Цінність моркви для дітей важко переоцінити. В ній містяться вітаміни C, E, K і групи B, вони необхідні для повноцінного розвитку організму, що росте. Особливо відомий цей коренеплід як постачальник бета-каротину, що трансформується всередині людини на вітамін A. Крім цього морква містить багато мінеральних речовин.
Регулярне вживання цього коренеплоду сприяє підтриманню хорошого стану очей, шкірних і слизових покривів дитини, а також правильного розвитку і функціонування органів травлення, серцево-судинної системи, нирок та інших органів і систем організму. Харчова цінність моркви поза сумнівів, але ефективний морквяний сік від нежиті?
Покладаються надії
Легенда про те, що морквяним соком можна швидко вилікувати нежить у дітей існує вже давно. Підтримують її ті батьки, які з якихось причин переоцінюють властивості помаранчевого коренеплоду. Вони вважають, що володіє найбагатшою складом морквяний сік просто зобов’язаний зробити благотворний дію на уражену слизову носа дитини.
Такі люди свято вірять в незвичайну здатність моркви знищувати патогенні мікроорганізми. Бажання закапати в ніс немовляті або дитині старшого віку цей сік підживлюється прагненням батьків не бути бездіяльними, але при цьому лікувати своє чадо виключно натуральними засобами.
Що кажуть фахівці?
Ті, хто досі вірить у чудодійну здатність морквяного соку лікувати нежить у дітей, повинні знати – цей спосіб не просто марний, але й небажаний.
Фахівці пояснюють це тим, що морква не має достатньо вираженого антисептичної дії, а з причини великої кількості цукру її сік, навпаки, може викликати ще більш активне розмноження мікроорганізмів на слизовій оболонці носа.
Всі вітаміни і мінерали, якими так багата морква, можуть засвоїтися організмом дитини тільки через шлунково-кишковий тракт. Всі ці речовини прекрасно позначаються на здоров’ї, тому при відсутності алергії можна сміливо поїти дітей соком цієї культури або годувати їх морквою в вареному або сирому вигляді.
А ось закапування носа морквяним соком можна розцінювати тільки як спосіб зволожити слизову, але для цієї мети існує багато більш придатних засобів.
Кошти, яких варто віддати перевагу
Найчастіше кращою допомогою дитячого організму в боротьбі з нежиттю стає відсутність будь-якої допомоги взагалі. Можна посприяти хіба що отримання слизу з носика малюка, яка заважає йому вільно дихати. Якщо дитина занадто малий, щоб видути її самостійно, можна акуратно скористатися спеціальним отсасывателем. Головне в цій справі-не перестаратися.
У самому крайньому випадку, якщо носовий хід дитини звужений настільки, що йому зовсім вже важко дихати, варто скористатися слушним для його віку судинозвужувальну препаратом. Такі розчини для немовлят можна використовувати тільки у вигляді крапель і дуже акуратно, так як є небезпека, що запалення перейде на вушка.
- Дітям до року краще не капати судинозвужувальні засоби більш 3 днів, у крайньому випадку – 5;
- Для дитини постарше максимальний термін застосування такого ліки дорівнює тижня, але тільки при крайній необхідності.
Такі полегшують дихання препарати пересушують слизову, можуть викликати ще більший набряк і звикання, а також здатні спровокувати порушення секреторної функції. Єдиний засіб від нежиті, яке підходить для дітей будь-якого віку – це фізіологічний розчин.
Придбавши в аптеці або приготувавши розчин солі самостійно, можна без побоювання закопувати його в ніс дитини. Завдяки цьому досягаються відразу три ефекти: волога слизова, знищується якусь кількість бактерій і прискорюється відновлення тканин.
Допомагає сольовий розчин в значній мірі полегшити перебіг нежиті у дитини і прискорити процес одужання – питання спірне. Але шкоди дитячому організму він точно не принесе.
Організм навіть самого маленького дитини може впоратися зі звичайним нежиттю самостійно. Іноді йому потрібна певна допомога, але вона точно не полягає в закапуванні носа морквяним соком.
Ефективність цього поширеного в народі методу лікування ніким не доведена і може тільки посилити захворювання. Фізрозчин і судинозвужувальний препарат – це все, що може знадобитися для лікування дитячого нежитю. Якщо через два–три дні ситуація не покращується, слід звернутися за допомогою до лікаря.
