на язиці при ангіні — це лише незначний тимчасовий симптом, який проходить після грамотного ефективного лікування самої хвороби, що викликала його.
Зокрема, обкладений білим нальотом язик — це типовий симптом будь ангіни, навіть катаральній, при якій відсутня гній на мигдалинах. Якщо сама ангіна діагностована і розпочато її лікування, наліт поступово зійде протягом 1-2 тижнів після завершення хвороби. Тоді ж зникне відчуття сухості у роті. Приймати якісь спеціальні заходи для усунення нальоту при типовій стрептококової ангіни не потрібно — цей симптом не небезпечний і зникає завжди після завершення хвороби.
Важливо!
Нерідко білий наліт на язиці після ангіни є ознакою розвитку хронічного тонзиліту. Від нальоту при грибкових ускладнень хвороби він відрізняється характерним «тьмяним» кольором і меншою насиченістю, більш схожий на напівпрозору плівку, ніж на густі казеозні маси, характерні для молочниці. Якщо такий наліт зберігається більше, ніж 2 тижні після завершення ангіни, потрібно звернутися до лікаря. Можливо, хворому потрібне лікування хронічного тонзиліту.
Що робити і які засоби застосовувати, якщо в цьому дійсно є потреба?
Якщо наліт на мові викликаний грибковою інфекцією, необхідно:
- Усунути причини розвитку самої грибкової інфекції — завершити прийом антибіотиків, дотримуватися правил гігієни порожнини рота, нормалізувати дієту, відмовитися від куріння і алкоголю;
- Якщо усунення ймовірних причин не дало результату, призначається місцева терапія: застосування препаратів на основі клотримазолу, натаміцину, тербінафіну та інших, полоскання або зрошення рота і горла універсальними антисептиками: мірамістином, гексэтидином та іншими. Така терапія триває кілька днів і контролюється стан ротової порожнини хворого. Якщо наліт зникає, лікування проводиться до повного його усунення;
- Якщо місцева терапія не дає результату, застосовуються системні антимикотические засоби — препарати на основі флуконазолу (Дифлюкан, Мікомакс), кетоконазолу, ітраконазолу. Призначати їх повинен тільки лікар.
Детальніше про лікування грибкової ангіни читайте ми говорили в окремому матеріалі…
При стрептококової ангіни та протягом 2 тижнів після неї спеціальні заходи для усунення нальоту не потрібні. Якщо наліт зберігається протягом більш 2 тижнів після завершення хвороби, необхідно відвідати лікаря для консультації і з’ясування причин.
Сухість у роті, зазвичай супроводжує наліт на язиці, також проходить в міру одужання. Послаблювати її в перебіг хвороби можна регулярними полосканнями рота звичайним сольовим розчином — він забезпечує зволоження всіх тканин порожнини рота. Якщо наліт з’явився у дитини, йому потрібно давати якомога більше пити — постачання організму водою підтримує природне зволоження всіх тканин і покривів тіла.
Важливо також пам’ятати, що наліт на язиці є симптомом великої кількості внутрішніх захворювань, від хвороб травного тракту до раку окремих органів. Тому якщо такий наліт вже по завершенні ангіни супроводжується якими-небудь неприємними симптомами, з них у будь-якому випадку корисно звернутися до лікаря для консультації та діагностики.
Висновки:
- Якщо наліт при ангіні або після неї викликаний грибковою інфекцією, має сенс дочекатися завершення антибіотикотерапії, і тільки якщо після закінчення прийому антибіотиків молочниця не проходить, лікувати її (а заодно усувати наліт) спеціальними засобами;
- Якщо наліт є симптомом ангіни, то лікування він не потребує і проходить сам по завершенні хвороби;
- Якщо наліт розвивається із-за хронічного тонзиліту, як ускладнення ангіни, або іншої хвороби, не пов’язаної з ангіною і просто протікає одночасно з нею, необхідна консультація лікаря і, можливо, лікування цієї хвороби спеціальними засобами;
- Для усунення сухості у роті досить пити багато рідини і з нормальною для ангіни регулярністю полоскати рот розчином або спеціальними препаратами, в тому числі не на основі лікарських трав.