Ангіна виникає як симптом простудного захворювання або як ускладнення гострих вірусних інфекцій, грипу. Як відомо, інфікування відбувається повітряно-крапельним шляхом.
Патогенні мікроорганізми проникають в наш організм через носоглотку, і в першу чергу осідають на слизовій гортані. Поодинокі бактерії, міцно зміцнюються на мигдалинах, і стрімко розмножуються, виникає тонзиліт.
Якщо у людини слабка імунна система, то зростання бактерій неминучий. Потрібно антисептичний препарат, що зупиняє їх розмноження, і в числі таких представлений розчин люголя.
Як люголь діє на бактерії
Головним компонентом розчину є молекулярний йод, при нанесенні якого створюється антибактеріальний і антисептичний ефект. Мастило впливає місцево і пригнічує ріст патогенних мікроорганізмів.
Другим важливим складовим є калію йодид, що дозволяє у воді максимально розчинитися йоду і гліцерину в пом’якшувальну і заспокійливого компонента.
В основному застосовують люголь при гнійній ангіні, причому, не тільки для змазування уражених гланд, але і для полоскання. У продаж надходить у флаконах для нанесення на мигдалини і спрею.
Переваги використання препарату
Головним достоїнством доступного за ціною кошти є вплив на симптоми тонзиліту, що значно прискорює процес локалізації, усунення бактерій і одужання.
Ми звикли при болях в горлі відразу ж приймати таблетки, гарячі напої і т. д. Велика помилка починати лікування не проконсультувавшись з фахівцем. Всі види ліків здатні не тільки допомогти, але й нашкодити організму.
Страждає шлунково-кишковий тракт, печінка, нирки. Маса лікарських форм погано виводиться, з-за чого виникає додаткова інтоксикація з небезпечними наслідками.
Люголь діє місцево при тонзиліті, йод в таких кількостях швидше корисний і вже через дві, три доби, хворий отримує полегшення. Зникають болі при ковтанні, подразливий кашель, набряки.
Недоліки препарату
При нанесенні розчину, відчувається специфічний смак, саме такою властивістю володіє йод. Після обробки мигдалин можливе відчуття печіння.
Розчин в пляшечці являє собою більш густу консистенцію, ніж спрей. Тому не рекомендується обробляти їм шийку дитини, краще застосовувати ліки у вигляді спрею, інакше є ризик спазму дихальних каналів.
Способи застосування
Перед тим, як почати лікування, необхідно визначити, який тип більш зручний — флакон з розчином або спрей.
Перший спосіб застосування.
При виборі пляшечки з люголем, необхідно мазати горло 2-3 рази на день. До складу занурюють ватяну паличку і акуратними рухами змащують минадлины. Наносять після прийому їжі через півгодини і протягом наступних 30 хвилин не рекомендується що-небудь їсти, пити.
Другий спосіб.
За рекомендацією лікарів — змочити шматочок вати в розчині і тримати в роті кілька хвилин.
Третій спосіб.
Спрей розпилюють на хворі гланди також два, три рази в день після їжі, після чого не можна їсти або пити приблизно півгодини.
Особливості застосування у дітей
Призначають також люголь при ангіні дітям, їм обробляють шийку з однорічного віку. Для малюків краще використовувати препарат у вигляді спрею. Таким чином, не буде перевищена доза, а дитина не відчує дискомфорту і блювотних рефлексів при нанесенні засобу.
Деякі молоді матусі роблять помилку, макають в розчин пустушку і дають дитині, щоб позбавити його від болю в горлі. Але цей прийом може призвести до спазму дихальних каналів, тому займатися самолікуванням малюків категорично заборонено. Будь-яка терапія повинна бути запропонована і контролюватися профільним фахівцем.
Протипоказання до застосування люголя
Протипоказанням до застосування препарату є індивідуальна непереносимість і алергічна реакція організму на компоненти. Перед застосуванням потрібно провести тест — змастити невеликою кількістю кошти тильну сторону ліктя і спостерігати півгодини. Якщо з’явиться набряк, свербіж, почервоніння — від ліків краще відмовитися.
Побічний ефект від прийому кошти
Препарат може викликати побічні дії, але вони частіше виникають при не дотриманні рекомендацій лікаря. Через передозування препаратом можливі такі ефекти, як:
- Вугровий висип;
- Почервоніння шкіри;
- Надмірна пітливість;
- Підвищена збудливість;
- Пронос, нудота, блювання;
- Свербіж шкіри;
- Набряк Квінке;
- Безсоння.
Підвищений рівень йоду в організмі може стати причиною порушення роботи щитовидної залози. Відбувається збій в ендокринній системі, порушується гормональний фон, можуть з’явитися вузли в щитовидці.
Розчин можна наносити при туберкульозі, діатезі, аденомі, піодермії. Передозування викликає йодизм, що супроводжується висипом (кропив’янкою), рясним слиновиділенням, нежиттю.
Як тільки виникають ознаки побічних дій слід негайно припинити прийом і звернутися до лікаря. Кращий варіант — перед застосуванням люголя при ангіні прочитати інструкцію і вивчити всі достоїнства і недоліки препарату.
Ще ніхто не скасовував залізного правила, що ліки від отрути відрізняється дозою. Навіть самі прості і доступні засоби можуть таїти в собі небезпеку неправильного прийому та передозування.
