Ларинготрахеїт у дорослих: причини, симптоми, лікування

Ларинготрахеїт є захворюванням сезонного характеру, що протікає з ураженням гортані і трахеї, обумовленим впливом бактерій і вірусів. Хвороба може вражати пацієнтів будь-якого віку і статі, проте у дорослих ларинготрахеїт протікає більш важко і вимагає обов’язкової комплексної терапії, спрямованої на боротьбу з негативною симптоматикою і придушення інфекційного збудника.

Класифікація

У залежності від причин розвитку ларинготрахеїту він класифікується на бактеріальну, інфекційної і змішану форму.

Хвороба має хронічну стадію (на тлі провокуючих факторів, несвоєчасної терапії або її відсутність) і гостру, яка, в свою чергу, поділяється на первинну форму ларинготрахеїту і рецидивуючу.

За характером перебігу гострий (первинний) ларинготрахеїт класифікується 3 варіантами розвитку:

• гострий (виражені симптоми ГРВІ);
• раптовий (при відсутності симптомом ГРВІ);
• поступово наростаючий (в результаті ускладнення ГРВІ).

Гострий ларинготрахеїт може протікати з поступовим наростанням і із затиханням симптоматики, а при безперервній формі негативна симптоматика присутня постійно.

Морфологічно ларинготрахеїт ділиться на:

• катаральний – характеризується набряком, почервонінням трахеї і голосових зв’язок;
• супроводжується змінами слизової оболонки трахеї, що призводить до її запалення;
• гіпертрофічний – супроводжується розростанням слизових оболонок (або їх частини) гортані і трахеї, що провокує порушення дихальної діяльності і атрофії голосових зв’язок.

Симптоми ларинготрахеїту досить характерні, що полегшує діагностику. При перших підозрах на ларинготрахеїт, слід негайно звернутися за медичною допомогою, так як симптоматика може стрімко наростати.

Причини захворювання

Основна причина ларинготрахеїту – це віруси і бактерії, але найбільш часто хвороба провокується вірусними атаками.

Збудники

Захворювання може виникнути в результаті грипу, краснухи, аденовірусу, кору, вітряної віспи, парагрипу і скарлатини. Бактеріальне розвиток хвороби може бути спровоковано стрептококами, стафілококами, хламідіями, мікоплазмою, пневмококком, блідою трепонемою і туберкульозними мікобактеріями. У дітей хвороба може розвинутися після тонзилітів, синуситів, ларингіту, аденоідітов і фарингітів.

Фактори, що провокують хворобу

До провокуючих чинників ларинготрахеїту можна віднести:

• алкоголізм і нікотинова залежність;
• підвищені навантаження на голосові зв’язки (надривний крик, спів);
• тривале переохолодження;
• сезонні алергічні реакції;
• вдихання парів хімікатів;
• холодна і гаряча їжа;
• ускладнення сифілісу, туберкульозу і т. д.

Хронічний ларинготрахеїт може розвинутися в результаті зниження захисних сил організму, відсутність лікувальних заходів і супутніх патологій.

Заразний ларинготрахеїт

Бактерії та віруси, що спровокували ларинготрахеїт, можуть бути присутніми в організмі пацієнта протягом певного періоду часу після початку хвороби. Тому існує досить високий ризик інфікування контактним шляхом, особливо в дитячих установах.

Симптоматика

До характерних симптомів ларинготрахеїту відносяться:

Кашель

При ларинготрахеїті присутній сухий, гавкаючий і надсадний кашель, поява якого може бути спровокована прийомом їжі, гучним сміхом або емоційним розмовою. Через 2-3 дні з’являється в’язка мокрота, яка по мірі лікувальних заходів розріджується, а кашель знижується.

Дисфонія (голосові зміна)

Для пацієнтів з ларинхотрахеитом характерно зміна голосу, який стає грубим, хрипким і сиплим. Іноді можлива тимчасова або тривала дисфонія, що в більшості випадків обумовлена гормональним фактором (вагітністю, клімаксом).

Болі в горлі і за грудиною

Досить часто хвороба супроводжується загрудинний болями, що посилюються при кашлевому нападі. Больова симптоматика в області гортані проявляється інтенсивно і може супроводжуватися лоскотання, першіння, сухість і відчуття присутності стороннього предмета в гортані.

Загальне підвищення температури

При хронічному перебігу ларинготрахеїту може спостерігатися незначна гіпертермія, на відміну від гострого ларинготрахеїту, коли температурні показники можуть досягати 39 градусів, що вимагає екстрених заходів.

Лімфаденіт

Характерною ознакою ларинготрахеїту є збільшенням шийних лімфовузлів, які досить болючі при пальпації.

Хронічний та гострий ларинготрахеїт розрізняються по своїй симптоматиці. Як правило, гостра форма протікає більш виражено, однак після терапевтичного втручання симптоматика повністю зникає на відміну від хронічної форми, при якій зміна голосу і кашель можуть бути присутні постійно.

Діагностика

Для уточнення діагностики у першу чергу виконується зовнішній огляд пацієнта, з’ясування анамнезу, прослуховування та оцінка симптоматики. У хворого присутній хрипкий голос, він скаржиться на загрудинні болі і «гавкаючий» кашель. При візуальному огляді визначається набряк слизової трахеї, зміна її кольору і збільшення лімфовузлів. Аускультація (вислуховування) виявляє характерні звуки і шуми.

Для обстеження рухливості гортані призначається ларингоскопія (непряма), в ході якої за допомогою медичного дзеркала, що вводиться в ротову порожнину, оцінюється слизова оболонка, гортань (складки), надгортанник і стан голосових зв’язок. Крім того, для оцінки гортані і трахеї виконується пряма ларингоскопія спеціальним приладом (ларингоскопом). Це обстеження проводиться із застосуванням наркозу.

Ще одним діагностичним дослідженням бронхів і трахеї є бронхоскопія. У цьому випадку в ротову порожнину пацієнта вводиться бронхофиброскоп (гнучка оптоволокнистая трубка з миникамерой і ліхтариком), який передає отримується зображення на монітор.

При необхідності додатково призначаються:

• загальні аналізи сечі і крові;
• забір мокротиння на бактеріологічний аналіз;
• рекомендується виконання серологічного обстеження на характер вірусів;
• МРТ, рентгенографія і КТ.

Діагноз встановлюється на підставі характерної симптоматики та лабораторних показників. У разі тривалого уповільненого запального процесу рекомендується консультація вузьких фахівців. Важливо диференціювати ларинготрахеїт від таких захворювань, як дифтерія, абсцеси, бронхіальна астма та пневмонія. При виникненні вищезазначеної симптоматики необхідно звернутися в лікувальний заклад або викликати «невідкладну допомогу».

Лікування ларинготрахеїту у дорослих

У більшості випадків хвороба лікується амбулаторно, проте при ускладненій симптоматиці обов’язкова госпіталізація пацієнтів. Комплексне лікування спрямоване на пригнічення інфекційного процесу, дотримання умов утримання пацієнта і купірування негативної симптоматики.

Режим

Для ефективності проведеної терапії при ларинготрахеїті слід дотримуватися певного режиму:

• пацієнту рекомендується тепле, рясне пиття;
• у харчуванні повинні переважати рідкі страви;
• виключається гаряча і холодна їжа;
• необхідний «голосовий» спокій;
• повітря в приміщенні слід добре зволожити;
• приміщення, де присутня пацієнт, повинно регулярно провітрюватися.

Благотворний вплив надає інгаляції і полоскання горла теплими трав’яними зборами.

Місцеве лікування

Для купірування болісного кашлю і усунення неприємного відчуття в горлі можна скористатися інгаляціями, наприклад, з ефірними маслами (ялиця, лимон, евкаліпт і т. д.). Для її приготування потрібно розвести 5 – 7 кап. на 1 л. гарячої води. Така процедура дозволяє нормалізувати дихання.

Для виведення і розрідження мокроти можна використовувати в інгаляціях мінеральну воду (Боржомі, Єсентуки), харчову соду (1 ч. л. на 1 л окропу), а також лікарські засоби (Беродуал, Лазолван, Ротокан і т. д.) у відповідності з призначеною схемою.

При сухому кашлі ефективний Тонзилгон (р-н для інгаляцій), до складу якого входять корінь алтея, кора дуба, ромашка, хвощ, деревій і горіхове листя. Завдяки поєднанню цих рослин Тонзилгон чинить протикашльову та імуномодулюючу дію.

Для зняття болю в горлі можна скористатися відволікаючими гарячими ваннами для ніг і зігріваючими компресами (при відсутності гіпертермії). Крім цього, корисні полоскання горла відварами лікарських трав (шавлія, м’ята, звіробій, кропива тощо).

Лікарські препарати

При терапії ларинготрахеїту використовуються такі медикаментозні препарати:

Противірусні

Лікарські засоби цієї групи (Анаферон, Віферон, Кагоцел, Эргоферон, Ремантадин) найбільш часто призначаються на первинному етапі ларинготрахеїту. Тривалість терапії становить не більше 5 днів.

Антибіотики

Антибактеріальні засоби рекомендуються до прийому при загрозі розвитку бронхіту, пневмонії, а також ряду інших ускладнень. У терапії використовуються переважно антибактеріальні препарати широкого спектру (Супракс, Ампіцилін, Ципрофлоксацин, Азитроміцин).

Жарознижуючі

При гіпертермії пацієнту рекомендується прийом жарознижуючих засобів (Парацетамолу, Панадола, Нурофена) згідно з призначенням лікаря.

Антигістаміни

Включення в загальну терапію протівогистамінних засобів (Зиртека, Еріусу, Лоратадину, Кларитина) обумовлено розвитком сезонного алергічного ларинготрахеїту, що супроводжується розвитком набряку гортані. Такий стан надзвичайно небезпечно, стрімко наростає і може закінчитися задухою.

Протикашльові і відхаркувальні

При кашлі, що супроводжується мізерним відділенням мокротиння, необхідний прийом Стоптуссина, Кодеїну і Коделака. В інших випадках призначають відхаркувальні препарати (Амбробене, Мукалтин, АЦЦ.).

Імуномодулятори

Для посилення захисних сил організму призначаються імуномодулюючі препарати (Лікопід, Іммунал та ін).

Крім того, рекомендується прийом Карбоцистеїну і вітамінних препаратів, переважно групи С.

Фізіотерапевтичні процедури

Для зниження набряків, кашлю і запального процесу в трахеї, в комплексному лікуванні використовується фізіотерапія:

Для усунення кашлю при ларинготрахеїті можна скористатися інгаляціями, розвівши муколітики, наприклад, Лазолван, фізрозчином, у відповідності з інструкцією.

Народні засоби

Рецепти народних цілителів досить активно застосовуються в комплексній терапії ларинготрахеїту, однак слід враховувати, що їх дія спрямована на усунення негативної симптоматики, але не на причину розвитку хвороби. Тому до початку використання народної терапії необхідно проконсультуватися з лікарем:

• хорошим дією володіє мед, приймається всередину, як в чистому вигляді (1– 2 ст. л. у день), так і поєднанні з 1 склянкою морквяного соку (1 раз протягом дня);
• при сильному кашлі і задуха для зволоження слизової оболонки трахеї і розширення голосової щілини рекомендується зробити парову інгаляцію з ефірними маслами (ялиця, евкаліпт і т. д.), розчинивши 3– 5 крапель в 1 л. води;
• для зняття роздратування горла можна взяти 1 склянку теплого молока з 0,5 ч. л. меду (харчової соди).

Перорально можна приймати відвари з лікарських трав (мати-й-мачуха, звіробій, шавлія і корінь солодки). Для приготування розчину 3 ст. л. подрібненої сировини заливаються 1 ст. окропу, після чого розчин настоюється протягом 2 годин, проціджують і приймається по 1 ст. л. за 10 – 15 хвилин до їжі. Такий спосіб посилює відходження мокротиння. Виключається використання настоянок на спирту, так як це здатне викликати посилення роздратування слизових оболонок.

Знизити кашель можна з допомогою цибульного маси, для приготування якої 1 цибулина дрібно подрібнюється, змішується з 2 ч. л. цукру і заливається 1 ст. холодної води. Отримана суміш доводиться до кипіння на повільному вогні до загусання, а потім проціджують і приймається по 1 ч. л. через кожну годину до поліпшення стану).

Для профілактики розвитку простудних захворювань рекомендується приймати по 1 – 2 ст. л. суміші з рівної кількості меленого імбиру, лимона і меду. Таку суміш можна додати в теплі напої.

При відсутності гипертермиии для полегшення кашлю можна короткочасно приймати ножні ванни (не більше 5 – 7 хвилин), в тому числі з додаванням морської солі або сухого гірчичного порошку.

Хірургічне лікування

В окремих випадках, наприклад, при розвитку гіпертрофічного ларинготрахеїту та відсутності ефективності медикаментозної терапії показане оперативне втручання. Крім цього, прямими показаннями для операції є пухлиноподібні освіти, в тому числі злоякісного характеру. Процедура виконується ендоскопічним способом і передбачає видалення розрослася тканини і новоутворення.

Ускладнення ларинготрахеїту

Інфекційний процес може поширитися на всі відділи дихальної системи, тим самим викликавши розвиток низки ускладнень, наприклад, трахеобронхитов, пневмонії, а також бронхіоліту, що супроводжується нападоподібний кашлем і скупченням мокротиння. Такий стан може спровокувати помилковий круп.

Тривале подразнення гортані може призвести до новоутворень як доброякісної, так і злоякісного характеру.

Враховуючи небезпеку ускладнень ларинготрахеїту, слід надзвичайно відповідально поставитися до лікування, особливо дітей.

Профілактика

Профілактика захворювання в першу чергу передбачає зміцнення захисних сил організму для можливості протистояти хвороботворним бактеріям і вірусам.

Рекомендується:

• уникати переохолодження;
• відмовитися від куріння і алкоголю;
• дотримуватися режиму сну;
• правильно харчуватися;
• крім цього, слід уникати стресу і емоційних потрясінь;
• під час прогулянок на природі рекомендується одягатися у відповідності з погодними умовами.

Важливе значення має своєчасна санація хронічних захворювань носоглотки.

При своєчасній терапії ларинготрахеїту в гострій формі прогноз на одужання сприятливий. Хронічне протягом повністю вилікувати неможливо, однак при відповідних лікувальних і профілактичних заходах цілком можлива тривала ремісія.