Знову стріляє у вухах. Крізь пелену важкого ранкового прокидання сиджу на ліжку, затиснувши вуха подушками. Здається, тепло зігріває… Ні, знову стріляє і з тією ж силою, пересилюючи слабість від болю, повзу в сусідню кімнату, відкриваю бабусину заповітну скриньку, перебираю акуратно складені аркушики. Слава силам небесним, ось воно!
Чітким бабусиним почерком написано: стріляє у вухах – це отит. Допоможе борна кислота. «Ура!» — необережно кричу я і знову сворачиваюсь від стрілянини, яка відповідає за необережність автоматної перестрілкою. Ось тепер спокійно йду до аптечці в холодильнику, відкриваю пляшечку з борною кислотою, розгортаю вкладиш.
Лікування вуха борною кислотою
Допоможемо бідоласі, перейдемо на серйозний тон. Борна кислота продається в аптеці в дрібнодисперсному порошок, фасований у 10-грамові пакетики. Речовина володіє температурою плавлення 170,9°C. Тому борна кислота в кристалах, в стружках застосовується в самих різних сферах життя.
Нас цікавить медична сфера використання. Насамперед це дезінфікуючий засіб та чудовий антисептик.
Серйозний випадок:
Порошкоподібний препарат вдувається у вушний прохід відразу ж після операції на середньому вусі. Це називається інсуффляція.
Більш прості випадки:
Лікування вуха борною кислотою при гострому запаленні, фурункульозі або сірчаних пробках. Але вона може допомогти тільки на ранніх стадіях боротьби з вушними інфекціями. Тому запаси порошків борної кислоти краще тримати в домашній аптечці, з доданим до них рецептом виготовлення препарату.
Для самостійного приготування лікувального розчину знадобиться чайна ложка борної кислоти без гірочки, 200 мл (стакан) чистої кип’яченої води, піпетка. На виході виходить прозорий розчин, без видимих вкраплень.
Піпеткою лікувальний розчин вливається в хворе вухо 2 рази на день по 2 краплі, і треба потримати голову так, щоб дорогоцінні крапельки не вилилися з вуха. Перед закапуванням краплі треба підігріти, просто потримавши пухирець в гарячих руках.
А взагалі-то водні розчини зберігаються в холодильнику, враховуючи їх недовгий термін використання, тому тут доречний один секрет: нагріти в дуже теплій кип’яченій воді піпетку перед тим, як набирати краплі з флакончика.
Увага: Якщо при такому лікуванні запалення не проходить швидко, слід звернутися до лікаря.
Аптечна мережа, разом з порошковими формами, пропонує виготовити 2% і 3% водні розчини, і готові спиртові розчини борної кислоти. Нас цікавлять саме спиртові форми розчинів, так як вони використовуються оторинолангологами і сурдологами.
Борна кислота в будь-яких видах не рекомендується для лікування вагітних жінок і дітей.
Борний спирт при отиті
Тут невеличке уточнення: для простоти мови борну кислоту, настояну на спирту, називають борним спиртом. Це допустимо і загальноприйнято.
Для лікування вушних захворювань борним спиртом потрібно правильно закопувати його в проходи вуха.
- Спочатку треба очистити хворе вухо, звільнити раковину від вушної сірки;
- Після цього, нахиливши голову на бік, закапати піпеткою 2-3 краплі борного спирту, полежати на цьому боці;
- Через кілька хвилин ватним тампоном видалити залишилася вологу;
- Процедура виконується 3-4 рази в день.
Зрозуміло, що мова йде про дорослій людині, так як у дитячому віці лікування вух борною кислотою не рекомендується.
Чутливі болю тривають протягом 4-х днів, якщо за цей час борний спирт не допомагає, слід скасувати закопування, і з допомогою лікаря, який спостерігає отит у конкретного хворого, підібрати більш ефективне лікування.
Треба бути гранично обережним у використанні борної кислоти, так як її передозування – отрута.
Існує в середовищі цілителів спірне питання: а чи можна взагалі закапувати у вуха краплі на будь-якій основі – водної, спиртовий. Питання не пусте. Туди-то вливається, а звідти куди виливається?
Передусім тут треба відзначити, що основа крапель, будь то вода або спирт, легко вбирається в шкіру, тим більше, що внутрішня шкіра у вусі тонка, легко проникна для розчинів. Частина абсорбується з розчиненим у ньому чинним лікарською речовиною, частина висушується серветкою.
Є прихильники вставляти у вухо турундочку, просочену розчином. Ось тут можна посперечатися: турундочки застосовуються при видимих гнійниках, розчин для них береться в більшому процентному вмісті, а при звичайному отиті так можна отримати передозування препарату і ускладнення захворювання.
Ліки вбирається через шкіру, але виводиться складно, через кров. Тому треба побоюватися передозування.
Борний спирт в 3%-му розчині – старовинне засіб для розм’якшення сірчаних пробок у вусі. Причини скупчення сірки можуть бути і не від хвороби, а зовсім тривіальними – від густого росту волосся у вушних раковинах, від захоплення модними ватяними паличками, які не стільки вичищають сірку, скільки утрамбовують її вглиб вуха.
Є і сучасні засоби для розм’якшення сірчаної пробки, яка стає розсадником мікробів і викликає палкі отити. Тут вже як не крути цінники в руках, а сучасні засоби ефективніше, швидше очищають вушні ходи і дозволяють швидше лікувати отит. Тому самолікування – це здорово, а медичний препарат призначений лікарем – це ефективно.
