Всі види отитів у МКБ-10

Основним спеціальним документом, який використовується в якості статистичної основи системи охорони здоров’я, вважається Міжнародна класифікація хвороб (МКБ). Зараз лікарі-фахівці працюють на підставі нормативного акта десятого перегляду, який набрав чинності в 1994 році.

МКБ використовують буквено-цифрову систему кодування. Класифікація захворювань ґрунтується на групуванні даних за такими принципами:

• Хвороби епідемічного генезу;
• Загальні захворювання, включаючи й конституційні;
• Місцеві патології, класифіковані за принципом анатомічного розташування;
• Хвороби, пов’язані з розвитком;
• Травматизм.

Окреме місце в МКБ-10 займають захворювання слухового аналізатора, мають індивідуальні коди для кожної клінічної одиниці.

Хвороби вуха та соскоподібного відростка (Н60-Н95)

Це великий блок патологій, що включає наступні групи захворювань вуха, згідно розподілу за анатомічною принципом:

• Патології внутрішнього відділу;
• Середнього вуха;
• Хвороби, що мають зовнішню локалізацію;
• Решта стану.

Розподіл по блокам засноване на анатомічному розташуванні, этиологическом фактор, що викликав розвиток хвороби, симптоматиці та гостроти проявів. Нижче детальніше розглянемо кожен з класів порушень слухового аналізатора, що супроводжуються запальними процесами.

Хвороби зовнішнього вуха (Н60-Н62)

Зовнішній отит (Н60) є сукупністю запальних процесів слухового ходу, вушної раковини і барабанної перетинки. Найбільш частим чинником, що провокує його розвиток, стає дію бактеріальної мікрофлори. Запалення зовнішньої локалізації характерно для всіх вікових груп населення, однак, частіше з’являється у малюків і школярів.

До факторів-провокаторам зовнішнього запалення відносять дрібні пошкодження у вигляді подряпин, наявність сірчаної пробки, вузькі слухові ходи, хронічні вогнища інфекції в організмі і системні хвороби, наприклад, цукровий діабет.

Код Н60 має наступний поділ за МКХ-10:

• Абсцес зовнішнього вуха (Н60.0), що супроводжується наривом, появою фурункула або карбункула. Проявляється гострим гнійним запаленням, гіперемією і набряком в слуховому каналі, сильної що стріляє болем. При огляді визначається інфільтрат з гнійним стрижнем;
• Целюліт зовнішньої частини вуха (Н60.1);
• Злоякісний зовнішній отит (Н60.2) – уповільнена хронічна патологія, що супроводжується запаленням кісткової тканини слухового каналу або основи черепа. Нерідко виникає на тлі цукрового діабету, ВІЛ-інфікування або проведення хіміотерапії;
• Інші зовнішні отити інфекційного генезу (Н60.3), що включають дифузне і геморагічне прояв хвороби. Також сюди входить стан, зване «вухо плавця» – запальна реакція слухового каналу на потрапляння в нього води;
• Холеастома або кератоз слухового каналу (Н60.4);
• Гострий зовнішній отит неінфекційного характеру (Н60.5), разделяющийся в залежності від проявів і етіологічного фактора:
  • хімічний – викликаний дією кислот або лугів;
  • реактивний – супроводжується сильним набряком слизової;
  • актиничный;
  • екзематозний – проявляється екзематозні висипання;
  • контактний – відповідь організму на дію алергену;
  • БДУ.
• Інші види зовнішнього отиту (Н60.8). Сюди ж входить хронічна форма захворювання;
• Зовнішній отит неуточненої етіології (Н60.9).

Інші хвороби зовнішнього вуха (Н61) – патологічні стани цієї групи не пов’язані з розвитком запальних реакцій.

Ураження зовнішнього вуха при хворобах, класифікованих в інших рубриках (Н62*) поділяє запальні процеси в залежності від причини виникнення: бактеріальні або вірусні збудники, гриби, паразити.

Хвороби середнього вуха і соскоподібного відростка (Н65-Н75)

Розглянемо докладніше кожен з блоків на основі МКБ-10.

Негнійний середній отит (Н65)

Супроводжується запальним процесом барабанної перетинки і слизової оболонки середнього відділу слухового аналізатора. Збудниками захворювання є стрептококи, пневмококи, стафілококи. Цей тип хвороби ще називається катаральним, оскільки характеризується відсутністю гнійного вмісту.

Запалення євстахієвої труби, наявність поліпів хоан, аденоїди, хвороби носа і гайморових пазух, дефекти перегородки – всі ці фактори підвищують ризик розвитку захворювання в кілька разів. Пацієнти скаржаться на відчуття закладеності, посилене сприйняття свого голосу, зниження слуху і відчуття переливання рідини.

Блок має такий розподіл:

• Гострий середній серозний отит (Н65.0);
• Інші гострі негнойные середні отити (Н65.1);
• Хронічний серозний середній отит (Н65.2);
• Хронічний слизовий середній отит (Н65.3);
• Інші хронічні негнойные середні отити (Н65.4);
• Негнійний середній отит неуточненої етіології (Н65.9).

Гнійний та неуточнений середній отит (H66)

Запальний процес всього організму, місцеві прояви якого поширюються на барабанну порожнину, слухову трубу і соскоподібний відросток. Займає третину всіх хвороб слухового аналізатора. Збудниками є стрептококи, гемофільна паличка, вірус грипу, респіраторно-синцитіальний вірус, рідше – кишкова паличка.

Інфекційні хвороби сприяють тому, що збудники потрапляють в середній відділ аналізатора з током крові і лімфи. Небезпека гнійного процесу полягає у розвитку можливих ускладнень у вигляді менінгіту, абсцесу головного мозку, глухоти, сепсису.

По МКБ-10 розділяється на блоки:

• Гострий гнійний середній отит (Н66.0);
• Хронічний туботимпанальный гнійний середній отит. Мезотимпаніт (Н66.1). Термін «туботимпанальный» означає наявність перфорації в барабанної перетинки, з якої витікає гній;
• Хронічний эпитимпано-антральний гнійний середній отит (Н66.2). «Эпитимпано-антральний» означає важкий процес, що супроводжується поразкою і руйнуванням слухових кісточок;
• Інші хронічні гнійні середні отити (Н66.3);
• Гнійний середній отит неуточнений (Н66.4);
• Неуточнений середній отит (Н66.9).

Середній отит при хворобах, класифікованих в інших рубриках (H67*)

Розділ включає:

• 0* Середній отит при бактеріальних хворобах (скарлатина, туберкульоз);
• 1* Середній отит при вірусних захворюваннях (грип, кір);
• 8* Середній отит при інших хворобах, класифікованих в інших рубриках.

Запалення і закупорка слухової труби (Н68)

Розвитку запального процесу сприяє вплив стафілококів і стрептококів. Для дітей характерними збудниками захворювання є пневмококи і вірус грипу. Часто супроводжується різними формами запалення вуха, хвороби носа і горла.

Серед інших етіологічних факторів розрізняють:

• Хронічні інфекції;
• Наявність аденоїдів;
• Вроджені аномалії будови носоглотки;
• Новоутворення;
• Стрибки атмосферного тиску.

Закупорка євстахієвої труби розвивається на тлі запальних процесів барабанної порожнини або носоглотки. Рецидивуючі процеси призводять до потовщення слизової оболонки і закупорці.

Перфорація барабанної перетинки (Н72)

Розрив барабанної перетинки може служити як провокуючим фактором у розвитку запалення середнього вуха, так і його наслідком. Гнійний вміст, накапливаемое в барабанної порожнини при запаленні, створює тиск на перетинку і розриває її.

Пацієнти скаржаться на відчуття шуму у вухах, витікання гною, порушення слуху, іноді сукровичное відокремлюване.

Хвороби внутрішнього вуха (H83)

Інші хвороби внутрішнього вуха (Н83) – основний блок, пов’язаний з процесами запалення в самих важкодоступних відділах вуха.

Лабіринтит (Н83.0) – запальне захворювання внутрішнього відділу слухового аналізатора, виникає через травмування або дії фактора інфекційного генезу. Найчастіше виникає на тлі запалення середнього вуха.

Проявляється вестибулярними розладами (запамороченням, порушенням координації), зниженням рівня слуху, відчуттям шуму.

Чітка кодований класифікація МКХ-10 дозволяє вести аналітичні та статистичні дані, контролюючи рівень захворюваності, постановки діагнозу, причин звернення за допомогою в ЛПЗ.