Тільки антибіотиками ангіна і лікується. Всі інші кошти, у тому числі розчини антисептиків, відвари трав і льодяники з антибіотиками, дозволяють лише послаблювати або купірувати симптоми хвороби, але на збудника її не впливають і від ускладнень ангіни не захищають.
Типову ангіну можна лікувати виключно антибіотиками і тільки приймаючи їх системно — всередину або у вигляді ін’єкцій. Головна задача при цьому — придушити збудника хвороби. Ангіну викликають кілька штамів бактерій, частіше всього — гемолітичний стрептокок, рідше стафілокок, зовсім рідко — гонококи та деякі інші мікроби. Якщо при лікуванні ці бактерії не знищуються, відбувається отруєння організму продуктами їх життєдіяльності і алергізація до деяких з таких продуктів, що тягне за собою надалі ураження міокарда (іноді — з довічним ревматизм), менінгіт, отит, утворення абсцесів, у важких випадках — зараження крові.
Продукти життєдіяльності бактерій разом із зруйнованими клітинами імунної системи викликають накопичення гною в мигдалинах і нальоту на поверхні їх
Саме тому навіть дуже ефективне симптоматичне лікування ангіни різними полосканнями, смоктальними таблетками і процедурами замість антибіотикотерапії небезпечно — всі ці засоби і методи не дозволяють знищити збудника хвороби. Єдиний спосіб це зробити — почати приймати антибіотики.
Чому тільки системні антибіотики?
При ангіні бактерії вражають внутрішні тканини мигдалин — слизову оболонку, фолікули, гирла лакун. Тут, під захистом зовнішніх шарів клітин, збудник розмножується і виробляє велику кількість продуктів обміну речовин, в тому числі і небезпечні токсини. Все це впереміш із залишками клітин імунної системи, які стягуються сюди зі всього організму, формує гній, при великих кількостях видимий неозброєним поглядом.
Жоден місцевий засіб не здатна дістати і знищити збудника ангіни в глибоких тканинах мигдаликів. Навіть дуже потужні антисептики типу Мірамістину або Фурациліну просто знезаражують саму поверхню мигдалин, але в тканину не проникають. Тим більше не здатні заподіяти шкоду мікробам відвари трав або компоненти смоктальних таблеток.
Мірамістин дозволяє лише знезаражувати поверхню слизових, але до вогнища інфекції в мигдалинах не дістане
На замітку
До складу деяких льодяників входять антибіотики місцевої дії — Фузафунгин, Граміцидин С та інші. Вони також не здатні знищити бактерій, перебуваючи просто на поверхні мигдалин. Потрапляючи після проковтування в шлунок, вони розщеплюються, не всмоктуються в кров і ніякого впливу на збудника ангіни не надають.
Системні антибіотики якраз і відрізняються від усіх місцевих засобів тим, що всмоктуються в кров і у великих концентраціях накопичуються саме в уражених тканинах мигдаликів. Той же Азитроміцин і зовсім доставляється сюди саме фагоцитами — клітинами, які цілеспрямовано рухаються в бік запалення. Вже у вогнищі інфекції ці речовини або відразу знищують бактерій (більшість антибіотиків пеніцилінового ряду роблять це за 8-12 годин), або блокують із ріст і розмноження, а з вже наявними розправляються фагоцитирующие клітини.
Клітини імунної системи (фагоцити — поглинають бактерії, що викликають ангіну (на даному фото вони знищують стафілококів)
Саме з проникненням антибіотиків в кров і з поширенням їх по всьому організму пов’язані і їх побічні ефекти. Однак ці ефекти проявляються значно рідше, ніж виникають смертельно небезпечні ускладнення ангіни, а тяжкість наслідків прийому антибіотиків у більшості випадків виявляється меншою, ніж тяжкість самої хвороби.
Якщо б сьогодні медицина мала в розпорядженні засіб для місцевого лікування, яке дозволяло б ефективно знищувати збудників ангіни в тканинах, це засіб напевно замінило б антибіотики. На жаль, таких технологій на сьогодні ще не існує.
Резюме:
Ангіна лікується антибіотиками, і тільки ними. Всі інші кошти — це способи полегшити симптоми, але не лікувати хворобу. При цьому ангіну можна лікувати антибіотиками в домашніх умовах, але тільки якщо самі антибіотики вибирає і призначає лікар.
Про те, якими лікується антибіотиками ангіна, читайте далі…
