Інгаляції при нежиті – традиційний спосіб лікування цього симптому. Така процедура призводить до нормалізації тонусу судин слизової оболонки носоглотки, в результаті зменшується її набряклість, знижується вироблення слизу, відбувається очищення носової порожнини.
При дотриманні правил проведення інгаляції цей метод безпечний, в тому числі для дітей та вагітних.
З обережністю слід використовувати інгаляції при нежиті людям з хронічними захворюваннями носоглотки, схильністю до носових кровотеч, хворим на гіпертонічну хворобу, які перенесли інфаркт міокарда або інсульт. Таким людям перед проведенням будь-якого лікування в домашніх умовах потрібно порадитися з лікарем.
Слід пам’ятати і про можливість алергічної реакції на компоненти, що входять до складу розчину для інгаляції. При застосуванні будь-якого засобу вперше рекомендується почати з невеликої дозування і малого часу інгаляції.
Що робити інгаляції при нежиті? Можна проводити як парові інгаляції, так і з використанням небулайзера.
Парові інгаляції при нежиті
Парові інгаляції при нежиті – найпоширеніший «домашній» метод лікування цього захворювання.
Парову інгаляцію слід проводити не раніше ніж через 1 годину після їжі. У каструлі доводять до кипіння 500-1000 мл води з додаванням лікувального компонента, кілька остуджують, щоб пар не обпікав обличчя і дихальні шляхи. Пацієнт сідає на стілець, спирається на що стоїть перед ним стіл і нахиляється над каструлею. Зверху потрібно сховатися рушником. Тривалість однієї процедури становить від 3 до 10 хвилин в залежності від віку хворого, переносимості інгаляції. У день можна робити кілька таких прогрівань (до 5-6 при необхідності). Дихати під час процедури потрібно по можливості носом. Після інгаляції необхідно як мінімум протягом години не виходити на вулицю.
Слід уникати парових процедур в перші 2-3 дні ГРВІ, особливо при високій температурі тіла.
Для проведення такого лікування у дітей гарячий розчин наливаємо в чайник і остуджують, щоб температура пара була близько 40 С (теплий, але ні в якому разі не обпалюючий). На носик чайника надівається конус з паперу або картону. Верхній отвір конуса підносять по черзі до ніздрів дитини, стежачи за тим, щоб малюк вдихав носом виділяється пар. Слід дотримуватися обережності, бути спокійним і терплячим, щоб дитина не боялася, не плакав і не відмовлявся від процедури. Таким чином можна проводити інгаляції і вагітним.
Розчин для інгаляцій при нежиті часто готують з використанням ефірних масел м’яти, евкаліпта, ялиці, ялівцю. 3-5 крапель такого масла додають до 500 мл закип’ятила і охолола до 85С води. Таким же чином використовується обліпихова олія, але його додають у воду, охолоджену до 70С.
Інгаляції з морською сіллю і фізрозчином широко поширені, однак їхня дія істотно не відрізняється від звичайного ефекту водяної пари, так як частинки солей при нагріванні не випаровуються і не потрапляють в носоглотку, а осідають на стінках і дні посуду.
Саме по собі вдихання теплого водяного пара здатне пом’якшити та зволожити слизову оболонку носоглотки, полегшити відділення слизу, поліпшити самопочуття. До такого ж результату приводить дихання над гарячим відварним картоплею.
У розчин для парових інгаляцій при нежиті можна додавати лікарські рослини, а також прополіс. Материнка, звіробій, соснові бруньки, мати-й-мачуха, листя ожини, малини, квітки календули, ромашки, шавлії – найпоширеніші засоби для таких процедур. Настої і відвари з них готуються за звичайними правилами, найчастіше береться 1 столова ложка сировини на 200 мл води і доводять до кипіння з подальшим настоюванням 1-2 години. Готовий настій додають у воду для інгаляцій.
Інгаляції з використанням небулайзера
Інгаляції небулайзером при нежиті корисні тільки в тому випадку, якщо моделлю передбачено зміну розміру утворюються частинок. Він повинен становити 10 мкм і більше. Крім того, існують спеціальні апарати для лікування синуситів (запалення придаткових пазух носа). Їх використання також допоможе при нежиті. Застосування звичайних небулайзерів в цьому випадку значно менш ефективно, так як вони розраховані на проникнення ліки глибоко в легені без осідання в порожнині носа.
У небулайзерах використовуються готові лікарські розчини, що продаються в аптеках. Перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем, тому що ці ліки можуть викликати які-небудь побічні ефекти. Дозування та кратність застосування повинен визначити лікар з урахуванням віку дитини і тяжкості захворювання.
Інгаляції небулайзером допоможуть і тим дорослим пацієнтам, кому протипоказані теплові процедури (наприклад, при підвищеному артеріальному тиску).
Для лікування нежиті у небулайзере використовуються розчини судинозвужувальних речовин (ксилометазолин). Вони викликають спазм розширених судин слизової оболонки, що призводить до швидкого зняття набряклості і відновленню носового дихання. Після цього можна використовувати антимікробні препарати (изофра, биопарокс). Існують готові комбінації з хорошим лікувальним дією, підсилені іншими корисними компонентами (полидекса, ринофлуимуцил). При їх застосуванні слід чітко дотримуватися інструкції, враховувати вік дитини, кількість речовини на одне застосування, кратність процедур протягом дня.
