Розчини для інгаляцій широко застосовуються в лікуванні захворювань дихальних шляхів. Ці розчини містять лікарські речовини, які при попаданні в трахею, бронхи, легені має виражену місцеву дію. Хороший ефект таких процедур пов’язаний з високою концентрацією діючої речовини у вдихуваному парі або аерозолі. При цьому знижується частота побічних ефектів і поліпшується переносимість лікування.
Розчин для інгаляцій можна приймати з використанням небулайзера або за допомогою парової інгаляції.
Розчини для небулайзера
Розчин для інгаляції за допомогою небулайзера може містити лікарські речовини з різним ефектом. Це муколітичні та відхаркувальні засоби, препарати, що розширюють бронхи, гормональні, протиалергічні засоби, антибактеріальні препарати, а також засоби місцевої дії.
Відхаркувальні і розріджують мокротиння кошти
У нормі в дихальних шляхах людини завжди утворюється деяка кількість слизу. Вона допомагає видаляти потрапили на слизову оболонку з повітря найдрібніші частинки пилу, мікроорганізми та інші забруднення. Мокрота піднімається по бронхах і трахеї при русі вгору найдрібніших війок, що вистилають слизову оболонку. При попаданні на багаті рецепторами зони трахеї, гортані мокрота рефлекторно викликає кашель і виводиться з дихальних шляхів.
При різних запальних захворюваннях відокремлювана слиз змінює свій склад, стає в’язкою і легко прилипає до стінок бронхів. Вона порушує прохідність бронхів, їх кровопостачання, сприяє прогресуванню запального процесу. У мокротинні можуть розмножуватися хвороботворні мікроорганізми. При великій кількості слизу вона закупорює дрібні бронхи, розвивається кисневе голодування організму (гіпоксія). Тому в лікуванні таких хвороб використовуються засоби, що розріджують мокротиння (муколітичні) і полегшують її відкашлювання (відхаркувальні).
Муколітичні препарати і відхаркувальні засоби застосовуються в лікуванні всіх захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються утрудненим відходженням мокротиння та кашлем. Це трахеїт, бронхіт, бронхіоліт, пневмонія, бронхоектатична хвороба, хронічна обструктивна хвороба легенів, туберкульоз, бронхіальна астма та інші.
З допомогою небулайзера проводять інгаляції із застосуванням амброксолу (амбробене, амброгексал, лазолван) і ацетилцистеїну (флуімуціл). У цих препаратів існують спеціальні лікарські форми – розчини для інгаляції. У небулайзерах можна застосовувати тільки такі спеціальні розчини в розведенні з 0,9% розчином натрію хлориду (зазвичай у співвідношенні 1:1). Вони полегшують утворення мокротиння, її рух по дихальних шляхах, викликають її розрідження і відкашлювання.
Засоби, що розширюють бронхи
При бронхіальній астмі (у тому числі алергічної) і хронічної обструктивної хвороби легень внаслідок зміненої чутливості бронхів під дією зовнішніх факторів (алергени) або внутрішніх механізмів (наприклад, рефлекторний бронхоспазм) розвивається скорочення м’язових волокон в стінках бронхів. Відбувається швидке звуження їх просвіту, розвивається задишка, а потім ядуха. В результаті значно порушується приплив повітря в легені, розвивається кисневе голодування.
Для припинення нападів задишки та ядухи при таких захворюваннях застосовують інгаляції препаратів, що розширюють бронхи (бронхолітичних засобів). Їх дія пов’язана в основному з активацією рецепторів, що відповідають за розширення бронхів (так званих бета-2 адренорецепторів). Тому їх відносять до групи бета-2 адреноміметиків.
До таких препаратів належать, зокрема, сальбутамол і фенотерол. У небулайзерах використовуються розчини цих препаратів для інгаляцій під різними найменуваннями. Так, сальбутамол входить до складу саламола і вентолін, фенотерол – до складу беротека. Застосовується також комбінований препарат беродуал, що містить фенотерол та ипратропиума бромід (препарат, що блокує рецептори, що відповідають за спазм бронхів).
Препарати, що розширюють бронхи, повинні використовуватися тільки за призначенням лікаря. Безконтрольне їх прийом, в тому числі через небулайзер, може призвести до втрати чутливості бронхів та неконтрольованого посилення бронхіальної обструкції.
Гормональні препарати
Препарати глюкокортикостероїдних гормонів застосовуються для постійного лікування бронхіальної астми, а також в терапії хронічної обструктивної хвороби легень. Вони мають протизапальну дію в стінці бронхів, зменшують набряк слизової оболонки і утворення слизу. При цьому зменшується підвищена чутливість бронхів до алергенів.
Основним препаратом глюкокортикостероїдних гормонів для небулайзера є пульмикорт (будесонид). Він призначається тільки лікарем для тривалого лікування астми. Цей препарат добре переноситься, не має значної шкідливої дії на організм. Інгаляції пульмикорта не знімають напади задухи.
Пульмикорт у вигляді суспензії не використовується в ультразвукових небулайзерах. Для застосування в компресорних апаратах його змішують з фізіологічним розчином або з розчинами бронхолітичних засобів, муколітиків. Після інгаляції слід ретельно прополоскати рот водою для профілактики кандидозу.
Протиалергічні препарати
При контакті з алергеном в стінці бронхів при бронхіальній астмі відбувається активація особливих клітин. Із-за своєрідного зовнішнього вигляду вони називаються «огрядні клітини». Ці клітини виділяють велику кількість біологічно активних речовин, зокрема гістаміну, брадикініну, простагландинів та інших. Гістамін викликає спазм бронхів.
Протиалергічний препарат Кромогексал викликає зміцнення (стабілізацію) мембран тучних клітин і перешкоджає вивільненню біологічно активних речовин. Таким чином, він попереджає розвиток алергічного бронхоспазму.
Кромогексал показаний для профілактичного лікування бронхіальної астми різного походження (в тому числі і неалергічною). Він не використовується для припинення (зняття) нападів астми. Одночасно з кромогексалом не рекомендується приймати інгаляції муколітичних і відхаркувальних засобів.
Антибактеріальні засоби
Найпопулярнішим антибактеріальним препаратом для інгаляцій з використанням небулайзера є флуімуціл-антибіотик. Це комбінований засіб, що складається з муколитического препарату ацетилцистеїну та антибактеріального – тиамфеникола. Тиамфеникол пригнічує ріст і розвиток бактерій, найбільш часто викликають інфекції дихальних шляхів: пневмокока, стафілокока, стрептокока, синьогнійної палички та інших. Ацетилцистеїн сприяє відходженню мокроти і очищенню бронхіального дерева, а також покращує проникнення тиамфеникола в стінки бронхів.
Антибактеріальні засоби застосовуються при будь-яких інфекційних захворюваннях дихальних шляхів: трахеїті, гострому бронхіті, пневмонії, абсцесах легень, бронхоектатичній хворобі, туберкульозі та інших. Лікування такими препаратами повинен призначити лікар з урахуванням чутливості мікрофлори до антибіотиків.
Розчини для парових інгаляцій
Парові інгаляції проводяться в домашніх умовах. Вони показані переважно при хворобах носоглотки, глотки, гортані і трахеї. Такі інгаляції роблять антисептичний ефект, мають відхаркувальну та протизапальну дію.
Антисептичні засоби
Парові інгаляції з антисептиками можуть застосовуватися для профілактики ГРВІ навесні і восени. В них використовуються рослини, що містять фітонциди – природні речовини, що сприяють загибелі мікроорганізмів. Можна проводити інгаляції зі свіжовіджатим соком цибулі або часнику, каланхое, настоєм евкаліпта.
Відхаркувальні засоби
Такі інгаляції полегшують кашель при ларингіті, трахеїті, бронхіті. Можна використовувати настої мати-й-мачухи, солодки, термопсису, алтею, фіалки. Такі процедури покращують відкашлювання мокроти.
Протизапальні засоби
Інгаляції з травами можуть допомогти зняти запальний процес при нежиті, ларингіті, фарингіті. Розчин для інгаляцій при нежиті може включати настій м’яти, евкаліпта. Можуть використовуватися настої ромашки, бузини, чорної смородини, кори дуба, деревію.
