Пункцією гайморової порожнини точно визначають вид інфекції та вибирають схему лікування.
За кілька десятиліть застосування пункція допомогла багатьом хворим і продовжує використовуватися для діагностики і лікування гострого і хронічного гаймориту.
Зміст статті
- 1 Коли уникають робити пункцію гайморової пазухи
- 2 Підготовка до пункції
- 3 Виконання пункції гайморової пазухи
- 4 Ускладнення пункції
- 5 Помилкові уявлення про пункції
- 6 Позитивні сторони
Коли уникають робити пункцію гайморової пазухи
Пункцію дітям не призначають, оскільки 
у них пазуха ще не набула звичайних розмірів. При лікуванні гаймориту у малюків перевага віддається лікарських препаратів або промываниям, прокол пазухи не роблять.
Поліпшити відтік гною у дітей намагаються за допомогою судинозвужувальних засобів.
Намагаються не вдаватися до пункції у пацієнтів літнього віку, хворих на діабет, у осіб з тяжкими соматичними захворюваннями, при гіпертонії.
Підготовка до пункції
Пункцію роблять за призначенням лікаря після рентгенографічного дослідження. По рентгенограмі хірург складає уявлення про особливості будови гайморової пазухи, кількості гною.
Прокол при гаймориті роблять під місцевою анестезією, болю він не викликає, лише деякий суб’єктивний дискомфорт.
Проведення процедури не вимагає перебування в стаціонарі. Хворий може прийти в кабінет ЛОР-лікаря в зручний для нього час. Для приготування до пункції з приводу гаймориту не вимагається дотримання дієти, прийому ліків, промивання носа.
Пацієнт під час процедури сидячи в спеціальному кріслі, його голова злегка відкинута назад, руки лежать на підлокітнику. Хворому змазують слизову оболонку носа знеболюючими засобами, «заморожують», домагаються зникнення чутливості.
Анестезуючі засоби — 2% розчин дикаїну з адреналіном, 10% розчин лідокаїну.
Прокол виконують голкою Куликовського. Інструмент являє собою вигнуту голку з канюлею завдовжки до 12 см, робочою довжиною до 7 см, діаметром 2 мм
Прокол при гаймориті роблять голкою Куликівського після того, як інструмент пройде стерилізацію.
Процедура займає нетривалий час. Пацієнт не відчуває жодних неприємних відчуттів після проколу, що дозволяє йому робити будь-яку звичайну роботу відразу після хірургічного лікування або діагностики гаймориту.
Виконання пункції гайморової пазухи
Голку Куликівського вводять у носовий хід, направляючи точно до місця проколу. Точка проколу знаходиться на ділянці з мінімальною товщиною стінки під нижньою носовою раковиною, відступаючи приблизно 2.5 см назад від її переднього краю.
Вводять голку, злегка обертаючи, направляючи у бік кута ока відповідної сторони. Товщина стінки в місці проколу становить 5-7 мм Проходження голки лікар відчуває припинення опору кістки, провалу в порожнину.
Пацієнт відчуває незначний дискомфорт під час пункції, але абсолютно не відчуває болю.
Після проникнення в гайморову 
порожнину за допомогою шприца відсмоктують гнійний вміст. Потім замінюють шприц і вводять дезінфікуючий розчин, промивають порожнину. Дезінфікують фурациліном, пелоидином.
З пазухи дезінфікуюча рідина виливається природним чином через співустя гайморової порожнини з носом. Пацієнтові доводиться трохи потерпіти пов’язані з цим неприємні, але абсолютно безболісні відчуття.
Якщо природний вихід з порожнини закупорений гнійним вмістом, вводять другу голку Куликівського і промивають через дві голки.
При тяжкому перебігу гаймориту пункцію роблять повторно, від стану хворого і схеми лікування залежить, скільки проколів буде потрібно в цілому.
Ускладнення пункції
Помилкові уявлення про пункції
Уявлення, що пункція — надзвичайно болюча маніпуляція, помилково. Страх перед маніпуляцією суб’єктивний. Насправді, видалення хворого зуба може заподіяти більше неприємностей, ніж пункція гайморової пазухи.
Не підтверджується практикою і поширена думка, що після першого проколу завжди слід продовження. Отоларингологи вилікували безліч хворих, які вже й забули про трапилася з ними неприємності.
В полеміку на форумах з приводу вибору — робити пункцію при гаймориті або продовжувати лікуватися народними засобами, вступають ті, хто, можливо, просто не наважується робити прокол гайморової порожнини зі страху.
Позитивні сторони
Видалення гнійного вмісту відновлює природну аерацію порожнини, очищає поверхню слизової, що забезпечує ліків кращий доступ і підвищує ефективність лікування.
Видалення 
гнійного вмісту позбавляє хворого від вогнища інфікування, отруює організм. Загальний стан значно поліпшується, підвищується працездатність, відновлюється сон.
Відразу після процедури головні болі знижують інтенсивність, припиняють мучити хворого. Подальше лікування після пункції виявляється значно ефективніше і призводить до повного одужання від гаймориту.
Рекомендуємо також до прочитання по темі нашу статтю «Лікування гаймориту дорослого».
