Самий надійний і простий спосіб відрізнити алергічний нежить від простудного — виміряти температуру тіла у хворого. При алергічному нежиті підвищення температури тіла або немає взагалі, або вона підвищується незначно — до 37-37,5°С. При простудному нежиті температура тіла у хворого підвищується зазвичай вище 38°С.
Риніт при застуді викликається вірусами або бактеріями. Через переохолодження слизова оболонка носа виявляється ослабленою, і в ній або закріплюються і починають розмножуватися віруси з вдихуваного повітря, або в патогенних кількостях розвиваються присутні в носі бактерії. В обох цих випадках риніт буде інфекційних, в самій слизової запуститься запальна реакція для придушення інфекційних агентів, а разом з запаленням підвищиться і температура тіла.
Відрізнити алергічний нежить від звичайного, викликаного ГРВІ, можна також за нормального самопочуття хворого при ньому. Так, при алергічному нежиті серйозно погіршується загальний стан людини:
Особливо це добре помітно у дітей: при алергічному нежиті дитина сопливий, багато чхає, але залишається активним і добре їсть. При простудному нежиті він же виглядає як типовий хворий малюк, багато плаче, не хоче бавитись та їсти. У дорослих відчуття нездужання може бути не настільки вираженим.
Важливо пам’ятати також, що у віці до 1 року алергічний нежить у дітей практично ніколи не виникає, у дошкільнят розвивається в однієї дитини з сотні. Так що чим менше малюк, тим нижче ймовірність, що риніт у нього має алергічну природу.
Висока температура, млявість, поганий апетит і частий плач у дитини — явні ознаки інфекційного захворювання. До того ж, у грудних дітей алергічний нежить практично ніколи не трапляється.
Інші ознаки, за якими можна розрізняти нежиті
Крім того, алергічний нежить відрізняється від простудного наявністю характерних саме для нього симптомів:
Однак ці симптоми не завжди є надійними діагностичними ознаками. Як мінімум, тому що сльозливість і сильне чхання характерні для інфекційного риніту, а іноді алергія на шкірі випадково може з’явитися одночасно, але незалежно від простудного риніту, особливо у дітей.
На замітку
Надійне відміну алергічного нежитю від простудного, викликаним бактеріальною інфекцією — відсутність кольору у соплів, прозорість їх, дуже рідка консистенція. При бактеріальному нежиті соплі зазвичай непрозорі, мають жовтий або зелений колір, дуже густі. Однак при тому ж вірусний риніт, який виникає при застуді значно частіше бактеріального, слиз виглядає так само, як і при алергічному — прозора і чиста.
Прозорі соплі — ознака або алергічного, або вірусного нежиті
Доброю ознакою, що дозволяє відрізнити алергічний нежить, є його тривалість. Як правило, він триває кілька тижнів, іноді може затягнутися на місяці і навіть бути хронічним (такі, наприклад, професійні алергічні риніти), якщо алерген потрапляє в ніс хворого постійно. Риніт при ГРВІ та бактеріальної інфекції проходить, як правило, за 1-2 тижні.
На замітку
Досить простий, але дорогий спосіб відрізнити алергічний нежить від будь-якого іншого — радикально змінити обстановку на тиждень-іншу. У відсутність алергену нежить зазвичай проходить за день-два, іноді навіть швидше. Тому якщо при затяжному нежиті виїхати у відпустку в іншу країну, бажано — в іншу кліматичну зону, і нежить пройде (зазвичай це відбувається вже в літаку, де в салоні повітря очищається і добре готується) — він має явну алергічну природу. Виняток може статися, якщо алергеном є парфумерія або якийсь косметичний засіб, який хворий (або хвора) неодмінно захоче взяти з собою в поїздку.
Перед тим, як випробувати цей метод, згадайте, що найкраще ніс працює в умовах прохолодного вологого повітря. Тобто відпочинок на березі моря або океану буде найкращим способом відновити нормальне дихання.
Зміна кліматичної зони майже напевно позбавить від алергічного нежитю
Складніше відрізнити тривалий алергічний нежить від хронічного вазомоторного. Це зазвичай робить лікар на підставі даних анамнезу та загального обстеження пацієнта. Наприклад, викривлення носової перегородки, розвиток у ній гребеня, травми носа є причинами хронічного нежитю через порушення вентиляції носа. А спадкова схильність, коли у хворого батьки також страждали алергічним ринітом, вказує на ймовірність повторення їх діагнозу.
Іноді відрізнити звичайний нежить від алергічного можна також обставин, при яких хвороба розвивається.
Наприклад, якщо нежить з’являється в конкретному приміщенні або тільки в певний період року, можна запідозрити, що тільки в цій обстановці на хворого діє алерген.
Характерний приклад — сезонний (поліноз в південних регіонах Росії і на Україні, де майже третина населення страждає алергією на пилок амброзії, тополиний пух і деякі інші природні подразники.
Тополиний пух
Якщо нежить з часу початку і тривалості збігається з періодом цвітіння берези або амброзії, з найвищою ймовірністю він носить алергічний характер.
Складність тут полягає в тому, що алергічний риніт може виникати практично на що завгодно, і у окремих людей він іноді проявляється і взимку, і навесні, і восени, а може навіть тривати безперервно круглий рік (так званий персистуючий алергічний риніт). У такій формі його легко прийняти за вазомоторний. Але знову ж, спробуйте на тиждень виїхати в одному місцевість і поспостерігайте за собою. Якщо хвороба пройде, значить, алергічний риніт.
На замітку
Дуже поширені також професійні алергічні нежить. Наприклад, алергія може розвиватися у людини на пил в цеху, на крейду, на чистячі засоби, що застосовуються на конкретному підприємстві. Їх впізнати не так вже й складно: вдома, на вихідних та під час відпустки хворий завжди почуває себе значно краще, ніж на роботі при постійному контакті з алергеном. Однак якщо такий алергічний нежить триває постійно на протязі декількох років, при ньому може атрофуватися та чи інша частина слизової, після чого відновлення нормальних функцій навіть в нормальних умовах не відбудеться. Іншими словами, ветерани праці на шкідливих виробництвах можуть страждати від нежитю навіть на відпочинку в санаторіях.
У більшості працівників шкідливих виробництв є ті чи інші захворювання респіраторного тракту. Вони вже приводять до більшої схильності до алергії.
Диференціальна діагностика алергічного нежитю в клініках
У поліклініках і лікарнях диференціальну діагностику алергічного нежитю виробляють при риноскопії. В цьому випадку добре помітний блідо-сірий колір слизової оболонки носа, в той час як при вірусному або бактеріальному колір слизової зазвичай червоний.
Відео: Риноскопія носа при алергічному риніті
Додатковими дослідження також допомагають встановити алергічну природу нежиті:
Також у поліклініці можуть провести обстеження з взяттям шкірних проб і радіоаллергосорбентний тест (РАСТ). Однак ці аналізи частіше проводять не для підтвердження чи встановлення діагнозу, а для виявлення алергену при вже виявленої алергії.
Резюме
Головна відмінність алергічного нежитю від простудного — нормальна температура тіла у хворого. Якщо вона не піднімається вище 38°С — нежить швидше за все алергічний, якщо переходить цю межу — має місце інфекція. Також при алергічному нежиті у хворого спостерігається нормальне самопочуття, апетит зберігається, а сам нежить швидко проходить при зміні обстановки і усунення алергену.
Також читайте:
- Як лікувати алергічний нежить
- Особливості алергічного нежиті у дітей
- Якими засобами лікується алергічний нежить
