Плеврит це безпосереднє запалення листків плеври, зокрема її вісцерального листка, що покриває легке, і парієтального, який зсередини зрощений з грудною кліткою. Може протікати з накопиченням рідини (ексудативний), або з утворенням фіброзного нальоту на листках обох.
Метастатичний плеврит – це такий вид запалення даних оболонок, який викликаний метастазами, локализирующимися в легенях, регіональних лімфовузлах, молочній залозі, підшлунковій залозі і ін
Причини появи та особливості захворювання
Існують такі різновиди злоякісних новоутворень, які найчастіше метастазують в органи грудної клітини, провокуючи розвиток даного ускладнення. До них відносяться:
- Новоутворення яєчників злоякісного генезу.
- Рак легенів.
- Лімфома.
- Рак молочної залози.
Також існують фактори, що провокують подібний стан:
- як наслідок видалення легені або його частини — ексудат заповнює порожнечі;
- метастазування лімфатичних вузлів даної області (шийних, пахвових, прикореневих тощо), що ускладнює циркуляцію лімфи;
- напередодні перенесена променева терапія;
- порушення онкотичного тиску як наслідок скупчення ексудату в синусних кутах;
а ще обтурація просвіту бронхів порушує тиск в плевральній порожнині в бік його зниження і провокує скупчення ексудату.
Симптоматика плевриту при злоякісних новоутвореннях
Симптомокомлекс, що дозволяє чітко диференціювати метастатичний плеврит, представлений суб’єктивно:
- кашлем;
- загальною слабістю;
- задишкою при фізичному навантаженні, так і без неї;
- об’єктивно при огляді спостерігається тахікардія від 95 ударів в хвилину, блідість шкіри в поєднанні з незначною синюшністю.
Аускультативно вислуховується свистяче дихання і ослаблення його на ураженій стороні, рентгенологічно визначається затемнення синусів легенів з чіткими і рівними краями.
Діагностика захворювання
Основним методом діагностики метастатичного плевриту є рентген грудної клітки в комплексі з цитологічним дослідженням плевральної рідини. При торакоцентезе визначається ексудат кровянистого кольору. Метастатичний плеврит підтверджується при вмісті еритроцитів понад 1 млн/мм3. Також виявляються пухлинні клітини у 85% випадків.
Увага! Наявність пухлинної клітини дає можливість визначити морфологічний тип раку.
Лікування метастатичного запалення плеври
Корекція поділяється на кілька етапів і спрямована в першу чергу на запобігання рецидиву, оскільки при видаленні ексудату найчастіше в короткі терміни він накопичується знову в такому ж обсязі, що вимагає повторного торакоцентеза. Але самою метою лікування, безумовно, залишається боротьба з пухлинним процесом.
- Видалення патологічного ексудату генезу: за одну процедуру максимальна кількість рідини досягає 2,7 літрів. Згодом вводять в тканини і плевру спеціальні розчини або склерозируют її листки щоб уникнути рецидиву, проводять внутрішньовенну хіміотерапію.
- Системна і внутриплевральная хіміотерапія: передбачає внутрішньовенне введення препаратів хіміотерапії; у разі, якщо новоутворення піддаються корекції цитостатиками, більше 65 % хворих відчують поліпшення, 35% хворих позбавляються від випоту практично повністю.
- Застосування склерозуючих засобів (тальк, Доксициклін, Хлорохін та ін.): метою застосування склерозуючих речовин є утворення спайок між листками оболонок, щоб згодом рідина не накопичувалася повторно. Речовини вводяться безпосередньо в порожнину. Процедура носить назву хімічний плевродез, який викликає неспецифічне запалення і склеювання, набряклість. Ефект може зберігатися не довго, є побічні явища, до яких належать пекучий біль і гіпертермія. В цілому результативність плевродеза коливається від 55 до 87 %.
- Внутриплевральная біотерапія (інтерлейкін, ЛАК і ін): імунотерапія інтерлейкіном–2 полягає у введенні безпосередньо в порожнину інтерлейкіну-2 дозуванням 1 млн. МО мінімальним курсом не менше 10 діб. Оптимальний курс становить 2 тижні. Ефект стабільний у понад 80 % хворих.
Імунотерапія LAK-клітинами (активованими лейкоцитами): вводять у плевральну порожнину LAK по 50-100 млн. раз на добу протягом щонайменше 5 діб. Оптимальний курс терапії становить 7 днів.
Імунотерапія рекомбінантним інтерлейкіном–2 + LAK клітини: відбувається послідовне введення безпосередньо в плевральну порожнину інтерлейкіну – 2 у дозі 1 млн МО добової дозуванням протягом 5 днів, а слідом LAK по 50-100 млн. на добу. Оптимальний курс становить 2 тижні.
Прогноз
Прогноз сприятливий при своєчасному виявленні метастатичного плевриту, застосування індивідуального підходу і комплексного впливу. Позитивний ефект настає після курсу терапії щонайменше у 65% хворих подібним запаленням плеври, у 35 % досягається максимальний результат без повтору рецидивів, а також простежується позитивна динаміка уповільнення пухлинного росту і подальшого розповсюдження метастазів.
Висновок
Досить часто як ускладнення раку молочної залози, легенів, яєчників, підшлункової залози і безлічі інших видів злоякісних пухлин спостерігається значний випіт ексудату в плевральну порожнину. Це обумовлено в першу чергу тим, що порушується проникність стінки капілярів ураженого органу і лімфи, формені елементи крові здатні выпотевать в порожнину плеври. Це ускладнює перебіг захворювання і продовжує лікування таких хворих в рази.
При своєчасному виявленні на першому місці стоїть паліативна терапія. Використовуються цитостатики, препарати склерозуючого дії, до яких відноситься тальк, доксициклін та ін. Відносно новим аспектом лікування є біотерапія, що має значну ефективність серед інших консервативних методів, вона продовжує вдосконалюватися.
При більш тяжкому перебігу захворювання лікування завжди поєднується з видаленням пухлини, іноді разом із ураженим органом.
