Гнійний гайморит

Зміст статті:

• Основні причини захворювання
• Різновиди гнійного гаймориту
• Симптоми
• Діагностика
• Можливі ускладнення
• Лікування
• Хірургічне втручання
• Секрети народної медицини
• Профілактика

Безумовно, гайморит не можна назвати приємним захворюванням. Причому, його досить легко сплутати із звичайним нежиттю, оскільки їх симптоматика практично ідентична. Як правило, гнійний гайморит є наслідком запущеного нежитю. Такий стан представляється серйозну небезпеку, так як анатомічне розташування запального вогнища знаходиться дуже близько до головного мозку та органу зору. Якщо не почати вчасно лікування, все може закінчитися вельми сумно. Адже інфекція може проникнути і в сусідні органи.

Основні причини захворювання

• Вроджена анатомічна аномалія носової порожнини
• Схильність до алергії
• Наявність поліпів
• Хронічний осередок інфекції
• Викривлена перегородка носа

У нормі слизова оболонка носа за день стикається з великою кількістю мікроорганізмів, проникаючих в носову порожнину разом з повітрям. Організм здорової людини здатний самостійно впоратися з навалою вірусів і бактерій. Але якщо захисні функції ослаблені, протистояти впливу хвороботворних організмів не вистачає сил. Тому спочатку відзначається запалення слизових оболонок, яке без належного лікування може поширюватися і провокувати нагноєння вмісту носових пазух. Так виникає набряк тканин, а потім між порожнинами перекриваються соустья. Це значно погіршує носове дихання і призводить до утворення застійних явищ.

Різновиди гнійного гаймориту

• Бактеріальний
• Алергічний
• Травматичний
• Змішаний
• Вірусний
• Грибковий

Враховуючи локалізацію гнійного гаймориту, він ще може бути двостороннім або одностороннім. Період перебігу хвороби також впливає на класифікацію захворювання:

• гострий гайморит – його тривалість може досягати 5-10 днів;
• хронічний гайморит – затяжна форма хвороби, що протікає з постійними рецидивами і поліпшеннями.

Симптоми гнійного гаймориту

• Біль біля перенісся
• Зубна біль
• Порушення носового дихання
• Набряк обличчя
• Виділення з носа у вигляді гною
• Підвищена температура тіла

Діагностика

Щоб виявити гайморит, потрібно пройти цілий ряд обстежень. Сучасне медичне обладнання дозволяє точно поставити діагноз і чітко побачити картину захворювання. На основі отриманих результатів, лікар зможе призначити відповідне лікування:

• комп’ютерна томографія;
• пункція пазух;
• мікробіологічний аналіз;
• рентгенологічне дослідження;
• магнітно-резонансна томографія;
• диафаноскопия.

Лікування проводиться з урахуванням стадії хвороби і особливостей організму пацієнта. Зокрема, враховується схильність до алергії, вік хворого, його стан (вагітність, період лактації), наявність супутніх захворювань.

Можливі ускладнення

• Сліпота
• Періостит очниці
• Абсцес оболонок головного мозку
• Менінгіт

Бездіяльність, самолікування або несвоєчасне звернення до лікаря може привести до одного з перерахованих проблем зі здоров’ям. Тому не варто експериментувати над власним здоров’ям.

Гнійний гайморит: лікування

У такому випадку лікарі зазвичай призначають антибіотики. Вони можуть бути виписані у вигляді ін’єкцій або в таблетках. Дозування і тривалість лікування повинен визначати тільки лікар. Якщо на третю добу не спостерігається покращення засіб потрібно замінити більш дієвим. Щоб вгамувати біль використовують нестероїдні протизапальні препарати: Панадол, Нурофен, Баралгін. Для зменшення набряків призначають судинозвужувальні краплі або спреї: Називин, Отривин, Санорин.

Також у процесі лікування рекомендується проводити промивання гайморових пазух за допомогою солесодержащих розчинів або відваром з ромашки. Якщо покращення так і не настане, лікар буде змушений зробити прокол, щоб провести очищення гайморових пазух від гною.

Антибактеріальна терапія проводиться окремими курсами по 1-2 тижні. Додатково застосовуються судинозвужувальні краплі, які дозволяють полегшити дихання і знімають набряк з запалених стінок носа. Не виключено використання таких антигістамінних препаратів, як Тавегіл або Супрастин. Ефективність медикаментозної терапії залежить переважно від комплексного впливу препаратів різного спектру дії. Посилити лікувальний ефект можна за допомогою фізіопроцедур:

• УФО;
• УВЧ;
• солюкс – лампа;
• лазерна терапія.

Прекрасним результатом має процедура під назвою «зозуля». Під час її проведення відбувається промивання гайморових пазух. Один носовий прохід заповнюється антисептичним розчином, а через інший здійснюється його відкачування спеціальним катетером. Щоб уникнути проникнення розчину в глотку, пацієнт під час процедури повинен промовляти «ку-ку».

Ще один дієвий спосіб лікування передбачає проведення пункції придаткових пазух. В області носової пазухи проводиться прокол, завдяки якому з’являється можливість видалити гнійні накопичення. Далі в ніс вставляється катетер, за допомогою якого здійснюється промивання носової порожнини антисептичними засобами. Разом з цим можуть вводитися ще і протеолітичні препарати. Вони сприяють зменшенню запалення і очищення пазух від виділень.

Хірургічний метод лікування

Сьогодні популярним і щадним способом боротьби з гайморитом вважається ендоскопічна хірургія. Використовуючи сучасне обладнання, лікарі отримали можливість дістатися до важкодоступних ділянок носа і успішно оперувати уражені відділи.

Основна перевага даного методу полягає в тому, що операція здійснюється через носову порожнину эндоназально, тобто без додаткових надрізів тканини. Ендоскопічний прилад дозволяє контролювати операцію, спостерігаючи за діями на моніторі. З його допомогою можна бачити всю мікроструктуру носа.

Ендоскопія істотно скорочує розвиток ускладнень, а застосування спеціальних «дихаючих» тампонів дає можливість виключити виникнення малоприємних післяопераційних відчуттів. Завдяки безкровного і атравматичному способу лікування, пацієнт швидко повертається до звичного способу життя.

Секрети народної медицини

• Необхідно з’єднати в рівних пропорціях натерте господарське мило, горілку, цибульний сік, молоко і рослинне масло. Отриману суміш добре перемішують і відправляють нудитися на водяну баню. Як тільки вона закипить, ємність з вмістом знімають з вогню. Отриману масу потрібно ретельно процідити і з’єднати з аналогічною кількістю меду. Ватний тампон просочують лікувальної сумішшю і вставляється в кожну ніздрю на десять хвилин. Курс лікування становить 20 днів. Повторюють процедуру двічі на день. Зберігають засіб в холодильнику, щільно закривши скляну ємність кришкою.
• Для приготування чергового кошти буде потрібно з’єднати 1 ч. л. меду і така ж кількість заварки чорного чаю. Потім слід ще додати 15 крапель настоянки евкаліпта. В кожну ніздрю необхідно внести 2 краплі приготованого кошти. Носові проходи прикривають ватним тампоном. Варто відзначити, що після процедури деякий час бажано уникати перебування на вулиці.
• Лавровий лист подрібнюють і заливають отриману масу рослинним маслом. Коли засіб трохи настоїться, його потрібно процідити. У кожен носовий хід вливають 1 краплю настояного кошти. Ліки зберігають у холодильнику.

Профілактика захворювання

Здоровий спосіб життя і своєчасне лікування простудних захворювань допоможе уникнути серйозних проблем зі здоров’ям, включаючи розвиток гнійного гаймориту.

←Гострий гайморит

Гайморит: симптоми і лікування→