Класифікація, симптоми і способи лікування алергічного риніту

Алергічний риніт — запалення слизової носа, викликане дією дратівної агента.

Зміст статті

• 1 Класифікація
• 2 Причини
• 3 Симптоми
  • 3.1 Алергічний риніт і бронхіальна астма
• 4 Діагностика
• 5 Лікування
  • 5.1 Антигістаміни
  • 5.2 Глюкокортикостероїди
  • 5.3 Кромони
  • 5.4 Судинозвужувальні краплі
  • 5.5 Фізіопроцедури
  • 5.6 Інгаляції з небулайзером
• 6 Ускладнення
• 7 Профілактика
• 8 Прогноз
• 9 Відео про алергічному риніті, особливості його діагностики і лікування

Класифікація

У міжнародній класифікації (МБК 10) алергічний риніт віднесений до хвороб дихальної системи.

У цій же класифікації МБК 10 (десятого перегляду) код алергічного риніту J30. 1.

По систематиці ВООЗ 2001 року алергічний риніт класифікований по тривалості збереження симптомів:

• інтермітуючий;
• персистуючий.

Интермиттирующему алергічного риніту властиве легке протікання. Загальна кількість часу прояви симптомів рік не перевищує одного місяця. Хворий зберігає працездатність, може займатися фізичними вправами.

Персистуючий алергічний риніт протікає важко, симптоми відзначаються більш місяці за рік.

Важкою формою вважають стан, при якому виявляються ознаки алергічного риніту:

• безсоння;
• зменшення активності;
• дискомфортний стан;
• втрата працездатності;
• неможливість фізичних занять.

У старій класифікації виділяли:

• сезонний алергічний риніт, періодичний;
• постійний — триває роками.

Сезонний риніт починається щороку під час цвітіння рослин, до пилку якого у хворого спостерігається алергія. Сезонний нежить інакше ще називають сінним.

Якщо кілька алергенів, кількість загострень збільшується, алергічний риніт набуває хронічний характер, посилюючись під час цвітіння.

При постійному (цілорічному) алергійний риніт симптоми з’являються менш бурхливо, ніж при сезонному нежиті. Алергени можуть перебувати в побуті, на виробництві, в навколишньому середовищі.

В якості алергенів виступають:

• зовнішні фактори — хімічні сполуки, пилок рослин, пил, цвілеві грибки, які оселяються в кондиціонерах або квіткових горщиках, шерсть тварин, пух.
• внутрішні фактори — вогнища інфекції в організмі, проміжні продукти обміну речовин, лікарські препарати, вакцини.

Алергенами можуть виступати бактерії — стафілококи, стрептококи. Інфекційний алергічний риніт супроводжується скупченням у крові еозинофілів — клітин крові, висока концентрація яких вказує на алергічну реакцію.

Напад алергічного риніту можуть викликати дію тепла, холоду. Дія цих подразників супроводжується виділенням речовин, здатних викликати алергію.

Гострий алергічний риніт відноситься до того ж типу реакцій, що і анафілактичний шок, поліноз, набряк Квінке, бронхіальна астма, кропив’янка. До появи перших симптомів після контакту з алергеном проходить від хвилин до декількох годин.

Причини

Причиною алергічного риніту служить алерген — з’єднання, до якого спостерігається підвищена чутливість організму.

Присутність алергену на слизовій оболонці носа викликає відповідь організму, викликає алергічний нежить.

Симптоми

Типові симптоми алергічного риніту виникають при полінозі — реакції на пилок рослин. Напади полінозу проявляються алергічним ринітом у поєднанні з кон’юнктивітом, при важких формах полінозу ускладнений бронхіальною астмою.

Характерні симптоми при полінозі проявляються підвищенням температури тіла, втомою, безсонням. У разі присутності В організмі вогнищ хронічного інфікування можуть виникнути гострі запалення навколоносових синусів.

Іноді можуть виникнути ускладнення з боку нервової системи — арахноїдит, ураження слухового, зорового нервів, енцефаліт.

Напад сезонної алергії виникає раптово на тлі повного здоров’я під час цвітіння і поширення в повітрі пилку.

У хворого виникає сильний свербіж у носі, починається бурхливий напад чхання.

Багаторазове чхання супроводжується водянистими виділеннями, закладеністю, порушенням дихання. Зміни з боку слизової носа викликають зміни слизової оболонки очей. Спостерігаються сльозотеча, почервоніння, свербіж, печіння в обох очах, набряк повік.

Напад сінний нежить триває близько 3 годин на день буває кілька нападів різної інтенсивності.

Тяжкий стан спостерігається при появі симптомів запалення слизової оболонки трахеї і гортані. У хворого алергічним ринітом спостерігається сиплий голос, кашель, виділяється мокротиння, зазначається астматичний синдром.

Вкрай тяжким ускладненням сезонного алергічного риніту вважається бронхіальна астма.

У хворих алергічним ринітом спостерігається чутливість до холоду. Незначне охолодження рук, ніг, протяги викликають закладеність носа, головний біль, порушення сну, погіршення нюху, сухість у роті, іноді задишку з утрудненням видиху (експіраторна задишка).

Нежить взимку не завжди викликає інфекція, він цілком може виявитися симптомом алергічного риніту.

Тривалий нежить призводить до порушень в слизовій носа. На цій стадії судинозвужувальні краплі практично припиняють надавати дію на слизову, носове дихання постійно ускладнюється, відсутній нюх.

При відсутності лікування зміни слизової призводять до утворення поліпів. Поліпи частіше виникають в гайморової порожнини, з якої проникають у носовий прохід. Поліпи утворюються і в обох носових ходу, утруднюючи дихання.

Для цієї стадії характерне постійне порушення носового дихання, почастішання нападів бронхіальної астми.

Гіпертрофічний риніт

Цікавлять симптоми, лікування, причини вазомоторного риніту? Докладний матеріал в нашій статті.

Алергічний риніт і бронхіальна астма

Довгостроково існуючий вогнище запалення в слизовій носа викликає запалення слизової оболонки бронхів. Бронхіальна астма та алергічний риніт мають одну природу, ці захворювання взаємопов’язані.

При лікуванні усувають в комплексі прояви патології та алергічного риніту і бронхіальної астми.

Діагностика

При діагностиці алергічного риніту велика увага приділяється збору анамнезу, опитуванням хворого, результатів аналізів крові. Остаточний діагноз встановлюють за даними риноскопії та лабораторних аналізів.

До лабораторним дослідженням належать шкірні проби стандартними антигенами, а також методи, що дозволяють встановити рівень IgE.

Для цього проводять тести:

• RAST — аллергосорбентный тест, що дозволяє виявити підвищення імуноглобулінів у сироватці крові.
• PRIST — радиоиммуносорбентный тест, з його допомогою визначають рівень IgE в крові.

Підтверджують діагноз дослідженням мазків слизової носа, при алергічному риніті у них виявляються скупчення опасистих клітин, еозинофілів, келихоподібних клітин.

Комп’ютерна томографія показує потовщену слизову оболонку в навколоносових пазухах.

Лікування

Лікування алергічного риніту проводять двома способами:

• алерген-специфічної імунотерапії зростаючими дозами алергену, застосовується у дітей;
• медикаментозною терапією — при лікуванні алергічного риніту у дітей та дорослих.

Для лікування алергічного риніту застосовують:

• антигистаминны;
• глюкокортикоїди;
• судинозвужувальні краплі;
• кромони.

Антигістаміни

Фармакопия алергічного риніту включає антигістамінні місцеві кошти і для прийому всередину.

Препарати цієї лікарської групи усувають симптоми закладеності носа, чхання, виділень з носових ходів через 15-30 хвилин після застосування.

Для лікування допускаються антигістаміни:

• першого покоління — клемастин, прометазин, хлоропірамін.
• другого покоління — эбастин, лоратидин, акривастин.
• третього покоління — фексофенадин, дезлоратадин.

Хороші результати спостерігаються при лікуванні ліками з другої групи. Антигістамінні засоби другого покоління тривало діють, не викликають сонливість, сухість слизових, труднощів з сечовипусканням. Рекомендують зіртек, кларитин, телфаст.

Ефективно застосування эбастина, його приймають один раз в 24 години в якості основної терапії. Таблетки эбастина допомагають і при гострих нападах, швидко знімаючи симптоми алергічного риніту.

Найпотужнішим антигістамінним препаратом на сьогодні вважається антигістамін третього покоління дезлоратадин. Він починає діяти через 30 хвилин після прийому, ефект триває добу.

Місцеві краплі в ніс при алергічному риніті — азеластин, левокабастин. Ефект застосування місцевих антигістамінних спостерігається через 10 хвилин після застосування.

Глюкокортикостероїди

Препарати цієї групи усувають закладеність, справляються з виділеннями, чханням, свербінням. Починають діяти через 6 годин після прийому.

До ефективних засобів від алергічного риніту відносять флутиказон, преднізолон, мометазон, беклометазон, гідрокортизон. Дія препаратів спрямовано на зменшення набряку, пригніченню алергічної активності, допомагають і при алергічному риніті, і при бронхіальній астмі.

Місцево застосовують спреї, що містять активні речовини флутиказон, беклометазон, мометазон, вони мають протизапальну дію.

Глюкокортикоїди застосовують з обережністю і тільки під контролем лікаря з-за високого ризику побічних ефектів.

Не можна без контролю лікаря лікувати від алергічного риніту глюкокортикостероїдами маленьких дітей, особливо немовлят. При тривалому лікуванні препаратами цієї групи відзначається зниження швидкості росту дітей молодшого віку.

Препаратами вибору при алергічному риніті є назонекс, фликсоназе, назарел, насобек.

Кромони

Кромони — сполуки, що стабілізують мембрани клітин, блокують клітинний відповідь на антиген. Ліки цієї групи — кромоглікат, кетотифен, дозволено використовувати при лікуванні алергічного риніту у вагітних, маленьких дітей.

Кромони допускаються для профілактики важких форм алергічного нежитю, у препаратів не виявлено побічної дії та ускладнень.

Судинозвужувальні краплі

Швидко позбутися від проявів алергічного риніту можна за допомогою судинозвужувальних спреїв і крапель. Ксилометазолин, нафазолин, тетризолін, оксиметазолін починають діяти вже через 5-10 хвилин після закапування в ніс або використання у вигляді спрею.

Судинозвужувальні препарати майже миттєво відновлюють дихання через ніс, але дія їх не перевищує 6 годин, що викликає потребу в повторному використанні.

Миттєва допомога від алергічного нежитю триває 10 днів. Якщо використовувати краплі довше цього терміну, в слизовій починаються зміни, що викликають стійкий набряк — синдром «рикошету».

При важких формах нежиті використовують іпратропію бромід, муколітики ацетилцистеїн, карбоцистеїн.

Фізіопроцедури

• Електрофорез гистоглобулина, хлориду кальцію, димедролу;
• ультразвук;
• кріотерапія.

Інгаляції з небулайзером

Лікування за допомогою небулайзера дозволяє дозовано і точно діяти саме на слизові оболонки носа і носоглотки.

При такому способі лікування відсутні побічні ефекти, досягається максимальний результат у найкоротший час, що особливо важливо при гострих станах.

Для лікування алергічного риніту інгаляціями купують готові аптечні розчини за рецептом лікаря.

Народні способи лікування будь-якої алергії небезпечні непередбачуваністю.

Ускладнення

Ускладненнями алергічного риніту — поліпоз, бронхіальна астма.

Профілактика

Профілактика загострень алергійного риніту полягає у виконанні призначень лікаря, дотримання дієти, усунення контакту з алергеном.

Прогноз

Прогноз алергічного риніту позитивний, захворювання не прогресує при адекватної терапії.

Відео про алергічному риніті, особливості його діагностики і лікування