Лабіринтит — запальне захворювання внутрішнього вуха, що супроводжується ураженням вестибулярного апарату і нервових клітин.
Зміст статті
- 1 Причини лабиринтита
- 2 Симптоми
- 2.1 Гострий лабіринтит
- 2.2 Хронічна форма лабиринтита
- 3 Діагностика
- 3.1 Запаморочення
- 3.2 Розлад координації
- 3.3 Ністагм
- 3.4 Зміни слуху
- 3.5 Порушення з боку лицьового нерва
- 3.6 Вегетативні порушення
- 4 Лікування лабиринтита
- 4.1 Лікарська терапія
- 4.2 Хірургічне лікування
- 5 Ускладнення
- 6 Профілактика
- 7 Прогноз
Причини лабиринтита
Хвороба виникає при гострому запаленні середнього вуха, в результаті травми. Причиною може стати віддалений вогнище інфекції – туберкульоз, малярія, сифіліс, ботулізм, епідемічний менінгіт, паротит. У дітей викликати лабіринтит можуть інфекційні захворювання.
Збудниками інфекції є стрептококи, стафілококи, проникаючі в лабіринт при отитах. Мікроорганізми викликають запалення слизових оболонок в лабіринті, що призводить до загибелі нейроэпителиальных клітин і приглухуватості.
Симптоми
Загальна клінічна картина лабиринтита залежить від швидкості поширення інфекції і складається з декількох чинників:
Гострий лабіринтит
Хвороба характеризується раптовим запамороченням, втратою рівноваги. Хворий не може стояти, не в змозі сидіти. Полегшення відчуває, приймаючи позу лежачи на боці, на боці хворого вуха. Але і це положення приносить лише тимчасове полегшення: людина відчуває нудоту, позиви на блювоту.
Пульс частішає, дихання стає поверхневим, виступає холодний піт. Будь-який рух головою, очима заподіює страждання, викликає нестримну блювоту. Одночасно з цими змінами відзначається посилення шуму у хворому вусі з практично повним зникненням здатності сприймати високочастотні звуки.
Хронічна форма лабиринтита
Причиною хронічного лабиринтита може стати мляво протікає гнійне запалення середнього вуха, що супроводжується карієсом. Захворювання може розвинутися в результаті стихання гострої фази, переходу хвороби в хронічну форму з характерними симптомами:
Діагностика
Лабіринтит діагностують за даними магніторезонансної томографії (МРТ), комп’ютерної томографії (КТ), дослідження слуху, поведінкових реакцій. Проводять електроністагмографію — дослідження, що реєструє рух очних яблук.
Діагностичне значення мають:
Запаморочення
Характерною ознакою лабиринтита служать запаморочення. У хворого складається ілюзія обертання навколишніх предметів навколо нього, або створюється відчуття, що обертається він сам, запаморочення може тривати кілька хвилин.
Для гострого перебігу характерні напади запаморочення, що тривають кілька годин, відзначалися напади, що тривали кілька днів. Запаморочення поєднуються з нестабільністю, невпевненістю ходи. Відзначається посилення запаморочення під час поїздки в транспорті, чханні, при певному положенні голови.
Розлад координації
Порушення роботи вестибулярного апарату проявляються різною мірою, від незначного зміни ходи до повної неможливості самостійного пересування. Діагностується лабіринтит за позі Ромберга. Хворого просять:
У цій позі хворий падає бік повороту голови. Підтвердження тесту вказує на ймовірність лабиринтита.
Ністагм
При порушенні роботи одного з лабіринтів спостерігається мимовільне рух очей. Рух носить коливальний характер, його розмах і напрямок залежить від стадії хвороби та інтенсивності запалення.
Зміни слуху
Запалення слизової оболонки лабіринту призводить до подразнення нервових закінчень, що викликає збудження слухового нерва та зорових центрів у головному мозку.
Порушення призводить до виникнення високочастотного шуму у вусі, що посилюється при поворотах голови.
При цьому спостерігається значна приглухуватість і випадання сприйняття звуку на високих частотах. Стихання гострих явищ може супроводжуватися частковим відновленням слуху. При гнійних запаленнях слух не повертається.
Порушення з боку лицьового нерва
Ураження лицьового нерва при лабиринтите проявляються:
Вегетативні порушення
З боку вегетативної нервової системи спостерігаються:
За результатами діагностичних досліджень роблять висновок про характер захворювання і призначають адекватне лікування.
Лікування лабиринтита
Виходячи зі стану хворого, призначають:
Лікарська терапія
Для усунення набряку слизової оболонки лабіринту внутрішнього вуха вдаються до дегідратаційної терапії. Хворому призначають діуретики, що сприяють виведенню рідини з одночасним призначенням хлориду калію.
Вводять обмеження прийому рідини до 1 л в день і обмеження солі до 0,5 г в день.
Призначають антибактеріальні препарати, антибіотики. При виборі антибіотиків виключають препарати, що негативно впливають на слухову функцію (ототоксичные). До ототоксичным антибіотиків відносяться канаміцин, стрептоміцин, неоміцин, гентаміцин, амикоцин, тобраміцин. Для усунення трофічних змін призначають вітаміни, АТФ, ін’єкції пантопон, атропіну.
Хірургічне лікування
Загострення хронічного лабиринтита, гострий гнійний процес, небезпека внутрішньочерепного ускладнення вимагають невідкладного оперативного втручання. Характер втручання залежить від тяжкості патології кісткової тканини лабіринту, стану середнього вуха. Мета операції полягає в санації середнього вуха.
До операції вдаються при некрозі, відмирання тканин лабіринту. В ході операції проводять повну ревізію, дослідження і очищення півколових каналів, равлики і передодня внутрішнього вуха. Подібне глибоке хірургічне втручання — лабіринтектомія, продиктоване необхідністю усунення вогнища гнійної інфекції в безпосередній близькості від структур головного мозку. Лабиринтэктомию — розтин лабіринту, проводять під візуальним контролем з використанням операційного мікроскопа.
Ускладнення
Хвороба здатна викликати внутрішньочерепні ускладнення, значне зниження слуху, порушити роботу вестибулярного апарату. Важким рідкісним ускладненням лабиринтита у дітей є синдром Вольтолини, що виявляється у двосторонній глухоті і порушення роботи лабіринту.
Профілактика
Своєчасне виявлення отиту, запалення зовнішнього вуха, лікування хронічних віддалених вогнищ інфекції, регулярний огляд стоматолога і санація каріозних зубів служать надійною профілактикою лабиринтита. Профілактика простудних захворювань середнього і зовнішнього вуха має вирішальне значення для збереження слуху та функцій внутрішнього вуха.
Прогноз
Для гострого лабиринтита прогноз в цілому сприятливий, за винятком випадків, що супроводжуються внутрішньочерепними ускладненнями. Прогноз погіршується при переході лабиринтита в хронічну стадію.
