У більшості випадків якщо при нежиті заклало вухо, треба робити найпростіші речі:
У той же час, якщо при нежиті заклало вуха, робити які-небудь прогрівання і ставити компреси не слід. При простій закладеності вуха такі заходи не допоможуть, при ускладненні такий закладеності вони приведуть вже до прогресування запального процесу і розвитку отиту. Будь-які терапевтичні процедури можна робити тільки за узгодженням з лікарем.
У разі, якщо після закапування судинозвужувальних крапель і відновлення нормального носового дихання, закладеність вуха не зникла, потрібно показатися лікарю. Така ситуація означає, що в слухової (євстахієвої) труби накопичується гній і надлишок рідини, що є одним з ознак починається отиту.
Те ж саме потрібно робити, якщо при нежиті одночасно заклало вухо і почалися болі в ньому. Біль — очевидна ознака отиту, і лікувати його потрібно тільки після діагностики його природи — бактеріальний він, вірусний, або викликаний змішану бактеріально-грибковою інфекцією. З’ясувати, який збудник призвів до розвитку отиту, може тільки лікар.
Робимо проміжний висновок: якщо при нежиті заклало вухо, достатньо прочистити ніс і закапати в нього судинозвужувальні краплі. Якщо це не допомогло, треба йти до лікаря.
Чому виникає закладеність вуха при нежиті?
Закладеність вуха — це погіршення слуху, викликана порушенням прохідності або зовнішніх слухових проходів, або євстахієвої труби, що з’єднує порожнину середнього вуха з носовими ходами. Якщо в одному з цих каналів не може нормально переміщатися повітря, звукові коливання повітря не викликають адекватних коливань барабанної перетинки, а хворий при цьому чує звуки в спотвореній, приглушеній формі.
Закладеність вуха при нежиті може виникати з трьох причин:
У перших двох випадках хворий не відчуває біль у вусі, ні в голові. При інфекційному ураженні порожнини вуха — отиті — з’являється сильний біль у вусі.
Ці процеси дещо частіше бувають односторонніми, але в цілому нормально, якщо при нежиті заклало вуха з обох сторін, не важливо, з однаковою силою, або одне більше, інша — менше. Причини тут ті ж, що і потрібно робити те ж саме — закопувати судинозвужувальні краплі і промивати ніс.
Що робити в кожній ситуації?
Зрозуміло, що у всіх трьох ситуаціях, коли при нежиті закладене вухо, потрібно робити кроки, які дозволяють усунути причину такої закладеності:
Точно визначити, пов’язана закладеність вуха із закупоркою слухової труби слизом, або з набряком, неможливо. Тим більше, що часто ці явища відбуваються одночасно. Тому найрозумніше і висякатися, і закапати краплі.
Судинозвужувальні краплі при цьому можуть бути будь-якими, головне, щоб вони працювали. Звичайні та недорогі Нафтизин, Галазолін, Отривин, Санорин, Назол відмінно справляються з цим завданням, якщо сам нежить не розвинувся від звикання до них. Антигістамінні або гормональні краплі застосовувати не потрібно, прості зволожуючі засоби не допоможуть позбутися від закладеності, але їх корисно застосовувати через 1-1,5 години після закапування судинозвужувальних засобів для профілактики пересихання слизової оболонки носа.
Важливо!
Якщо вухо заклало після нежиті у дитини до 5 років, йому можна закапати в ніс тільки краплі. Дітям старшого віку і дорослим можна впорскувати в ніс судинозвужувальні спреї.
Ефект від судинозвужувальних крапель триває 4-8 годин в залежності від типу самих крапель. Докладно про тривалість дії кожних з них ми говорили у спеціальному матеріалі. Якщо після закінчення цього часу нежить і закладеність вух поновилися, потрібно закапати кошти повторно. Продовжувати таку терапію можна не більше 7 днів.
Якщо через тиждень після першого закапування або нежить або закладеність вуха, або обидва ці симптоми зберігаються разом при скасуванні деконгестантов, хворому слід звернутися до лікаря. Це ж потрібно робити, якщо нежить був, вухо заклало, а після закінчення нежитю закладеність збереглася.
Більше нічого робити не потрібно, оскільки додаткові заходи можуть виявитися не тільки марними, але навіть шкідливими і небезпечними.
Чого робити не потрібно?
При закладеності категорично не рекомендується намагатися продути вуха, закриваючи рот і ніс і з силою видуваючи повітря. Деякі хворі вважають, що такими заходами вони відновлюють нормальну вентиляцію слухових труб. У дійсності при такій маніпуляції слиз під тиском з носа заганяється ще глибше в порожнину вуха, що посилює саму закладеність і збільшує ризик розвитку інфекційного отиту.
Також якщо після нежиті заклало вухо, не рекомендуються:
Традиційно застосовуються прості зігріваючі компреси з вати і поліетилену також не є ефективними. Якщо при нежиті заклало вухо, але болю немає і з вуха нічого не тече, значить, ні зовнішнього слухового проходу, ні барабанної перетинки нічого не загрожує. Повторимо, що проблема тут — глибоко в голові, але не в самому вусі. Захищати барабанну перетинку від вітру і прохолодного повітря в цьому випадку не потрібно, і такі компреси не потрібні.
Також якщо при нежиті заклало вуха, не слід пускати це на самоплив. У багатьох випадках дійсно закладеність проходить по закінченні нежитю сама, без застосування додаткових засобів. Однак є ймовірність, що причини цієї закладеності стануть пускових механізмом для розвитку середнього риніту, і навіть цей відносно невеликий ризик виправдовує необхідність застосування судинозвужувальних засобів. При зняття набряку слиз з слухової труби витікає і ймовірність розвитку інфекції тут зменшується.
Якщо заклало вухо у дитини?
У дітей вуха бувають закладені при нежиті частіше, ніж у дорослих з кількох причин:
Важливо і те, що самі маленькі діти не можуть повідомити батькам про проблеми. Якщо у дитини болить вухо при отиті, він плаче, якщо у нього просто заклало вуха при нежиті, болю він не відчуває, не плаче і ніяк не привертає увагу батьків до своєї проблеми. Але при цьому ця ж сама закладеність у дітей значно частіше стає причиною важких ускладнень.
Лікування закладеності вуха у дитини мало відрізняється від такої у дорослої людини. Тут є тільки кілька нюансів:
У дітей більш небезпечні і чреваті наслідками різні гарячі компреси на вуха і ніс. З-за маленьких розмірів голови такий компрес може дійсно прогріти набряклу слухову трубу, в неї розбухне слиз, а з деякою ймовірністю може активуватися бактеріальна інфекція. Тому якщо у дитини нежить і закладені вуха, це не показання, а, швидше, протипоказання до різних прогреваниям.
Важливо розуміти, що якщо на ранніх етапах нежитю починати зволожувати дитині ніс зволожуючими краплями, то ймовірність повної закладеності і носа і вух буде невелика. А значить, не потрібні судинозвужувальні краплі і буде знижений ризик розвитку отиту. З цієї причини важливо відразу після виявлення нежитю починати капати в ніс дитині фізрозчин — шкоди це не завдасть, але допоможе захиститися від ускладнень і значно полегшить стан дитини.
Чим небезпечно, якщо при нежиті заклало вухо?
Сама по собі закладеність вуха при нежиті не небезпечна. При нормальному протіканні ГРВІ або іншої хвороби, що викликала нежить, вуха будуть закладені 1-2 дні, після закінчення нежитю це стан пройде.
Однак якщо вуха заклало, це може стати причиною розвитку отиту. Причому сам отит може бути і вірусних, бактеріальних, і тому ймовірність такого ускладнення є і при ГРВІ, і при нежиті з густими зеленими соплями.
Ризик розвитку отиту підвищується при проведенні різних прогревающих процедур через збільшення активності бактерій у місці запалення при підвищенні температури.
Вже сам отит чреватий різними важкими ускладненнями, якщо його вчасно не лікувати або лікувати неправильно. Зокрема, отит може стати причиною приглухуватості і навіть повної втрати слуху, запалення прилеглих тканин, може перейти в хронічну форму з постійними болями.
Як правило, отит характеризується появою болю у вусі (або обох вухах) і хворобливістю козелка. Якщо їх немає, а від нежитю просто заклало вухо, турбуватися не варто. Запідозрити отит на ранніх стадіях можна або за болю, або щодо збереження закладеності вуха після закапуванні в ніс судинозвужувальних засобів або після завершення самого нежитю.
На замітку
Тільки отит лікується закапуванням у вухо тих чи інших ліків. При цьому саме застосування медикаментів можливо і виправдано тільки після встановлення природи хвороби — вірусної або бактеріальної, що може зробити тільки лікар. Тому ні при яких симптомах і відчуттях не можна закапувати у вуха що-небудь до того, як у саме вухо не загляне фахівець.
У дітей закладеність вух значно частіше переростає у отит, ніж у дорослих. Більш того, для дітей отит — поширене захворювання, за статистикою четверо з п’яти дітей у віці до 3 років хоча б один раз переносять цю хворобу. У той же час у дорослих отит розвивається рідко, але у них же він частіше протікає в хронічній формі.
Резюме
Дізнайтеся також: