Етмоїдит — запалення гратчастого лабіринту, однієї з п’яти навколоносових порожнин, розташованої глибоко між глазницей і нижньою стінкою лобової пазухи. Локалізація вказує на необхідність своєчасного прийняття заходів. Неправильне або незавершене лікування етмоїдиту може призвести до тяжких ускладнень у вигляді:
- переходу запалення на мозкові оболонки (менінгіт);
- утворення абсцесу головного мозку;
- запалення очей;
- руйнування структури гратчастого лабіринту.
У терапії етмоїдиту у лікаря залишається мало варіантів. Важливе значення має час і комплексний вплив на збудника захворювання.
Лікування гострого етмоїдиту
Гострий етмоїдит може протікати в легкій формі, супроводжувати респіраторного захворювання або грипу. У таких випадках домашнє противірусне лікування і народні засоби допоможуть загального одужання.
Найбільш ефективними противірусними препаратами вважаються Арбідол і Гриппферон. Приймати їх потрібно в достатній дозі, уважно ознайомившись з інструкцією. Необхідно придбати ліки на курс не менше тижня.
Серйозно ставитеся до рекомендації лікаря збільшити кількість споживаної рідини. Це важливий захід, що допомагає «розвести» концентрацію збудника в крові, зняти симптоми інтоксикації, збільшити очищення через нирки. Дорослій людині можна при відсутності протипоказань (хвороби серця, нирок, гіпертонія) випивати до двох літрів в день. Сюди включаються трав’яні чаї з медом, з ягідні морси, свіжі соки.
Не слід забувати про гарячих ножних ваннах з гірчицею, одна умова — нормальна температура тіла.
Для поліпшення відтоку вмісту з лабіринту потрібно застосовувати місцеві процедури боротьби з нежиттю. При легкій формі антибіотики не потрібні. Промивання носа можна проводити в домашніх умовах за допомогою морської солі, розчину цибульного, бурякового, морквяного соку, відварами рослин (календула, ромашка, шавлія).
Судинозвужувальні краплі в ніс при этмоидите потрібні тільки при вираженій закладеності. Пам’ятайте, що вони не лікують нежить, а тимчасово відновлюють дихання.
Лікування гострого етмоїдиту у важкій формі повинно проводитися в стаціонарних умовах. Народні засоби тут не допоможуть. Для запобігання переходу запалення на мозкові оболонки потрібне застосування високих доз антибіотиків і сульфаніламідних препаратів. Введення ліків по можливості здійснюється парентерально (внутрішньом’язово, внутрішньовенно) для більш швидкого дії. Частіше призначаються антибіотики широкого спектру дії, так як лікаря збудник невідомий.
Зневоднення вимагає прийому внутрішньо великої кількості рідини, при нудоті і блювоті рідина у вигляді розчинів вводять внутрішньовенно.
Судинозвужувальні краплі використовують в якості симптоматичного засобу відновлення носового дихання.
Промивання носа допомагає вивести продукти запалення.
Етмоїдит у дітей до трьох років виникає ізольовано від інших порожнин. У дорослих цей вид синуситів частіше спільно вражає лобні і гайморові пазухи. Тому лікування етмоїдиту пов’язано з проведенням пункцій і промивань гайморової та лобової пазух.
При відсутності ефекту від консервативного лікування проводиться хірургічна операція на решітчастому лабіринті з видаленням гною.
У відновлювальному періоді тривають промивання носа дезінфікуючими засобами. Після виписки із стаціонару пацієнт може застосувати краплі з відварів народних протизапальних трав.
Фізіотерапевтичні процедури призначаються лікарем з урахуванням клінічного перебігу захворювання.
Лікування хронічного етмоїдиту
Хронічна форма етмоїдиту протікає тривало з періодами ремісії і загострення. Під час загострення необхідно таке ж лікування, як при гострому запаленні.
Велику роль грає підбір антибіотика. Є час провести бактеріологічний аналіз на чутливість збудника, підібрати дієвий засіб. Як правило, при хронічному этмоидите доводиться міняти антибіотики при кожному загостренні. Зазвичай призначаються макроліди у вигляді таблеток. Дозування встановлює лікар. Необхідно витримати призначений курс, навіть якщо покращився стан на другий день. Інакше, чутливість патологічної флори до застосовуваному антибіотика падає, і він стає непридатним.
При хронічному процесі більшою мірою застосовуються народні кошти. Цілющі чаї слід застосовувати як всередину (з медом), так і для промивання носових ходів.
Обов’язково в лікуванні потрібно використовувати народні засоби, що підвищують імунітет (елеутерокок, заманиха), фітонциди в краплях і інгаляціях (піносол, масло ялиці, ялівцю, евкаліпта).
Народні засоби необхідно застосовувати тривало 2-3 місяці. Особливо в сезон підвищеної захворюваності респіраторними інфекціями.
Фізіотерапевтичні процедури, призначені лікарем, допоможуть прискорити одужання.
Хірургічне лікування застосовується при відсутності ефекту від безопераційних методів, якщо етмоїдит викликаний полипозными розростаннями. Народні методи не зможуть їх зменшити.
Етмоїдит небезпечний своїми ускладненнями, тому при появі початкових симптомів потрібно терміново звертатися до лікаря.
