Пневмонія – це небезпечне захворювання. Основною причиною запалення є бактерії, але можливо грибкове і вірусне ураження легеневої тканини. Антибіотики при пневмонії призначаються для усунення збудника. Від правильно підібраної терапії залежить результат захворювання.
Фактори, що впливають на вибір ліки
Існує багато моментів, які лікар повинен враховувати перед початком антибактеріальної терапії.
Місце виникнення пневмонії
В залежності від того, де розвинулося захворювання – вдома чи в стаціонарі – пневмонії поділяють на позалікарняні і внутрішньолікарняні. Збудники інфекції при цьому значно відрізняються.
Типові позалікарняні пневмонії частіше обумовлені пневмококами, стрептококами та гемофільної паличкою. Збудниками атипових пневмоній можуть бути хламідії, мікоплазми, клебсієла, легіонела.
Внутрішньолікарняна, або нозокоміальна пневмонія, що розвивається через два дні і більше після надходження в стаціонар. Мікрофлора при цьому відрізняється більшою агресивністю і резистентністю до антибіотиків. Основні збудники – грамнегативні бактерії, стафілококи, рідше – анаероби.
Вік пацієнта і стан здоров’я
У молодих людей захворювання частіше викликається одним збудником. Якщо вік становить 60 років і більше, то інфекція може бути стійка до дії деяких антибіотиків, пневмонія часто викликана змішаною мікрофлорою.
Враховується наявність супутніх захворювань, таких як цукровий діабет, цироз печінки, хвороби крові, ниркова недостатність. У таких пацієнтів причиною пневмонії частіше є пневмокок.
У хворих з хронічним бронхітом часто висівається гемофільна паличка. При імунодефіцитних станах пневмонія може бути обумовлена будь-якими мікроорганізмами, в тому числі пневмоцистами та грибами.
Клінічні особливості захворювання
Пневмонії, викликані деякими мікроорганізмами, мають характерні особливості. Лікар при виборі лікарського препарату орієнтується на симптоми і дані рентгенографії. Велике значення має ступінь тяжкості захворювання і супутні ускладнення.
Інші чинники
Перед початком лікування враховується епідеміологічна ситуація в регіоні, що дозволяє припустити найбільш ймовірного збудника. В обов’язковому порядку з’ясовується алергологічний анамнез – непереносимість лікарських препаратів.
Як вибрати правильний антибіотик
Оптимальний варіант – призначати антибіотик при пневмонії після дослідження мокротиння. Робити це необхідно до початку лікування, інакше можна одержати недостовірні результати. При цьому виявляється збудник і визначається його чутливість до лікарських препаратів.
Залежно від збудника можуть призначатися такі антибіотики:
- пневмококи, стрептококи – пеніцилін, макроліди, 2-3 покоління цефалоспоринів;
- гемофільна паличка – пеніциліни, захищені клавуланатом чи сульбактамом, фторхінолони, 2-3 покоління цефалоспоринів;
- клебсієла – аміноглікозиди, фторхінолони, 2-3 покоління цефалоспоринів, карбапенемы;
- стафілококи – захищені пеніциліни, фторхінолони, 2-3 покоління цефалоспоринів, карбапенемы;
- мікоплазма, хламідії – макроліди, фторхінолони, доксициклін;
- легіонели – макроліди, фторхінолони, рифампіцин;
- змішана мікрофлора – цефалоспорини 3-4 покоління або комбінація антибіотиків.
Результат дослідження буде доступний лише через кілька днів. Але лікування необхідно розпочинати негайно, інакше можуть розвинутися тяжкі ускладнення. Тому антибіотики при запаленні легенів призначаються емпіричним шляхом, враховуючи найбільш ймовірну причину.
Після отримання результатів дослідження мокротиння та оцінки ефективності проведеної терапії продовжують прийом раніше призначеного препарату чи виробляють його заміну.
При лікуванні пневмонії на першому етапі перевага віддається препаратів першої лінії. Це найбільш безпечні, ефективні і доступні антибіотиків: пеніциліни, макроліди. При грамнегативної флори рекомендовано використання аміноглікозидів і фторхінолонів.
При непереносимості препаратів першого ряду або стійкості до них мікроорганізмів застосовуються антибіотики другого ряду. Це, як правило, більш дорогі ліки або мають серйозні побічні ефекти, такі як 3-4 покоління цефалоспоринів і карбапенемы.
При тяжкому перебігу захворювання доцільна комбінована терапія. Оптимальне поєднання антибіотиків:
- пеніциліни з аміноглікозидів;
- цефалоспорини з аміноглікозидами;
- цефалоспорини з макролідами;
- аміноглікозиди з фторхінолонами.
Особливості застосування антибіотиків
Зазвичай антибіотики призначаються в середніх дозах. При нирковій недостатності рекомендовано використання менших доз. Тяжкий перебіг пневмонії або супутні ускладнення вимагають застосування максимально допустимих доз.
Ліки при пневмонії частіше призначають парентерально – внутрішньовенно або внутрішньом’язово. При легкому перебігу хвороби можливе вживання препарату внутрішньо. Існує також ступінчаста схема лікування: у перші дні хвороби антибіотик призначається внутрішньом’язово, надалі прийом ліків здійснюється всередину. Це актуально для таких препаратів, як захищені пеніциліни, кларитроміцин, левофлоксацин, спіраміцин, цефалоспорини.
Середній курс прийому антибіотика становить від 7 до 10 днів. При атипових пневмоніях, викликаних мікоплазмою або хламідією, антибактеріальна терапія може тривати до двох тижнів. При легионеллезной пневмонії в деяких випадках потрібно прийом антибіотика протягом трьох тижнів.
Ефективність лікування оцінюється через два або три дні. При адекватної терапії в ці терміни відзначається нормалізація температури і лейкоцитарної формули, поліпшується загальний стан. Якщо позитивна динаміка відсутня, то роблять корекцію проведеного лікування.
Можливі причини неефективності антибактеріальної терапії:
- недостатня доза;
- природна або набута стійкість збудника;
- розвиток бактеріємії або гнійних ускладнень (емпієма плеври, абсцес).
Корекція лікування в цих випадках передбачає збільшення дози препарату, його заміну або зміна шляху введення з внутрішньом’язового на внутрішньовенний.
Заміна антибіотика потрібна при розвитку деяких ускладнень:
- розвиток ниркової недостатності на тлі використання препаратів, що негативно впливають на нирки;
- зміна печінкових показників в результаті дії гепатотоксичних лікарських засобів;
- негативний вплив на клітини крові;
- розвиток алергічної реакції.
Найчастішим ускладненням антибактеріальної терапії є дисбактеріоз. Можливий розвиток кандидозу. Якщо лікування ефективне, то скасовувати антибіотик немає необхідності. Показано призначення препаратів, що нормалізують мікрофлору кишечника або протигрибкових засобів.
Таким чином, правильно призначені антибіотики при пневмонії – це єдиний спосіб допомогти хворому. Але багато мікроби здатні набувати стійкість до лікарських препаратів. Цьому сприяє безконтрольний прийом антибіотиків. Тому застосовувати подібні засоби необхідно тільки за суворими показаннями, інакше незабаром не буде чим лікувати пневмонію та інші інфекційні захворювання.
