Нафтизин можна застосовувати в першому триместрі вагітності тільки за вказівкою лікаря після коректної діагностики захворювань і тільки при наявності відповідних показань. З-за можливих побічних ефектів, у тому числі і можливого впливу на плід, перед призначенням Нафтизину фахівець повинен переконатися, що прийом препарату не призведе до небезпечних наслідків для майбутньої дитини і його матері.
При строгому дотриманні інструкції по застосуванню Нафтизин у першому триместрі вагітності відносно безпечний. Відомо, що при закапуванні його в ніс діюча речовина препарату — нафазолин — проникає в системний кровотік і може надавати дію в тому числі на плаценту і плід. Як правило, ефекти його тут обмежені короткочасним звуженням кровоносних судин плаценти, з-за чого гіпотетично може розвиватися кисневе голодування плоду. Тим не менш, в 1 триместрі такі ефекти практично не мають наслідків для плода, оскільки потреба в кисні і припливі крові від організму матері у нього невелика.
Плід на 12 тижня розвитку (в кінці першого триместру). У цей період короткочасне звуження кровоносних судин, провоковане іноді Нафтизином, не призведе до істотного кисневого голодування його.
Також небажані наслідки можуть виникати лише при зловживанні препаратом, коли в кров потрапляють надто великі кількості його. Якщо вагітна дотримується інструкцію по застосуванню, такі передозування не виникають і судинозвужувальної дії на кровоносні судини плаценти Нафтизин не надає.
Даних про те, що Нафтизин здатний надавати тератогенну дію або приводити до викиднів, на сьогодні немає. Тому якщо лікар не бачить протипоказань до прийому кошти, призначати його в першому триместрі вагітності можна. Оптимальним в цьому випадку буде «дитячий» Нафтизин з дозуванням 0,05% нафазолина.
З іншого боку, Нафтизин може спричиняти побічні ефекти, які не впливають на плід, але погіршують самопочуття матері. Навіть при разовому прийомі Нафтизин здатний викликати нудоту, підвищення артеріального тиску, головний біль і тахікардію. Якщо є імовірність розвитку таких наслідків, Нафтизин не призначається, оскільки нежить можна перетерпіти і без нього.
Також не можна приймати Нафтизин при вагітності в першому триместрі при наявності протипоказань:
- Глаукома;
- Цукровий діабет;
- Тиреотоксикоз;
- Атеросклероз;
- Артеріальна гіпертензія.
Для призначення і прийому Нафтизину на ранніх термінах вагітності потрібна наявність суворих показань. Серед них:
- Повна закладеність носа і нездатність дихати ним;
- Часткова закладеність носа при сильних болях в горлі;
- Отит.
Якщо цих показань (наприклад, ніс дихає, але просто дихання ускладнене), Нафтизин приймати не можна. Також вагітній не можна капати його при нежиті за самостійним рішенням, оскільки не вміючи оцінити загальний стан, вона може таким чином намагатися позбутися від симптомів тяжкої хвороби, яка може становити небезпеку для плода. Щоб почати капати в ніс Нафтизин, вагітної потрібно погодити таке лікування з лікарем.
Навіть якщо Нафтизин призначений лікарем, приймати його при вагітності можна не більше 5 днів. Більш тривалий прийом чреватий розвитком нафтизиновой залежності та медикаментозного риніту. Наслідки останнього можуть бути невиліковними, а лікування цих захворювань досить важко, неприємно і вкрай небажано при вагітності.
Дізнайтеся також:
- Як приймати Нафтизин при вагітності?
- Які краплі від нежитю можна приймати при вагітності
- З-за чого розвивається нежить при вагітності?
