Лікування бронхіальної астми у дітей

Лікування бронхіальної астми у дітей передбачає застосування комплексних заходів для досягнення стійкого затихання хвороби. Мета лікування – підвищення якості життя маленького пацієнта незалежно від ступеня тяжкості його захворювання.

Основи лікування

Основи лікувальної тактики, застосовуваної для ведення дітей, хворих на астму:

• припинення дії причинних алергенів;
• складання індивідуального плану базисної протизапальної терапії;
• складання індивідуального плану лікування загострень хвороби;
• створення плану легеневої реабілітації та регулярного диспансерного спостереження;
• навчання самих дітей, хворих на астму, та членів їх сімей;
• попередження прогресування хвороби.

Сучасні способи лікування астми впливають на всі відомі ланки патогенезу хвороби – механізму її розвитку.

Цілі лікувальних заходів, що призначаються хворим на астму дітям:

• припинення алергічного запалення в дихальних шляхах;
• зниження зайвої чутливості бронхів – гіперреактивності;
• відновлення нормальної прохідності бронхів для повітря;
• попередження потовщення і м’язово-фіброзного переродження стінки бронхів.

При лікарському лікуванні астми у пацієнтів будь-якого віку використовується ступінчастий підхід. Він передбачає збільшення або зменшення обсягу лікарської терапії в залежності від вираженості симптомів хвороби.

Завдання медикаментозної терапії бронхіальної астми у дітей – досягти затихання хвороби і попередити загострення. Фармакологічні препарати поділяють на базисні протизапальні засоби і препарати невідкладної допомоги.

Для лікування алергічної астми у дітей широко застосовується алерген-специфічна імунотерапія або АСІТ. Метод АСІТ впливає на безпосередню причину хвороби – непереносимість конкретної речовини-алергену.

В комплексній терапії астми використовують немедикаментозні способи. Все ж ефективність деяких з них є спірною. З приводу лікування народними засобами дитини, хворої на астму, необхідно радитися з лікарем – дитячим алергологом або пульмонологом.

Успішно лікувати дітей з астмою неможливо без встановлення довірчих партнерських відносин між лікарем, хворим дитиною, її батьками та близькими.

Видалення побутових алергенів

У дітей з постійним проявом симптомів хвороби і передбачуваної роллю інгаляційних побутових алергенів необхідно:

• виявити можливий перелік алергенів, що впливають на перебіг захворювання;
• провести обстеження – виконати шкірні алергічні проби або аналіз крові на аллергенспецифические антитіла.

Вченими доведено, що обмеження часу і інтенсивності дії інгаляційних побутових алергенів впливає на рівень контролю хвороби. Дуже важливо дотримуватися правила гіпоалергенного побуту в дитячій спальні. Якщо дитина проживає в кімнаті батьків, вимоги щодо гіпоалергенному догляду поширюються і на постіль батьків.

Видалення лікарських алергенів

Повністю виключається застосування жарознижуючих ліків з класу нестероїдних протизапальних засобів, і особливо – аспірину. Це пов’язано зі здатністю цих препаратів провокувати особливий механізм алергії, приводить до небезпечних для життя дитини загострень бронхіальної астми.

Дуже важливо виявити епізоди алергічних реакцій на антибіотики в минулому. Застосування препаратів цієї групи виключається у даної дитини з-за ризику розвитку смертельно небезпечної реакції – анафілактичного шоку.

Видалення харчових алергенів

Харчові продукти як провокатори задухи актуальні в групі хворих малюків раннього віку або у дітей з пилковою алергією.

Консерванти, стабілізатори, барвники, ароматизатори та ліки, присутні в готовій їжі, можуть викликати важкі загострення бронхіальної астми у дітей. Такі продукти виключаються з харчування дітей з підвищеною чутливістю до них. Обмежується вживання газованих напоїв, консервів, жувальних гумок та інших «смакоти», які містять штучні есенції, консерванти, барвники, емульгатори.

Рекомендується уникати продуктів, реакція на які доведена результатами алергологічного обстеження – пробами або аналізами крові на специфічний Ig E. У дітей з пилковою алергією нерідко є непереносимість меду, деяких овочів і фруктів. Така дитина потребує складання індивідуальної дієти. При розробці дієти важливо виявити і виключити продукти-провокатори, а також забезпечити малюкові різноманітний повноцінний раціон.

Чому всі ліки при астмі призначають у інгаляторах?

Широке застосування інгаляцій обумовлено їх перевагою – доставкою препарату безпосередньо в бронхіальне дерево. Деякі ліки для лікування астми приймаються тільки шляхом інгаляції, тому що не всмоктуються в травному тракті. Такі кромони, антихолінергічні засоби. Інгаляційна доставка можлива для інгаляційних кортикостероїдів (ІГКС), β2-стимуляторів, антихолінергічних препаратів, деяких антибіотиків і муколітиків – засобів, що розріджують мокротиння.

Переваги інгаляцій:

• швидкий початок дії ліків;
• зниження загальної дози препарату при його високій лікувальної концентрації в легенях;
• мінімальний ризик системних побічних дій;
• відсутність впливу вікових особливостей на ефективність лікування.

Найкраще лікувальну дію при бронхіальній астмі надають ліки з розміром вдихуваних частинок 2-5 мкм. Найдрібніші частинки розміром <0,5–0,8 мкм видихаються або потрапляють в альвеоли, там всмоктуються в кров і надають небажані побічні дії. Інгалятори, створюють вдихувані частинки розміром 2-5 мкм, вважаються кращими для лікування хвороб дрібних бронхів, у тому числі астми у дітей.

Для чого небулайзер дитині з астмою?

Небулайзер – універсальний пристрій вдихання ліки для дітей будь-якого віку. Його використання не вимагає складної техніки вдиху і застосовується навіть у новонароджених немовлят. Для інгаляції протиастматичних препаратів використовують компресорні і мембранні небулайзери.

Небулайзерные інгаляції застосовуються для підтримуючої терапії для лікування загострень хвороби. Для цієї мети створені спеціальні лікарські форми – розчини і суспензії. З допомогою небулайзера використовуються стандартні розчини для інгаляцій і їх комбінації. Також дозволяється одночасне застосування 2-х і більше лікарських розчинів.

Не можна використовувати для небулайзерів сполуки, що містять масла; суспензії, що містять частинки; настої і відвари з трав. Ін’єкційні розчини папаверину, еуфіліну, платифіліну, дексаметазону, димедролу, а також нафтизин, не призначені для інгаляцій, тому не використовуються в небулайзерах.

Базисна протизапальна терапія – основа лікування

Головне медикаментозне лікування астми – базисна (профілактична, протизапальна) терапія. Цей термін означає постійний тривалий прийом препаратів, які припиняють алергічне запалення в дихальних шляхах. Базисні ліки призначаються індивідуально, з урахуванням тяжкості симптомів на момент огляду хворої дитини. Доза ліків коригується в залежності від досягнутого ефекту. Головний результат застосування базисного лікування – зниження частоти загострень і госпіталізацій в лікарню.

Препарати для базисного протизапального лікування астми у дітей:

• інгаляційні кортикостероїдні гормони – ІГКС;
• блокатори лейкотриеновых рецепторів – монтелукаст, зафирлукаст;
• комбінації ІГКС з довгостроково діючими β2-стимуляторами;
• кромони – недокромил натрію, кромоглициевая кислота;
• препарати теофіліну продовженого дії;
• моноклональні антитіла до IgE – омализумаб;
• системні глюкокортикоїди – преднізолон, метилпреднізолон;
• АСІТ – алерген-специфічна імунотерапія.

Обсяг базисного лікування залежить від тяжкості симптомів і рівня контролю астми у дитини, його віку, наявності супутніх захворювань.

Алергічне запалення в дихальних шляхах дитини є не тільки під час загострень, але і в стадії затихання хвороби. У зв’язку з цим фактом необхідний постійний прийом протизапальних ліків для попередження загострень астми.

Застосовуючи інгаляційні кортикостероїди, потрібно обов’язково полоскати рот і горло після інгаляції слабким розчином соди або кип’яченою водою. Цей профілактичний захід запобігає розвиток побічного ефекту від ліків – грибкового стоматиту (молочниці).

Препарати невідкладної допомоги

Ліки для екстреної невідкладної допомоги використовуються для швидкого припинення нападів задухи або кашлю. Їх особливість – швидкий початок дії (через 5-20 хв) і швидке припинення бронхорасширяющего ефекту (через 4-6 годин). До засобів невідкладної допомоги для припинення нападів ядухи при астмі відносять: сальбутамол, фенотерол та комбінований препарат беродуал».

При хорошому контролі над астмою і правильно підібраному лікуванні у дитини не повинно бути потреби в щоденному прийомі цих ліків. Якщо частота нападів задухи або кашлю наростає, то разом з нею зростає і потреба в прийомі короткодействующих препаратів. Така ситуація – сигнал втрати контролю над захворюванням. Подібне погіршення показання для консультації лікаря і перегляду об’єму базисної протизапальної терапії.

Небезпека частого застосування короткодействующих бронхолітиків – токсичний вплив на серце. Перевищення їх добового прийому до 6-8 доз небезпечно розвитком серцевої аритмії. Крім того, розвивається звикання бронхів до ліків, препарати перестають діяти.

Тактика при досягненні контролю над захворюванням

Для своєчасного виявлення загострення астми у дитини потрібно виконувати пикфлоуметрию – щоденну перевірку прохідності бронхів. Її проводять двічі на добу з допомогою простого апарату – пикфлоуметра. Результати вимірювання записують у щоденник. Зниження показників приладу можна завчасно побачити ознаки загострення і вчасно посилити базисну терапію.

Кожні 3 місяці потрібно відвідувати лікаря і показувати результати пікфлоуметрії за минулий період. Лікар оцінить стан дитини, результати щоденних вимірювань і скоректує обсяг базисної терапії.

Загострення хвороби характеризується появою задишки, почастішанням нападів задухи і кашлю. У такому випадку потрібно збільшити дозу протизапального ліки, відповідно до рекомендацій лікуючого лікаря (складеним заздалегідь), і звернутися за повторною консультацією для перегляду лікування.