Гострий і хронічний Риносинусит: причини, симптоми, лікування

Термін риносинусит замінив використовується раніше назву запалення слизової оболонки приносових порожнин «синусит».

Нова назва точніше передає характер процесу — запалення слизової лобових, гайморових синусів, осередків гратчастої кістки, клиноподібної пазухи не існує ізольовано від запалення порожнини носа.

Зміни в навколоносових синусах завжди супроводжуються запаленням слизової оболонки порожнини носа.

Практично завжди при простудному нежить (риніт) відбувається запалення осередків гратчастого лабіринту, верхньощелепного, лобного синусу.

Зміст статті

• 1 Класифікація риносинуситов
• 2 Що є причиною риносинуситу
• 3 Симптоми риносинуситу
  • 3.1 Коли необхідна негайна допомога
• 4 Діагностика
• 5 Лікування
• 6 Ускладнення
• 7 Прогноз

Класифікація риносинуситов

По міжнародній класифікації МКБ 10 код риносинуситу J 01, по сучасним рекомендаціям EPOS, прийнятих в Європі в 2012 році, за характером протікання захворювання умовно поділяють на такі види:

• гострий — вірусний, бактеріальний;
• хронічний — з поліпами в синусі (пазусі) або без поліпозних розростань.

Гострий риносинусит триває не більше 3 місяців, закінчується повним одужанням. Хронічний риносинусит супроводжується вираженими патологічними змінами слизової носа і навколоносових синусів, виникає при вираженому запаленні, що триває більше трьох місяців.

В окрему групу виділяють рецидивуючі риносинусити. Загострення хвороби відзначаються з інтервалом більше 2 місяців, рік виникає 3-4 рецидиву гострого запалення.

За характером запалення слизової при риносинусит розрізняють катаральну форму, гнійну, полипозную.

Катаральний риносинусит характеризується вираженим набряком слизової, рясними виділеннями. При гнійному риносинусит відзначається скупчення гною, утруднення відтоку, порушення аерації навколоносових порожнин.

При поліповому риносинусит в порожнині носа і синусах розростається слизова тканина. Поліпи можуть поширюватися на кілька навколоносових пазух, носову порожнину.

Захворювання носить хронічний характер, лікування полипозного риносинуситу в основному хірургічне.

Що є причиною риносинуситу

Число захворювань риносинусит останнім часом значно збільшилася, це пояснюється погіршенням екології, зниженням імунітету, нераціональним харчуванням, неадекватним передує лікуванням.

Збудники риносинуситов — віруси, бактерії, мікроскопічні грибки. Вірусний риносинусит триває до 10 днів, відповідає легкій стадії хвороби, збудники хвороби — рино – та аденовіруси.

Гострим вірусним риносинусит діти страждають в 2-3 рази частіше за дорослих. Бактеріальний гострий і хронічний риносинусит діагностується частіше у дорослих. При бактеріальному зараженні спостерігається риносинусит середньо-важкій і важкій стадії.

Збудники бактеріального риносинуситу стрептококи, пневмококи, у маленьких дітей хвороба частіше викликають стафілококи.

При гострому бактеріальному риносинусит обов’язково присутність трьох ознак з наступного переліку:

• поява гною в носових ходах, одностороння закладеність носа;
• біль в області проекції лобових, гайморових синусів;
• температура вище 38 градусів;
• дві хвилі перебігу хвороби — погіршення самопочуття на тлі одужання після застуди;
• зміни крові — підвищення ШОЕ, збільшення кількості лейкоцитів.

Викликати риносинусит може зараження грибками, поширення інфекції від хворого зуба.

До причин, що викликають алергічний риносинусит, відносять пилок квітучих рослин, домашній пил, побутових комах, домашніх тварин, цвілеві грибки.

Симптоми риносинуситу

За характером протікання риносинуситу за класифікацією EPOS розрізняють:

• легкий перебіг хвороби;
• середньо-важку форму;
• важкий перебіг.

Основними симптомами на легкій стадії риносинуситу є виділення з носа, кашель. На цій стадії немає температури, сон та активність хворого не страждають.

На середньо-важкій стадії риносинуситу температура тіла піднімається до 38 градусів, виділення з носа стають рясними, в області проекції навколоносових синусів з’являється тяжкість.

При нахилі голови тягар посилюється, у хворого з’являється головний біль, сон і працездатність порушуються. Неприємним симптомом риносинуситу може стати шум, біль у вухах, запалення середнього вуха.

Риносинусит у важкій стадії супроводжується сильними головними болями, відсутністю носового дихання через закладеності носа, різким зниженням працездатності, погіршенням стану.

Алергічний риносинусит виникає в результаті контакту з алергеном, має сезонний характер. Симптомом запалення, викликаного алергеном, служить виражена набряклість слизової, відсутність носового дихання, набряк тканин обличчя, сльозотеча, почервоніння кон’юнктиви очей.

Коли необхідна негайна допомога

При гострому риносунусите не можна займатися самолікуванням. Наростання симптомів відбувається швидко, при гнійному риносинусит існує небезпека абсцесу мозку, сепсису.

Алергічний риносинусит може ускладнитися нападом бронхіальної астми, набряком Квінке.

Негайно звернутися за медичною допомогою необхідно, якщо спостерігається:

• сильна одностороння або двостороння біль у лобі;
• набряк навколо очей;
• температура вище 38 градусів;
• двоїння в очах, погіршення зору;
• зміщення, випинання очей;
• параліч рухових м’язів ока;
• набряк лоба.

Діагностика

До стандартних діагностичних заходів при риносинусит відносяться:

• огляд хворого;
• пальпація стінок приносових синусів;
• огляд верхнього відділу дихальних шляхів за допомогою дзеркал;
• загальний аналіз крові;
• ультразвукове дослідження навколоносових пазух;
• рентгенографія;
• комп’ютерна діагностика;
• діагностично-лікувальна пункція гайморової пазухи.

Лікування

При вірусних риносинуситах лікування спрямоване на полегшення прояву симптомів. Хворому призначають знеболюючі препарати, промивання носа сольовими розчинами, судинозвужувальні засоби.

Вірусний синусит супроводжується катаральними явищами, рясними виділеннями слизу з носа. Тривалість цієї стадії становить не більше 2 тижнів. Якщо за цей час симптоми риносинуситу зберігаються, то це може означати приєднання бактеріальної інфекції.

При важкому протіканні бактеріального риносинуситу хворому призначають жарознижуючі, болезаспокійливі препарати, кеторолак, ібупрофен. Для полегшення носового дихання використовують судинозвужувальні засоби — назол, називін, галазолін, ринорус, санорин, фенілефрин.

При сильному нежиті хворому роблять інгаляції атровент. Від симптомів кашлю позбавляє прийом препаратів колдрекс найт, туссин, пандевикс.

При алергічному риносинусит лікують антигістамінними препаратами — лоратадином, цетиризином, застосовують місцеві кортикостероїдні засоби — фликсоназе, альцедин.

Основою медикаментозного лікування бактеріальних риносинуситов є антибіотики. Позитивна динаміка спостерігається при призначенні пеніцилінів, макролідів, цефалоспоринів.

Препаратами вибору служать амоксицилін, цефуроксим, цефтріаксон, цефтибутен, кларитроміцин, азитроміцин. Для розрідження мокроти і поліпшення її відходження з синусів призначають миколитические кошти ацетилцистеїн, карбоцистеїн.

При лікуванні риносинуситов ефективні фізіотерапевтичні процедури:

• електрофорез;
• дія струмами високої частоти;
• крізьшкірна електростимуляція;
• опромінювання лазером низької інтенсивності;
• дія поляризованим світлом, ультрафіолетом.

Ускладнення

Гострий риносинусит, якщо його не лікувати, переходить в хронічну форму. Небезпека хронічного риносинуситу полягає в безсимптомному протіканні в періоди між загостреннями, близьким анатомічним розташуванням очей, мозку.

Висока небезпека ускладнень спостерігається у дітей раннього віку. Наслідком гнійного риносинуситу може стати порушення зору, запалення легенів.

Прогноз

Риносинусити успішно лікуються сучасними способами лікарської та хірургічної терапії, при відсутності ускладнень прогноз сприятливий.