Ларинготрахеїт у дітей: форми, симптоми і лікування

Ларинготрахеїт – форма ларингіту, застрагивающая верхню область трахей і гортані. Патологія призводить до порушення дихання і втрати голосу. Особливу небезпеку представляє гостра стенозуючих форма ларинготрахеїту, так як із-за набряку слизової можливо повне перекривання дихального проходу, що призводить до асфіксії.

Класифікація

У медичній практиці зустрічається кілька типів класифікацій, які сприяють швидкому діагностування патології.

За формою ларинготрахеїт поділяється на:

• гострий (включає первинний та рецидивуючий період);
• хронічний.

Форма впливає на тривалість захворювання та його вплив на загальний стан дитини. Хронічна патологія проявляється на грунті зниження імунітету і постійного запального процесу в області голосових зв’язок дитини.

За перебігом захворювання:

• хвилеподібний;
• постійне.

Однак найбільш поширеною класифікацією є поділ типів патології за морфологічними проявами:

Своєчасне визначення форми і причини появи запального процесу дозволяє знизити ризик виникнення ускладнень і значно прискорити процес одужання дитини.

Причини захворювання

Запальний процес при ларинготрахеїті розвивається із-за ряду причин, до яких відносяться не тільки зовнішній вплив, але і порушення внутрішніх процесів.

Однак найбільш поширеною причиною виникнення патології залишається інфекційне зараження.

Збудники

До інфекційних патогенів, що сприяє розвитку ларинготрахеїту, відносяться:

• вірусні патогени: вірус парагрипу, грипу, герпесу, вірус кору, PC-вірус, група аденовірусів, ГРВІ, краснуха, вітряна віспа;
• бактеріальні організми: гемофільна паличка типу b, стафілокок, пневмокок, гемолітичний стрептокок групи А (збудник скарлатини), туберкульозна паличка, бліда трепонема (третинний сифіліс), хламідії, мікоплазма.

Вірусний ларинготрахеїт зустрічається значно частіше, ніж бактеріальний, однак протягом хвороби в цьому випадку значно легше, а стан організму швидше поліпшується при правильно підібраних методи терапії.

Фактори, що провокують хворобу

Далеко не у всіх випадках потрапляння інфекційних агентів призводить до розвитку того або іншого захворювання. До факторів, що сприяють розвитку ларинготрахеїту у дітей, належать:

Низький рівень імунного захисту впливає на всі процеси в організмі як у дорослого, так і у дитини. Недостатній опір організму побічно сприяє збільшенню чисельності патогенної інфекції, а різного роду порушення цілісності слизової — проникненню інфекції.

Симптоматика

Першим і найбільш виразним симптомом ларинготрахеїту у дітей є осиплість голосу.

Також до загальним ознаками хвороби відносяться:

• набряк тканин горла, виражене почервоніння тканин;
• гавкаючий кашель;
• підвищення температури до 38 градусів;
• сухість і першіння в горлі;
• м’язові спазми в області гортані.

Однак ці ознаки зустрічаються і при інших захворюваннях верхніх дихальних шляхів різної природи і ступеня тяжкості, тому для виявлення ларинготрахеїту необхідно провести повне обстеження і з’ясувати причину появи хвороби.

Гострий ларинготрахеїт у дітей

До ознаками гострого ларинготрахеїту відносяться:

У процесі ефективного лікування спостерігається зміна сухого кашлю вологим, сприяє виходу мокротных мас (можливо поява гнійних вкраплень в мокроті при важкій формі захворювання).

Стенозуючий ларинготрахеїт

Стенозуючий ларинготрахеїт спостерігається як продовження ГРВІ, розвиваючись на 2-й або 3-й день зараження. Патологія проявляється як звуження просвіту в горлі, що приводить до утруднення дихання.

До його характерними ознаками відносяться:

У разі важкої форми ларинготрахеїту можливе настання асфіксії з-за повного перекриття дихальних шляхів.

Алергічний ларинготрахеїт

Алергічна форма захворювання можлива при контакті з сильним алергеном, а також після занесення дратівної об’єкта або речовини в зону дихальних шляхів.

До ознак алергічного типу хвороби відноситься:

До найбільш поширених алергенів відносяться пил, пір’я, шерсть тварин, хімічні або косметичні засоби.

Першим етапом лікування є повне відокремлення дитини від впливу алергену.

Хронічна форма захворювання

Хронічна форма ларинготрахеїту – тип захворювання, що виникає з певною періодичністю. Патологія виникає при залишковому явищі інфекційного зараження або низькому рівні імунного захисту дитини.

До ознак відносяться:

Для того, щоб знизити ризик розвитку хронічної форми захворювання, необхідно вчасно починати і повністю пройти курс лікування захворювання верхніх дихальних шляхів навіть після зникнення перших ознак хвороби.

Діагностика

Діти з ларинготрахеитом потребують точної та своєчасної діагностики. Обстеження проводить лікар-педіатр, також саме цей фахівець виписує направлення на проходження відповідних аналізів і процедур.

Діагностика складається з:

• вивчення історії хвороби пацієнта, виявлення причини і появи симптомів нездужання;
• загального візуального огляду, пальпації лімфатичних вузлів;
• огляду за допомогою ендоскопа (виявлення області почервоніння, набряку, гнійних утворень або нальоту в області гортані);
• аналізу мазка;
• загального аналізу крові.

Діагностика дозволяє виявити форму, ступінь і масштаби запального захворювання, а також відрізнити його від хвороб з аналогічними симптомами. В деяких випадках лікар може призначити додаткові методики аналізу.

Лікування ларинготрахеїту у дітей

Лікування захворювання верхніх дихальних шляхів у дітей проходить у кілька етапів. Комплексне лікування дозволяє знизити ризик розвитку ускладнень, прискорити одужання і зменшити можливі побічні ефекти після використання сильних медикаментів.

Елементи лікування ларинготрахеїту у дітей:

Вибір необхідних заходів для лікування дитини здійснює лікар, так як самостійне лікування може призвести до ускладнень та продовження терапії через неефективність схеми лікувальних заходів.

Режим

Режим дозволяє організму малюка спокійно набиратися сил для того, щоб справитися із захворюванням.

Необхідні заходи під час лікування:

• дотримання постільного режиму;
• обмеження навантаження на голосові структури;
• підтримка температури у районі 18 градусів (без протягів), вологості повітря – 70%;
• провітрювання закритих приміщень.

Важливим елементом лікування є сон дитини. Якщо малюк буде добре висипатися і не навантажувати зв’язки (говорити пошепки), одужання піде значно швидше.

Дієта

Харчування під час лікування також зазнає деякі зміни. Для ефективної допомоги імунітету необхідно:

• виключити кисле, гаряче, гостре і холодне з харчування на період лікування;
• забезпечити рясне пиття.

Харчування дитини під час хвороби повинне включати м’які, нераздражающие горло продукти і страви.

Невідкладна допомога при стенозуючому ларинготрахеїті

Стенозуючий ларинготрахеїт — форма захворювання, під час якої виникає ризик розвитку асфіксії через порушення дихання.

При наданні першої долікарської допомоги необхідно:

Для зняття набряку рекомендується дати дитині таблетку протиалергічного препарату.

Лікарські препарати

Лікування ларинготрахеїту не обходиться без комплексного прийому медикаментозних препаратів, дія яких спрямована на зниження набряку, відновлення дихання та пригнічення активності патогенної флори у випадку інфекційної форми захворювання.

Для усунення вірусної інфекції при ларинготрахеїті використовуються:

• «Інтерферон»;
• «Цитовир»;
• «Аміксин»;
• «Афлубін»;
• «Назоферон».

Останні 2 з перерахованих коштів дозволені для використання по відношенню до дітей грудного віку, однак перед прийомом тих чи інших ліків необхідно проконсультуватися з педіатром для виключення побічних ефектів і складання найбільш прийнятного режиму лікування.

Для усунення бактеріальних патогенів під час лікування ларинготрахеїту використовуються:

• «Аугментин»;
• «Зиннат»;
• «Сумамед»;
• «Цефтріаксон».

Перераховані антибіотики в деяких випадках дозволяються до застосування по відношенню до дітей від 1 року. Антибіотики відносяться до сильних лікарських засобів та мають ряд протипоказань.

Протиалергічні препарати в період лікування:

• «Лоратадин»;
• «Зодак»;
• «Супрастин».

Протигістамінні препарати допомагають заспокоїти дитину і сприяють зняттю набряку, також без них не можна обійтися у разі алергічної форми ларинготрахеїту.

Засоби для відкашлювання і виведення мокротных мас:

• «Амброксол»;
• «Эреспал»;
• «АЦЦ»;
• «Муколван» для проведення інгаляцій.

Полегшення дихання за рахунок виведення мокротиння сприяє поліпшенню стану дитини.

До засобів, які використовуються для підняття імунного захисту у дітей, належать:

• «Віферон»;
• «Кипферон»;
• «Арбідол»;
• «Анаферон»;
• «Циклоферон»;
• «Лікопід»;
• «Рибомуніл»;
• «Бронхомунал».

Препарати також противірусну дію і застосовуються з дозволу педіатра в період епідемій для профілактики захворювань.

Фізіотерапевтичні процедури

До найбільш вживаних методів фізіотерапії при ларинготрахеїті відносяться:

Однак саме інгаляції відносяться до методів, які можна застосовувати і в домашніх умовах для зменшення симптомів захворювання.

Для проведення інгаляцій використовується апарат – небулайзер, класичний спосіб вдихання пари забороняється.

Обмеження при проведенні інгаляцій:

• процедура забороняється до застосування по відношенню до грудним дітям із-за високого ризику опіків слизової;
• процедура проводиться тільки в стані спокою;
• інгаляції проводяться 2 рази на добу між прийомами їжі;
• протягом півгодини після проведення лікувального заходу забороняється їсти, пити або розмовляти;
• під час інгаляції вдих здійснюється через рот, видих через ніс.

Для інгаляції розчинів використовуються настої лікувальних трав (м’ята, календула, ромашка, шавлія), мінеральна вода, сольовий або содовий розчин.

Народні засоби

Народні засоби в період лікування застосовуються як додаткові засоби терапії для зниження вираженості симптомів. Перед застосуванням домашніх методик варто проконсультуватися з педіатром.

Рецепт перший:

Використовувати мед для лікування ларинготрахеїту варто дуже уважно, попередньо переконавшись у відсутності алергії у пацієнта.

Рецепт другої:

Перед застосуванням необхідно переконатися у відсутності алергії у дитини.

Рецепти на основі лікувальних трав:

• 3 столові ложки сухої суміші трав (звіробій, материнка, подорожник, багно) заливаються 1 склянкою окропу і витримуються в термосі протягом 4 годин, приймаються середньому по 1 глотку за 20 хвилин до їжі;
• 1 столову ложку сухої суміші трав (корінь алтея, корінь солодки, мати-й-мачуха, квіти коров’яку) витримуються в 1 склянці холодної води протягом 2 годин, після чого доводяться до кипіння. Настій суміші застосовується у день приготування (після очищення від трави за допомогою марлі).

Перед використанням трав варто переконатися у відсутності протипоказань та можливості поєднання домашньої методики і основного лікування.

Лікування ларинготрахеїту у дітей до року

Діти самого молодшого віку не в змозі самі поскаржитися на нездужання, тому відповідальність за виявлення патології повністю лягає на батьків малюка. Клінічними ознаками для немовляти є занепокоєння, хрипи під час вскрикиваний, кашель, виділення з носових пазух.

Також варто відзначити, що маленькі діти часто переносять важкі захворювання без високої температури, тому при найменшій ознаці хвороби (навіть при нормальній температурі тіла) слід звернутися до педіатра.

Своєчасне застосування заходів і дозволених лікарських препаратів знижує ризик розвитку асфіксії у немовляти.

Ускладнення ларинготрахеїту

При відсутності своєчасної діагностики та лікування ларинготрахеїт може спричинити за собою розвиток важких ускладнень, до яких належать:

• запалення легенів;
• бронхіоліт;
• трахеобронхіт;
• помилковий круп.

За статистикою найчастіше ускладнення, пов’язані з порушенням дихання, виявляються у дітей у віці 3-6 років.

Що робити не слід при ларинготрахеїті у дітей

Що забороняється робити під час лікування дитини від ларинготрахеїту:

Перегрівання стимулює приплив крові і може сприяти збільшенню набряку, внаслідок чого використовувати парові інгаляції забороняється.

Профілактика

Для захисту дитини від розвитку інфекційних захворювань батькам рекомендується використовувати ряд профілактичних заходів, спрямованих на зниження контакту з можливими патогенами і на збільшення імунного захисту малюка.

Заходи профілактики:

Будь-яке захворювання як у дітей, так і дорослих необхідно доводити до кінця. У разі зараження бактеріальною або грибковою інфекцією тимчасове зникнення симптомів хвороби не є показником виліковування, саме тому для надійної профілактики ускладнень і переходу інфекційного запалення на сусідні внутрішні органи слід дотримуватися приписи лікаря.

Висновок

Ларинготрахеїт – захворювання, що вражає тканини гортані і трахеї. Основною небезпекою хвороби є розвиток задухи внаслідок гострого стенозу. Діти потребують уважному уваги батьків і своєчасному, повноцінному лікуванні, у уникнення розвитку ускладнень і подальшого прогресу патології.