Така патологія як бронхіальна астма у дітей досить широко поширена, згідно зі статистикою вона зустрічається приблизно у 5-10% дітей. Астма являє собою хронічне запалення дихальних шляхів, основною причиною виникнення якого є алергічні реакції.
Ця хвороба характеризується гіперреактивністю бронхів (тобто надмірною чутливістю нижніх відділів дихальних шляхів до різних дратівливим стимулам) і появою бронхообструктивного синдрому, для якого характерні задишка з утрудненим видихом, непродуктивний кашель, свистяче дихання і задуху.
Етіологія (причини)
Причини розвитку бронхіальної астми можуть бути різні. Найбільша схильність відзначається у дітей, які страждають від кропив’янки, діатезу, вазомоторного риніту та екземи. Такого малюка слід показати лікаря-алерголога як можна швидше для того, щоб виявити причини патології і запобігти розвиток бронхіальної астми.
Найчастіше лікарі говорять про спадкової схильності, тому багатьом вагітним жінкам, які страждають від алергії або бронхіальної астми або мають якихось близьких родичів з подібними діагнозами, варто відвідувати не тільки свого акушера-гінеколога, але і алерголога. Загострення атопічної (алергічної) форми захворювання, першорядну роль в розвитку якої грає саме генетична схильність, викликають різні несприятливі фактори:
- надмірна фізична навантаження (підйом по сходах, катання на ковзанах та ін);
- емоційне перенапруження;
- зміна погодних умов (гроза, холод, підвищена вологість повітря та ін);
- несприятлива екологічна обстановка;
- пасивне куріння;
- ГРВІ;
- пил і пилові кліщі;
- епідермальні алергени, наприклад, такі як перо, шерсть і пух;
- прийом ліків і харчових добавок;
- побутова хімія (миючі засоби, порошки та ін).
В основі формування змішаної та інфекційно-алергічної форми бронхіальної астми лежать алергени, які мають інфекційне походження, тобто гриби, віруси і бактерії. Стан маляти може посилити неправильно протікала вагітність його матері, недоношеність, а також нераціональне харчування. Фахівці говорять про те, що основні причини загострення астми у дітей – це облігатні продукти, до яких відносяться мед, суниця, яйця, сметана, риба, какао, кава, молоко, томатна паста, помідори, манна крупа, морква, гречка, лимонад, соки і т. д. Варто відзначити, що заразитися бронхіальною астмою від інших хворих дітей неможливо.
Клінічні прояви хвороби (симптоми)
Бронхіальна астма у дітей найчастіше розвивається у віці від 2 до 5 років. Іноді хвороба супроводжує людину протягом усього його життя, а деколи її симптоми повністю зникають в той момент, коли дитина досягає підліткового віку. Але навіть якщо на протязі багатьох років ознаки патології повністю відсутні, не можна говорити про одужання, адже гіперреактивність бронхів все ще зберігається, а значить, під впливом яких-небудь несприятливих факторів може виникнути напад.
У дітей, вік яких менше 3 років, хвороба розвивається на тлі ГРЗ у формі астматичного бронхіту і супроводжується задишкою з утрудненим видихом і вологим кашлем. Діагностувати у малюка астму не так-то просто, тому лікарі нерідко ставлять помилкові діагнози (пневмонія, бронхіт, застуда), внаслідок чого хвороба прогресують і з’являються її ускладнення. При відсутності адекватного лікування бронхіальної астми у дитини може розвинутися емфізема легенів, при якій деформується грудна клітка, приймаючи бочкоподібну форму.
Протягом бронхіальної астми прийнято виділяти три періоди: ремісія, загострення і напад. Перед тим, як виникає напад, зазвичай спостерігається період провісників, який дозволяє батькам зрозуміти, що їх дитині потрібна допомога. У цей час у деяких дітей з’являється підвищена дратівливість і плаксивість, інші ж, навпаки, стають апатичними і сонливими. Іноді у дітей піднімається температура, виникає кропив’янка, вони скаржаться на нежить, першіння в горлі, свербіж в області шиї і носа. Період провісників може тривати від кількох годин до кількох днів, закінчується він приступом.
Напад найчастіше розвивається ввечері або вночі, тому саме в цей час батьки повинні бути особливо уважні до свого малюка. Спочатку у дітей виникає сухий кашель, задишка з утрудненим видихом, причому форма грудної клітки стає бочкообразной з-за того, що в акті дихання бере участь допоміжна мускулатура. З-за того, що дитині важко дихати, він відчуває страх, кидається в ліжку, шкіра його стає блідою і вологою, губи можуть придбати синюватий відтінок, серцебиття стає прискореним.
Якщо виник напад, старші діти зазвичай приймають вимушене положення: сідають у ліжку, піднявши плечі і спираючись про її край руками. Обличчя у них стає одутлим, а задишка настільки сильна, що навіть здалеку можна почути хрипи. Якщо у дитини напад, то розмовляти він не може, так як його дихання надто ускладнений. Напад може тривати кілька хвилин або навіть діб, після його купірування кашель стає вологим, зникає задишка. Іноді напад проходить відразу після блювоти.
Напад може бути легким, при якому дітей турбують спастичний кашель і утруднене дихання. Може бути середньотяжким, при якому малюка турбує задишка, нападоподібний кашель з важко відходить в’язкою мокротою і шумне дихання з участю допоміжної мускулатури. Про важкому перебігу нападу говорить те, що хрипи чути навіть на відстані, серцебиття сильно прискорене, а губи і обличчя швидко синіють. Самим несприятливим проявом бронхіальної астми вважається астматичний статус, при якому напад не вдається купірувати протягом шести годин, а медикаменти, які раніше допомагали, не ефективні. Якщо у малюка з’явилися ознаки такого стану, йому потрібна термінова допомога лікарів.
Для загострення хвороби характерні такі симптоми як утруднення дихання протягом тривалого часу, періодично виникає свистяче дихання, а також сухий кашель з важко відходить в’язкою мокротою. Якщо з’явилися такі симптоми, то батьки повинні знати про те, що у дитини може розвинутися напад. У період ремісії у дітей симптоми хвороби повністю відсутні, тому вони можуть вести звичайний спосіб життя.
Діагностика захворювання
Діагностика бронхіальної астми у дітей починається, як правило, з опитування його батьків. Лікар з’ясовує, як протікала вагітність, не було ускладнень, страждають від алергії або астми родичі дитини. Також алерголог встановлює, як дитина переносив ліки і щеплення, чи були у нього реакції на шерсть, їжу або інші алергени.
Щоб виявити конкретний алерген проводяться шкірні проби, але їх можна робити тільки малюкам старше трьох років. За допомогою ІФА (імуноферментного аналізу) можна визначити причинно-значущі алергени, які призвели до виникнення бронхіальної астми. Для ІФА у дітей беруть з вени кров, а потім в її сироватці шукають антитіла, які виробляються при попаданні в організм алергену. Повторювати обстеження дитини, яка страждає від бронхіальної астми, слід 2-3 рази за рік.
Лікування
Лікування бронхіальної астми у дітей повинен проводити лікар-алерголог, який зможе підібрати відповідний препарат та його дозування, виходячи з того, наскільки важкі симптоми захворювання. Лікування дитини проводиться як в період ремісії, так і в той час, коли у малюка з’являються ознаки загострення. Самоконтроль проведеної терапії здійснюється за допомогою пикфлуометрии, яка дозволяє оцінити максимальну швидкість видиху і визначити появу порушень дихання. Пикфлуометр використовують двічі на добу, якщо дитині вже виповнилося п’ять років, роблячи записи про його свідченнях, про зміни в стані дитини і про застосованої лікарської терапії.
Базисна терапія проводиться в період ремісії, коли у дітей не спостерігаються симптоми хвороби. Препарати, які використовуються при цій терапії, можуть бути гормональними і негормональними, а тривати їх прийом повинен не менше трьох місяців, а часом і круглий рік. До негормональних ліків, що перешкоджає розвитку бронхоспазму, відносяться інтал, тайледминт, зіртек. Використовуються як профілактика загострень та антигістамінні препарати: тавегіл, димедрол, супрастин.
При важкому перебігу бронхіальної астми алерголог може призначити гормональну терапію, найчастіше використовуються глюкокортикоїди у вигляді аерозолів, наприклад, бекотид, а часом і комбіновані препарати, наприклад, симбикорт, які крім гормону містять ще й особлива речовина, що знімає бронхоспазм на 12 годин. Багато батьків думають, що гормональні засоби можуть негативно позначитися на здоров’ї їхніх дітей, але це зовсім не так. Адже гормональні аерозолі діють місцево, чинить протиалергічну та протизапальну дію.
Для ефективного лікування хворих дітей треба організувати гіпоалергенний побут, тобто захистити житло від найпоширеніших алергенів. Для цього треба одяг і книги прибрати в шафи, а пір’яні, пухові, ватні і вовняні ковдри і подушки замінити синтетичними, які слід прати щомісяця. У дітей, які страждають від бронхіальної астми, не повинно бути великої кількості м’яких іграшок, а ті, що є, необхідно регулярно чистити від пилу: обернути мокрою марлею і пропилососити.
Щоб позбавити іграшки від кліщів, кожні три тижні потрібно поміщати їх у пластиковий пакет і класти на ніч в морозилку. Влітку профілактика нападів – це провітрювання та сушіння одягу і постільної білизни на сонці. Пару раз в місяць потрібно робити в будинку генеральне прибирання, при цьому ретельно пилососити меблі. Під час проведення прибирання треба видалити хворих дітей з приміщення, так як їм шкідливо дихати пилом.
Завжди потрібно стежити, щоб повітря в приміщенні, де знаходяться люди, які страждають від бронхіальної астми, був свіжим і чистим. У ванній і в туалеті не повинно бути цвілі, адже вона є дуже сильним алергеном. Вся косметика, яка використовується для дітей, повинна бути гіпоалергенною. Якщо у малюка з’явилися симптоми астми, то заводити тварин і птахів не слід. Акваріумних рибок можна годувати виключно сухим кормом. Також профілактика виникнення загострень включає і знищення комах (тарганів, клопів і мурашок), якщо вони є в будинку.
Якщо у дитини був напад на 10-15 днів призначається так звана елімінаційна дієта, при якій виключаються облігатні продукти. Така дієта – хороша профілактика повторного нападу. При ній дозволяється вживати наступні продукти: чай, кукурудзяна, оливкова і вершкове масла, індичка, курка, кролятина, яловичина, телятина, фрукти і овочі (не оранжевого кольору), рис, макаронні вироби. Якщо така профілактика виявилася ефективною, то через 3-5 днів в раціон вводять по одному з тих продуктів, які раніше були заборонені. Це дозволить виявити харчовий алерген і виключити його з харчування.
Ще профілактика загострень включає в себе і дихальну гімнастику. Правильно підібрана гімнастика здатна підвищити резервні можливості внутрішнього і зовнішнього дихання, сформувати фізіологічне дихання. Підібрати відповідний комплекс вправ зможе тільки лікар, який врахує тяжкість стану пацієнта, його вік та індивідуальні особливості.
Як допомогти дитині під час нападу?
Якщо у малюка почалася задуха, батьки не повинні метушитися, навпаки, зовні вони повинні виглядати абсолютно спокійними. Дитину треба посадити, розстебнути стискує одяг, відкрити кватирку. Можна зробити гарячі ножні або ручні ванночки, обов’язково треба відволікти малюка, заговоривши з ним про що-небудь приємне і цікаве. Дитина при цьому повинен дихати рівномірно і рідко, а не часто і поверхнево. Потім треба провести дві інгаляції бронхоспазмолитика, прописаного лікарем. Можна дати дитині тепле пиття, наприклад, чай через трубочку.
У тому випадку, якщо хвороба проявилася у дитини вперше, необхідно викликати швидку. За терміновою медичною допомогою слід звернутися і якщо виписаний алергологом препарат не допоміг, а стан дитини продовжує погіршуватися. Тільки грамотні і швидкі дії батьків здатні запобігти розвитку важких ускладнень.
