Докладно про алергічний нежить у дітей

Алергічний нежить у дитини — це надлишкова захисна реакція організму при контакті слизової оболонки носа з алергенами у повітрі. У кожного хворого дитини алергія може виникати на різні речовини, часом зовсім несподівані. Хоча в більшості випадків алергічний нежить у дітей викликається досить вузьким набором алергенів.

На замітку

Алергічний нежить у дітей також називається алергічних риноконъюнктивитом, поліноз і сінної лихоманкою. Хоча в багатьох випадках називати будь-алергічний риніт такими термінами некоректно. Поліноз — це алергія саме на пилок рослин, а сінна лихоманка взагалі помилкове історичну назву, оскільки сіно саме по собі алергію викликає вкрай рідко, а симптомів лихоманки при нежиті практично ніколи не буває.

Причини алергічного нежиті у дітей

За великим рахунком алергія у дитини — це помилка в роботі його імунної системи, коли на потрапляння в організм начебто безпечних речовин захисні сили відповідають посиленою мобілізацією і бурхливою реакцією.

Вчені вважають, що подібні помилки виникають в тих випадках, коли імунна система у дитини дуже сильна, але її ресурс виявляється незатребуваним.

Уявіть, що імунітет дитини здатний протистояти великій кількості вірусів, бактерій, так і просто бруду і сміття, що потрапляють в тому числі і на слизову оболонку носа. В цей же час батьки старанно захищають самого малюка від усіх цих небажаних агентів. Що залишається робити імунній системі з величезним ресурсом? Правильно, вона кидає весь цей ресурс на боротьбу з будь-якими підозрілими речовинами, що потрапляють в організм.

Дуже педантичне ставлення до охайності може обернутися алергіями для дитини

Простіше кажучи, алергічний нежить у дітей — це наслідок зніженості організму і надмірної турботи батьків про те, щоб дитина завжди знаходився в чистоті. Прагнення мити дитині руки після кожного падіння на підлогу і не давати гладити сусідську собаку — одні з факторів розвитку алергічного нежиті у дитини.

На замітку

Дослідження показують, що у відсталих країнах з низькою якістю охорони здоров’я і рівнем гігієни кількість дітей, які страждають алергійним нежитем, значно нижче, ніж в розвинених країнах.

Наприклад, в середньому в країнах Західної Європи алергічний нежить спостерігається у 13-14% дітей, причому за останнє десятиріччя ця цифра зросла майже вдвічі.

У той же час в країнах Африки і Південно-Східній Азії лише 3-4% дітей страждають алергійним нежитем в тій чи іншій формі.

Жінка з дитиною зі штату Біхар (Індія). Алергія для цієї дівчинки — найменш вірогідна хвороба.

Цікаво, що у дітей емігрантів з «брудних» країн рівень захворюваності алергією зростає після переїзду в країни «чисті». Сильною і загартованою в боях імунній системі такої дитини нема чого робити, коли малюк потрапляє в умови з підвищеною чистотою, і вона починає «чудити».

Висновок: чим краще гігієнічні умови, в яких росте дитина, тим вище ймовірність того, що у нього буде розвиватися алергічний нежить.

Відео: Принцип розвитку алергічного нежитю

На які речовини у дітей найчастіше виникає алергія?

Найбільш поширені алергени, що викликають алергічний нежить у дітей — це:

Навіть крейда може опинитися в числі факторів, що викликають алергічний нежить у дитини

У більш рідкісних випадках алергічний риніт у дитини може виникнути практично на будь-яку речовину — від паперу до бензину. При цьому вкрай рідко батьки можуть самостійно з великою точністю визначити, на який конкретно алерген у дитини виник нежить. Для такої ідентифікації потрібно здача спеціальних аналізів в поліклініці.

З якого віку може проявлятися алергічний риніт у дитини?

Практика показує, що окремі характерні симптоми алергічного нежитю спостерігаються у дітей від 3 років, а досить стабільна клінічна картина у дітей старше 4 років.

При цьому у виключно рідкісних випадках алергічний нежить у дітей може виникати і на першому році життя. Але майже завжди неспокійні мами приймають за такий риніт простий фізіологічний нежить, нормальний для дітей і не потребує лікування. Детальніше про це вигляді нежиті ми говорили в окремій статті.

Часто нежить у немовляти виникає у відповідь на велику кількість хлоровмісних компонентів в повітрі (мама дуже старанно вимиває ванну), на сигаретний дим або пил. За великим рахунком це не типовий алергічний нежить, а просто реакція організму дитини на агресивні речовини в повітрі.

При натяку на постійні алергії у дитини хлорку з ужитку потрібно усунути

Батькам же слід пам’ятати, що у віці до 1 року нежить у дитини практично ніколи не буває алергічним. У дітей старшого віку для точної діагностики потрібно оцінювати загальну клінічну картину і порівнювати її з симптомами інших типів нежитю.

Симптоми алергічного риніту

Алергічний нежить у дітей найчастіше викликає такі симптоми та особливості клінічної картини:

На замітку

Алергія — друга за поширеністю причина і нежиті і кашлю у дітей. Перша — вірусні інфекції.

При всіх цих проявах у дитини зберігається нормальне самопочуття, у нього немає занепаду сил і якихось генералізованих симптомів.

Сльозоточивість — одне з проявів алергічного нежитю

Аналогічні симптоми алергічного нежитю у немовляти. Різниця полягає тільки в силі прояву різних симптомів. Якщо у дітей шкільного віку найбільш характерні синці під очима і чхання, то у немовлят алергічний нежить більше видає себе саме великою кількістю слизу та висипом на шкірі.

Головне ж завдання батьків — відрізнити алергічний нежить від інших типів. Про це варто поговорити докладніше.

Як відрізнити алергічний нежить від інших видів риніту?

Найпростіше у дітей відрізнити алергічний нежить від вірусного і простудного. Головний діагностичний ознака тут — температура тіла. При алергічному нежиті вона не підвищується, або підвищення її дуже незначно — не вище 37°С. При вірусному і простудному нежиті температура у дитини зазвичай підвищується до 37,5-38,5°С і навіть вище.

Висип на обличчі, нежить і нормальна температура тіла дитини — ознаки риніту алергічного походження

Також відрізнити алергічний нежить від простудного можна за станом дитини. При вірусної інфекції малюк зазвичай млявий, не хоче грати, він відчуває занепад сил, погано їсть. При алергічному нежиті дитина відчуває себе нормально, у нього хороший апетит.

Інші ознаки алергічного нежитю у дітей дозволяють відрізнити його від таких видів хвороби:

Пневмокок — один з найбільш частих збудників бактеріального риніту

Однак не завжди симптоми алергічного нежиті у дитини настільки наочні, що недосвідчений батько може однозначно встановити природу хвороби. Та ж ринорея (виділення слизу) або чхання можуть проявлятися слабко при бактеріальному нежиті, і за кольором соплів батьки можуть і не розпізнати інфекційний характер захворювання.

Найкращий спосіб розпізнати алергічний нежить у дитини — викликати педіатра або патронажну сестру поліклініки. Гірший варіант — нести дитину саму поліклініку, де він може нахапатися вірусів від інших дітей.

У разі виникнення кашлю терміново зверніться до лікаря!

Значно більш складний, але максимально достовірний спосіб визначити, що у дитини саме алергічний нежить — постаратися усунути з його оточення найбільш поширені алергени. Наприклад, на два-три дні віддати кішку або собаку сусідам і провести вдома генеральне прибирання, в сезон цвітіння рослин вивезти дитину на курорт, кілька днів не курити в квартирі і біля дитини. Якщо після таких заходів нежить зникає або симптоми його виражено послаблюються, значить, риніт має саме алергічну природу.

Можливо, ваш домашній вихованець і є тим самим джерелом неприємностей

Лікування алергічного нежиті у дітей

Єдине, що можуть зробити батьки без консультації у лікаря — усунути алерген. Це — найбільш ефективний, правильний і безпечний, але іноді організаційно найбільш складний спосіб лікувати алергічний нежить у дитини. В залежності від типу алергену це може бути і дуже простий, і нездійсненним завданням.

Як обчислити алерген?

Якщо нежить сезонний (лікарі говорять «інтермітуючої»), то швидше за все, його причина — пилок рослин, суха трава, дорожній пил, іноді — більш рідкісні алергени, які зустрічаються на вулиці.

Тополиний пух — один з найбільш поширених алергенів © Alexey Masanov

Якщо нежить постійний (або персистуючий), то з найбільшою ймовірністю дитина реагує на якісь речовини, які присутні в будинку і впливають на нього щодня. Причому за періодами загострення також можна обчислити алерген. Наприклад, якщо нежить загострюється ночами, значить, він реагує на наповнювач білизни або пилових кліщів. Якщо у нього закладає ніс вечорами, він може реагувати на чистячі засоби, які залишаються на ванних і раковинах.

Важливо!

У багатьох випадках причина алергічного нежитю у дітей — дим від батьківських сигарет. Варто батькам пару днів не покурити в квартирі або на балконі, звідки повітря все одно затягується в приміщення, як риніт у дитини проходить.

Найбільш надійний спосіб дізнатися, який алерген викликає нежить у дитини — здати спеціальні шкірні проби в лікарні. Це дозволить уточнити причину аж до виду рослини або продукту харчування.

Точно з’ясувати причину алергії можна з допомогою алергологічного тесту, проведеного в медичному закладі

Більш довгий і трудомісткий спосіб — кожні два дні усувати і оточення дитини по черзі найвідоміші алергени. Той, при видаленні якого нежить закінчиться, і потрібно усувати зовсім.

На замітку

Причина алергічного нежитю у немовляти найчастіше знаходиться в приміщенні, в якому він живе. У дітей, які багато часу проводять на вулиці, алерген з великою ймовірністю на вулиці ж і знаходиться.

Власне, на припинення контакту алергену зі слизовою оболонкою носа дитини і повинно бути спрямоване дію організаційних заходів:

…і так далі. Організаційні заходи щодо усунення алергену залежать від самого алергену, можливостей батьків, стану дитини та інших факторів.

Не можна самостійно лікувати алергічний нежить у дитини-якими лікарськими засобами без консультації у лікаря. Мало того, що будь-які засоби дають лише тимчасовий ефект, вони ще володіють великою кількістю протипоказань і побічних дій, які можуть бути навіть небезпечніше самого нежитю.

Якщо обчислити алерген не виходить, або його усунення неможливо, необхідно звернутися за консультацією до лікаря. Після обстеження, визначення алергену і з’ясування тяжкості хвороби лікар може призначати такі засоби лікування:

У рідкісних випадках при алергічному нежиті лікар може прописати засоби симптоматичного лікування. Це виправдано лише в ситуаціях, коли ринорея у дитини занадто сильна, або коли набряк слизової повністю блокує носове дихання.

У першому випадку може призначатися Атровент. Це одні з небагатьох антихолінергічних препаратів, які можна за призначенням лікаря давати дітям.

Для боротьби з закладеністю носа на кілька днів і в мінімальних кількостях лікарі прописують дітям судинозвужувальні краплі. Це Назол Бебі і Назол Кидс, той же Санорин, Виброцил. Застосування цих засобів у дитини — це не лікування алергічного нежитю, а тільки тимчасове усунення симптомів. При цьому тривалий (більше тижня) закапування носа деконгенсантами може призвести до звикання і розвитку медикаментозного риніту.

Іноді від алергічного нежитю можна позбутися за допомогою індивідуальної вакцинації постійно наростаючими дозами алергену. Таке лікування повинно проводитися тільки за вказівкою і під контролем лікаря, і тільки в умовах клініки.

Вакцинація від алергенів у дитини — вкрай рідкісна і не поширена в нашій країні процедура

Ніякими народними засобами алергічний нежить не лікується. Більше того, серед бабусиних рецептів немає жодного, який міг би хоч якось вплинути на симптоми хвороби. У той же час багато популярних народних засобів від нежитю небезпечні тим, що можуть призводити до подразнення слизової оболонки носа, появи опіків і виразок. А ті ж соки алое, цибулі і часнику самі по собі є потужними алергенами.

Не можна лікувати алергічний нежить імуномодулюючими засобами та вітамінними комплексами, покликаними зміцнювати імунітет. Ми пам’ятаємо, що алергія — це як раз невідповідність реакція занадто сильної імунної системи на підвищену чистоту. Якщо ще більше зміцнити імунітет, алергічна реакція тільки посилиться.

Так само марні при алергічному нежиті гомеопатичні засоби і інгаляції. При спробах лікування ними хвороба буде затягуватися і може ускладнюватися запаленням пазух носа, розвитком бактеріальної інфекції, незворотними змінами в стані слизової оболонки носа, бронхіальною астмою.

Як уникнути розвитку алергічного нежитю?

Профілактика алергічного нежитю полягає в уникненні і обмеження контактів дитини з алергенами, запобігання ситуацій, коли такий контакт може мати місце.

Якщо, наприклад, відомо, що у дитини є алергія на хлорвмісні засоби, в будинку повинна використовуватися тільки хімія без хлору, дитину не можна водити в басейни, де воду знезаражують великими дозами хлорвмісних речовин.

При сезонному полінозі дитини варто відвозити в іншу місцевість при цвітінні алергенних рослин, або застосовувати Назаваль і ватно-марлеві пов’язки при прогулянках на вулиці.

Спілкування з природою — крок назустріч життя без алергії

Але головна запорука запобігання алергії — не обмежувати контакт дитини з можливими алергенами з самого раннього дитинства. У простої вуличної пилу, траві і сіні, доглянутих домашніх тварин немає нічого страшного для малюка. Але саме при контакті з ними імунна система дитини виявляється завантаженої і звикає адекватно реагувати на різні загрози. Так що давайте дитині іноді забруднитися, погуляти на морозі і погратися з сусідським котом, не мийте по сто разів на день йому руки милом. «Діти природи» не знають, що таке алергічний нежить.

Відео: Докладно про алергічному нежиті у дітей