Розчин Люголя при ангіні — засіб настільки ж популярний, наскільки і марне. У народній медицині для боротьби з ангіною широко використовуються кілька препаративних форм його — спрей, розчин для полоскання, концентрований спиртовий розчин для змазування слизових оболонок. На його популярність впливає його антибактеріальна активність і низька ціна. Доказів ефективності розчину Люголя для лікування ангіни на сьогоднішній день немає, також відсутні теоретичні обґрунтування його корисності, і тому розглядати його як ліки проти ангіни не можна.
На замітку
Люголь та розчин Люголя — це одне і те ж. «Люголь» — це одне з торгових назв засоби, що використовуються для позначення розчину йоду в гліцерині. Властивості та водного розчину і розчину в гліцерині при ангіні однакові.
З точки зору сучасної доказової медицини Люголь конкретно при ангіні є варіантом кошти-плацебо, що застосовується для імітації лікувальної діяльності. Однак через наявність побічних ефектів типовою пустушкою він не є, а застосовувати його для заспокоєння хворого небезпечно.
У той же час розчин Люголя в деяких випадках може бути небезпечний порушеннями роботи щитовидної залози і загальною інтоксикацією організму. Враховуючи його марність, застосовувати його при ангіні не можна.
Прогнозована і фактична ефективність розчину Люголя при ангіні
Розчин Люголя відомий в першу чергу як антибактеріальний засіб для місцевої дезінфекції. Він ефективно знищує бактерій на краях ран, виразок, порізів, ударів і подряпин за умови безпосереднього контакту з мікроорганізмами.
Важливо розуміти, що розчин Люголя вбиває тих бактерій, які безпосередньо виявляються в ньому.
Той самий випадок, коли Люголь допомагає захистити рану від інфікування
Багато вважають, що розчин Люголя від ангіни буде ефективним, якщо їм обробити поверхню запалених мигдаликів. Відомо, що ангіна викликається патогенними бактеріями, що розмножуються в тканинах гланд, і їх активність, призводить до розвитку запалення. Тому помилково вважається, що Люголь, потрапляючи на мигдалини, буде знищувати цих бактерій і усувати причину ангіни.
Насправді практичного підтвердження ця гіпотеза не отримала. При застосуванні розчину Люголя при ангіні в якості єдиного антибактеріального засобу ймовірність ускладнень хвороби залишається такою ж, як без лікування взагалі. Тобто ніякого впливу на бактеріальну інфекцію в мигдалинах це засіб не надає.
Теоретично неефективність розчину Люголя при лікуванні ангіни пояснюють тим, що він не проникає в глибокі тканини мигдаликів, в яких знаходиться вогнище самої інфекції. Більша частина препарату залишається на поверхні мигдалин, та ж частина, яка всмоктується слизовою, проникає в кровоносні судини і поширюється з кровотоком по організму. До тих шарів гланд, в яких знаходяться бактерії, Люголь або не вистачає зовсім, або потрапляє сюди у дуже малих кількостях, не небезпечних для бактерій.
Навіть якщо розчин Люголя знищує бактерій, які виходять на поверхню мигдалин з гноєм, це ніяк не впливає на перебіг хвороби взагалі, оскільки вогнище інфекції залишається недоторканим.
Бактерії гемолітичного стрептокока
Так це, чи ні, до кінця не зрозуміло, але факт залишається фактом: на ризик розвитку ускладнень ангіни розчин Люголя не впливає. А оскільки сама терапія цього захворювання має своєю метою саме захист хворого від ускладнень, лікування ангіни розчином Люголя неможливо.
На замітку
З позицій сучасної доказової медицини все вищесказане справедливо не тільки для розчину Люголя, але і для будь-яких інших місцевих антибактеріальних засобів — Мірамістину, Хлоргексидину, Гексэтидина та інших. Згідно з експериментальними даними бактеріальні інфекції не можуть бути придушені місцевими засобами, і тому такі антисептичні препарати можуть використовуватися тільки для місцевої дезінфекції, але ніяк не для боротьби з популяціями бактерій, вже розвиваються в тканинах.
У той же час, розчин Люголя при ангіні на додаток до системної антибіотикотерапії не потрібен взагалі. Ефективні антибіотики за 1-2 дні повністю знищують збудників захворювання, і потреби в додатковій місцевої антимікробної обробки мигдалин і глотки не виникає.
Амоксицилін — антибіотик, який при правильному застосуванні проникає в кров, з кров’ю потрапляє у уражені інфекцією тканини і знищує там бактерій.
Ще більш безглуздо застосовувати розчин Люголя не при діагностованій ангіні, а лише при першінні в горлі та кашлю. Як мінімум тому, що такі симптоми найчастіше є ознаками не ангіни, як бактеріального захворювання, а різних вірусних інфекцій (наприклад, при ангіні кашель не розвивається, це — симптом саме ГРВІ). При них Люголь абсолютно марний, оскільки знищити вірусну інфекцію, що розвивається усередині клітин слизових оболонок, він не здатний в принципі.
Додаткових терапевтичних ефектів застосування Люголя при ангіні не забезпечує. Це засіб не має ні протизапального, ні знеболюючої дії. Легкий дратівливий ефект від його застосування не тільки не корисний, але навіть шкідливий для хворого з вираженим больовим синдромом.
У той же час розчин Люголя не є абсолютно безпечним засобом. В ряді випадків його застосування супроводжується розвитком певних побічних ефектів, в деяких випадках наслідки його використання можуть бути більш важкими, ніж сама ангіна.
Чим небезпечне застосування розчину Люголя при ангіні?
В першу чергу застосування розчину Люголя при ангіні загрожує пригніченням функції щитовидної залози. Така реакція може проявлятися і у дітей, і у дорослих, причому не важливо, всосался йод у кров з травного тракту, або зі слизових оболонок мигдалин. Чим частіше і інтенсивніше при хворобі горло змазується розчином, тим з більшою ймовірністю відбудеться ураження щитовидної залози.
На замітку
Смертельна доза нерозбавленого розчину Люголя для дорослої людини — 50 мл
Для звичайної людини смертельну небезпеку становлять 2,5 таких флакона, випитих за один раз. Для отруєння маленького дитини потрібна значно менша доза.
Через ймовірності ураження щитовидної залози у дітей до 2 років Люголь не можна застосовувати взагалі, дітям до 5 років його потрібно розбавляти в 2-3 рази водою.
Крім того, обробка йодом призводить до пересихання слизових оболонок глотки та мигдаликів, появи кірок на них, і тому при застосуванні розчину Люголя при ангіні болю в горлі можуть посилюватися.
Через наявність побічних ефектів користуватися розчином Люголя при ангіні не рекомендується взагалі. Також не слід розглядати його в якості препарату пустушки, оскільки він не відповідає основним вимогою до засобів-плацебо — повній безпеці.
Не менш небезпечна ситуація, коли при ангіні розчин Люголя застосовується замість системних антибіотиків. У цьому випадку високий ризик розвитку ускладнень ангіни, деякі з яких загрожують летальним результатом.
Простіше кажучи, не існує ситуацій, коли застосування розчину Люголя проти ангіни могло б бути доцільним і виправданим.
Способи застосування розчину Люголя в народній медицині
Офіційна інструкція по застосуванню не передбачає використання простого розчину Люголя при ангіні. У відповідності з цією інструкцією препарат можна застосовувати при хронічному тонзиліті, отитах та атрофічному риніті. Отже, використовувати розчин Люголя при ангіні — означає порушувати інструкцію до цього засобу.
Офіційно при ангіні можна застосовувати тільки спрей з розчином Люголя. Однак на практиці спрей використовується рідше всього з-за більш високої ціни.
Флакон розчину Люголя у формі спрею
Найчастіше розчином Люголя при ангіні пробують обробляти гнійники і рани, що залишаються при сдирании цих гнійників. Послідовність процедури виглядає так:
Ця процедура вкрай болісна, оскільки самі мигдалики дуже чутливі і дотик до неї викликає гострий біль. При цьому немає ніякого сенсу у видаленні самих гнійників: вони ніяк не погіршують стан хворого і не сприяють затягування хвороби. При коректній антибіотикотерапії гнійники самі рвуться і зникають на 4-6 день хвороби. Кірки, що залишаються на місці оброблених розчином Люголя ран на мигдалинах, сповільнюють відновлення самих мигдалин і збільшують терміни одужання.
Інші варіанти застосування розчину Люголя при ангіні:
Жоден з цих способів не можна розглядати в якості ефективного методу лікування ангіни. Відмова від них ніяк не вплине на перебіг хвороби та результати лікування.
На замітку
При хронічному тонзиліті розчином Люголя промивають лакуни мигдалин. Ця процедура виконується тільки в лікарні, тільки лікарем і тільки з використанням спеціального інструменту. Проведення таких процедур в домашніх умовах, тим більше при ангіні, неприпустимо.
Форми препаратів розчину Люголя
Найбільш поширеною лікарською формою розчину Люголя є простий водний розчин. Він продається у флаконах по 25 мл Ціна його становить 15-20 рублів за флакон. Їм проводять і полоскання, і змазування мигдалин.
Аналогічну ціну має гліцериновий розчин.
Інша форма препарату — спрей в спеціальному флаконі з розпилювачем. Флакон 25 мл коштує 70 рублів, на 50 мл — 85 рублів.
Імпортний варіант спрею з розчином Люголя
Склад і властивості цих коштів однакові. Почасти саме невисока ціна визначає популярність розчину Люголя в народі: багато хворі впевнені, що офіційна медицина бореться за застосування дорогих антибіотиків і тому всіляко дискредитує недорогі засоби, в тому числі розчин Люголя. Такі теорії «фармацевтичного змови» дуже популярні і часто можуть бути небезпечні для самих хворих, які відмовляються від ефективних препаратів на користь недорогих засобів з недоведеною ефективністю.
Резюме
Продовження:
