Гострий та хронічний гнійний синусит

Зміст статті:

• Класифікація захворювання
• Синусит у дітей
• Основні симптоми захворювання
• Лікування синуситів традиційними методами
• Народні методи лікування гнійного синуситу
• Профілактичні заходи

Перед тим як приступити до лікування синуситу, необхідно з’ясувати його форму, стадію розвитку та взагалі наявність цього захворювання. Дуже важливо визначити причину виникнення хвороби. Щоб застосувати коректне лікування, не втрачаючи дорогоцінний час, слід розібратися в понятті синуситу та його види.

Класифікація захворювання

Запалення слизової оболонки синусів (пазух) називається синуситом. Існує кілька видів цього захворювання. Залежно від того, в якій з пазух локалізована запальний процес, синусит класифікують на такі види:

У кожного з цих видів є свої особливості. Етмоїдит – найбільш характерне захворювання серед дітей. При його виникненні запалюється мигдальний стінка пазух.

Для гаймориту характерні больові відчуття при торканні місця розташування гайморових пазух.

Гострий фронтит виражається сильними больовими відчуттями у надбрівній частині черепа і зниженими нюхом. Найбільш часто трапляється із-за особливостей анатомічної будови черепа. Цей вид синуситу супроводжується гострим болем в потилиці і очницях. Також може з’являтися кашель внаслідок відтоку гнійного слизу по задній стінці глотки.

Залежно від тривалості симптомів, синусит може бути:

Також ця хвороба може бути легкої, середньої і важкої формі. До базових чинників гострого гнійного синуситу відносяться:

• риніти алергічної природи;
• ГРЗ;
• захворювання вірусної природи;
• поразка носової порожнини грибковою інфекцією;
• деформація носової перегородки;
• аденоїди;
• наявність сторонніх тіл у носовій порожнині;
• пульпіт;
• деякі види імунних захворювань.

Синусит у дітей

Попередниками гострого гнійного синуситу у дітей можуть бути такі хвороби, як кір або скарлатина. Згідно зі статистичними даними, кожна дитина протягом року хворіє ГРВІ до 8 разів, при цьому у 6% випадків захворювання має ускладнення у вигляді синуситу. Саме з цієї причини часто хвороба переходить у хронічну форму, так як достовірно випередити її на тлі ГРВІ досить складно.

На клінічну картину захворювання впливає також і вік пацієнтів. У кожній віковій категорії дітей для синуситу характерні свої особливості. Виділяють три вікових групи:

У першої групи дітей синусні пазухи розвинені не повністю, тому у цих пацієнтів найчастіше уражаються клітини гратчастого лабіринту. В даній категорії складно діагностувати гострий синусит, так як малюк не може коректно передати симптоми. Як правило, в даній ситуації захворювання виникає на тлі ГРВІ та аденоїдиту, і протікає без характерних симптомів.

У дітей другої вікової групи синусит виникає у верхньощелепних і гратчастих пазухах, а також може вражати одночасно і гайморові синуси.

Для третьої групи характерні всі види запалення приносових пазух, оскільки в цьому віці все пазухи вже повністю розвинені. Причому не рідко спостерігається одночасне запалення декількох або всіх пазух.

Гнійний синусит у дитини, лікування якого не завжди підібрано коректно, потребує додаткової діагностики. Дуже часто без додаткового обстеження лікар призначає комплексну терапію з використанням антибіотиків.

Мета такого способу лікування – підстраховка, оскільки синусит може викликати ряд небезпечних ускладнень. При цьому не варто забувати про наслідки антимікробних препаратів на дитячий організм. До того ж, застосування таких ліків збільшує резистентність збудників захворювання. Тому так важливий грамотний підхід до діагностики синуситу у дітей. Детальніше про дитячому синуситі написано тут.

Основні симптоми захворювання

В більшості випадків основною причиною гострого і гнійного синуситу є ГРВІ, тому виявити його складно на тлі іншого захворювання. Однак його прояв пов’язано з ураженим синусом (пазухою).

Ознаки етмоїдиту

Симптоми етмоїдиту в гострій формі представлені наступним списком:

• жар (40 °С);
• блювота і рідкий стілець;
• з носової порожнини виходять гнійні виділення у великій кількості;
• утруднене дихання носом;
• кашель;
• набряклість верхнього століття і медіальної частини очниці;
• можлива поява сепсису;
• ознаки інтоксикації.

При гнійній формі етмоїдиту можуть спостерігатися такі явища:

• спостерігається ураження двох синусів – верхньощелепного і этмоидального;
• хворобливі відчуття при пальпації;
• набряклість щік;
• болі в області уражених пазух;
• гнійні виділення з носа;
• безсилля;
• головний біль.

Ознаки гаймориту

• Інтоксикація організму на фоні високої температури.
• Набряклість і больові відчуття в області ураженого синуса.
• Виділення великої кількості гною з носової порожнини при гнійній формі захворювання.
• Головні болі (локальний характер больових відчуттів або всієї половини обличчя).
• Відчуття тяжкості.

Ознаки гаймороэтмоидита

У цього виду синуситу симптоми можуть відрізнятися, в залежності від стадії розвитку захворювання.

Не в стадії загострення гаймороэтмоидит проявляється помірною інтоксикацією, яка виражається млявістю, поганим сном, відсутністю апетиту, астенією і роздратованістю.

Разом з тим, при гнійній формі хвороби можуть спостерігатися й інші ознаки:

• дихання через ніс ускладнено;
• гнійні виділення з носової порожнини;
• можливо відсутність нюху;
• наявність кашлю;
• незначний головний біль.

У період загострення хронічної форми гнійного синуситу, можуть спостерігатися такі симптоми:

• виділяється слизисто-гнійна рідина з носа;
• стікання гною по носоглотці;
• неприємний запах з рота;
• набряклість слизової оболонки;
• поширення головного болю;

Складність перебігу хвороби залежить від тривалості та кількості уражених синусів.

Ознаки фронтиту

При цьому захворюванні можуть відзначатися больові відчуття в лобній ділянці голови, виділення з носової порожнини, іноді спостерігається набряк м’яких тканин обличчя і висока температура.

Ознаки хронічного фронтиту

Хронічний гнійний синусит (фронтит) характеризується наступними симптомами:

• наявність головного болю, однак, не такою сильною, як при гострій формі хвороби;
• зниження пам’яті;
• порушення сну;
• роздратованість;
• набряклість.

Ознаки сфеноидита

До числа симптомів сфеноидита слід віднести головний біль, ознаки інтоксикації, велика кількість гнійних виділень в носоглотці, які іноді можуть супроводжуватися наявністю різкого неприємного запаху, набряклість слизової.

Ознаки хронічної форми сфеноидита

При цій формі захворювання спостерігаються неврологічні симптоми (головний біль, запаморочення, непритомність, стомлюваність). У такому разі виділень з носа немає. Також спостерігаються незначні модифікації в задніх відділах порожнини носа.

Ознаки синуситу грибкового походження

Розвиток даного захворювання відбувається на тлі нераціонального застосування антибіотиків. При цьому відзначається стійкість до традиційних методів лікування. Синусит грибкового походження супроводжується наступними симптомами:

• велика кількість слизу гнійного характеру, яка виділяється з порожнини носа, при цьому вона може бути різного кольору, залежно від виду грибка;
• свербіж у носовій порожнині;
• дихання через ніс утруднене;
• набряклість слизової.

Лікування синуситів традиційними методами

Гнійний синусит, лікування якого передбачає індивідуальний підхід з застосуванням комплексу заходів, передбачає кілька способів боротьби з цією недугою:

Немедикаментозне лікування

• «Зозуля». При цьому методі в одну ніздрю вливають ліки, а в іншу встановлюється відсмоктування. В процесі пацієнт вимовляє слова «ку-ку», тим самим сприяє приляганню м’якого піднебіння до задньої стінки глотки і перешкоджає попаданню в неї рідини. Таким чином, лікарський розчин потрапляє безпосередньо в пазухи. За допомогою такої процедури скупчилася слиз і гній вимивається з пазух разом з патогенними мікроорганізмами, що нормалізує стан слизової оболонки.
• Носове зрошення розчином натрію хлориду.
• Фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, електрофорез, кварц).
• Лікування ефірними маслами.
• Пункційної лікування.
• Зондування синусів.

Медикаментозне лікування

Гострий гнійний синусит, лікування якого вимагає особливої уваги, передбачає застосування лікарських засобів:

• використання антибіотиків комплексної дії;
• застосування ізотонічних розчинів;
• застосування судинозвужувальних препаратів, причому дітям рекомендуються краплі, а для дорослих – спреї;
• призначаються муколітики, які розріджують слиз;
• використання препаратів, що сприяють виведенню слизу і гнійних скупчень;
• застосування протизапальних засобів;

Хірургічне лікування

Якщо захворювання не піддається попереднім методам лікування, то вдаються до хірургічного втручання. Розрізняють кілька методів оперативного втручання:

Народні способи лікування гнійного синуситу

Допоміжний засіб у боротьбі з гнійним синуситом – лікування народними засобами. Великою популярністю користуються інгаляції з трав’яних відварів. Для цього добре підходить шавлія, звіробій, материнка і евкаліпт.

Іноді для лікування гострого гнійного синуситу в саму інгаляційну рідину додають різні ефірні масла і прополіс. Однак інгаляції можна робити тільки тоді, коли відтік слизу або гнійного вмісту з навколоносових пазух не порушений.

Наші бабусі для лікування синуситів використовували масні цибулинні краплі. Для їх приготування масло підігрівали допомогою водяної бані і додавали в нього сік звичайного ріпчастої цибулі. Отриманим засобу необхідно дати охолонути, після чого закапувати в ніс.

Також робили краплі соку каланхое. Зрізали листя і поміщали їх на два дні в холодильник, після чого перетирали і відокремлювали сік від м’якоті. Самою рідиною і закопували ніс. Таким чином, зменшується симптоматика гострого гнійного синуситу.

При легких формах захворювання добре допомагає гомеопатія, яка є досить ефективною при лікуванні. Слід зазначити, що гомеопатичні препарати підсилюють імунітет, а це, в свою чергу, сприяє підвищенню опору організму до хвороботворних бактерій.

Профілактичні заходи

В основі профілактичних заходів гострого синуситу лежить своєчасне і коректне лікування ГРВІ та інших простудних захворювань. Це говорить про те, що не слід займатися самолікуванням, а як можна раніше звернутися за консультацією до лікаря і виконувати всі його приписи.

Обов’язково необхідно подбати про імунній системі, постійно зміцнюючи її допомогою загартовування, дотримання режиму дня, включаючи повноцінний сон і регулярні прогулянки на свіжому повітрі. Важливу роль тут відіграє збалансоване харчування.

Іноді в якості профілактики синуситів у дітей необхідно вдатися до видалення аденоїдів і інших факторів, які можуть спровокувати появу захворювання.

Також педіатри рекомендують спеціальні щеплення, які запобігають появі респіраторних захворювань. Перед застосуванням слід попередньо проконсультуватися з лікарем.

Дотримуючись цих простих і основних правил, можна попередити появу гострого гнійного синуситу, а також знизити ймовірність його розвитку.