Лінкоміцин – це антибіотик широкого спектра дії, належить до групи лінкозамідів і володіє великою концентрації хорошим бактерицидним ефектом відносно бактерій, що викликають гайморит та інші інфекційні захворювання.
Найкраще препарат діє на анаеробні грампозитивні бактерії. Своєї максимальної концентрації в крові лінкоміцин досягає через 3 години після застосування. Але перш ніж читати далі, ознайомтеся з тим яких помилок варто уникати при використанні антибактеріальних препаратів.
Загальна інформація про препарат
Лінкоміцин випускають у твердій формі у вигляді капсул у формі для ін’єкцій, лиофилизата, з якого можна приготувати рідина для уколів. Механізм дії лінкоміцину при гаймориті обумовлений гальмуванням вироблення протеїнів клітинами бактерій. Препарат ефективно бореться проти багатьох патогенних мікроорганізмів, таких як:
- Стафілококи;
- Стрептококи;
- Мікоплазма;
- Гемофілюс;
- Клостридії;
- Колібактерії.
Лінкоміцин здатний знищити навіть ті мікроби, проти яких безсилі тетрацикліни і стрептомицины. Але абсолютно даремний в більшості грамнегативних бактерій, збудників вірусів, найпростіших і грибків.
Дія на організм
При прийомі всередину препарат швидко абсорбується зі шлунка. Близько 40% ліки всмоктується в кров і розповсюджуються по всьому організму, проникаючи в тканини і рідини. Одночасний прийом їжі знижує всмоктування ліків, що в свою чергу, знижує його ефективність.
Найвища концентрація препарату спостерігається в нирках, слині, серцевому м’язі, печінці, статевих органах, кісткових тканинах і бронхах. Він здатний подолати плацентарний бар’єр і потрапляє в грудне молоко.
Час виведення лінкоміцину з організму становить 5-6 годин, у пацієнтів, які мають захворювання нирок, цей час може бути більше.
Препарат перешкоджає росту бактерій, які викликають гайморит. Він також запобігає розвитку захворювання і небезпечних ускладнень гаймориту, таких, як менінгіт, остеомієліт та запалення очних нервів.
Застосування та дозування
Час прийому.
Таблетки приймають за 1,5 години до їжі або через 3 години після.
Дітям.
Лінкоміцин призначається дітям починаючи з 1 місяця. Дозування добового прийому для дітей до 14 років становить 30-60 мг на 1 кг маси тіла (в 2-3 прийоми з перервами 8-12 годин).
Дорослим.
Дорослі можуть приймати до 2000 мг препарату на добу, по 500 мг 3-4 рази.
Тривалість.
Тривалість прийому ліків залежить від динаміки захворювання і становить в середньому 1-2 тижні.
Лінкоміцин також можна використовувати у вигляді уколів, внутрішньовенно та внутрішньом’язово. При ін’єкційній формі прийому препарату максимальна добова доза для дорослої людини не повинна перевищувати 1200 мг. Уколи роблять два рази в день. При ускладненому перебігу гаймориту лікар може збільшити дозу до 1800 мг на добу, розділених на три прийоми. Антибактеріальні уколи, як правило, роблять в лікарні, так що проводити такі маніпуляції самому, не рекомендується.
Дозу препарату для ін’єкції дітям підбирають з розрахунку 10-20 мг на 1 кг ваги тіла. Якщо прийом призначається внутрішньовенно, то вводити ліки можна лише за допомогою крапельниці через кожні 8-12 годин. Дорослі пацієнти отримують по 600 мг препарату 1-2 рази на добу внутрішньом’язово або у вигляді крапельниці по 600 мг у 250 мл розчині хлориду натрію. При застосуванні лінкоміцину пацієнт повинен обов’язково дотримуватися наступних правил:
- При необхідності тривалої терапії даним препаратом необхідно час від часу робити аналіз сечі і крові;
- При внутрішньом’язовому введенні ліків, прокол повинен бути дуже глибокою, щоб запобігти утворенню тромбів і відмирання тканин;
- Не використовувати препарат внутрішньовенно, не розвівши його попередньо спеціальними складами.
Побічні дії
Серед побічних ефектів прийому лінкоміцину виділяють наступні:
- Головний біль;
- Запаморочення;
- Зниження АТ;
- Нудота і блювання;
- Порушення травлення;
- Свербіж, почервоніння шкірних покривів, висип;
- Кандидоз;
- Анафілактичний шок.
Також можуть спостерігатися такі небажані явища, як болі в області шлунку, стоматит, виразки на слизовій ротової порожнини. Якщо терапія проводиться тривалий час, то можливо зміна у складі крові.
Протипоказання
Протипоказаннями до застосування лінкоміцину є:
- Серйозні порушення функції нирок і печінки;
- Діти до 1 місяця;
- Вагітність і період годування груддю;
- Підвищена чутливість до деяких компонентів препарату.
Важливо! При появі ознак індивідуальної непереносимості лінкоміцину, його прийом слід негайно припинити. Використання лінкоміцину при інфекціях слизових оболонок, повинно проводитися тільки під контролем лікаря.
В умовах розвитку нових сучасних препаратів, антибактеріальної дії, лінкоміцин застосовується все рідше. Незручна форма дозування і швидкий період виведення робить цей препарат менш конкурентним у боротьбі зі збудниками захворювань. Винятком є випадки, коли пацієнт володіє вираженою алергічною реакцією до інших антибіотиків. У цьому випадку лінкоміцин стає відповідною альтернативою.
