Атипова пневмонія являє собою групу пневмоній, причинами яких стали незвичайні збудники (віруси, бактерії, гриби та найпростіші). Цей термін з’явився ще у 30-ті роки минулого століття, але багато людей почули про нього тільки в 2002 році, коли виникла епідемія . Це захворювання найчастіше зустрічається у підлітків і дітей, а також у дорослих, вік яких менше 40 років.
Етіологія (причини)
Ця пневмонія може бути викликана різними збудниками, у тому числі хламідіями, легіонелами, вірусами і мікоплазмами. Епідемія атипової пневмонії, яка дуже налякала весь світ у 2002 і 2003 році, була викликана вірусним агентом. Своєрідність цієї патології найбільш точно відображає її міжнародне позначення – «важкий гострий респіраторний синдром» (ТОРС або SARS).
Збудником ТОРС вважається мутант з другої групи коронавірусів. Цей вірус був виявлений в багатьох органах і секрети тих людей, які загинули від хвороби – у нирках, легенях, мокротинні, бронхоальвеолярному лаважі і мазках, взятих з верхніх дихальних шляхів.
Джерелом збудника вважається людина, хворий ТОРС. Є теорія, яка говорить, що тварина теж є джерелом захворювання, правда, вона до цих пір не доведена. Під час епідемії в азіатських країнах, вчені відзначили, що джерелом поширення даної інфекції можуть бути кажани, адже випадки ТОРС відзначалися в тих районах, де даних тварин було прийнято вживати в їжу. Хворі люди неодноразово контактували з цими живими істотами: вони доглядали за ними, вбивали і готували їх.
Поки що не уточнено питання про те, чи може людина після перенесеного захворювання стати носієм збудника інфекції. Механізм передачі ТОРС – аерозольний, тобто повітряно-пиловий або повітряно-крапельний. Епідемія найчастіше виникає у вересні та листопаді.
Діагностика
Всі мікроорганізми, що є збудниками даної патології, є внутрішньоклітинними агентами. Тому діагностика у пацієнта атипової пневмонії проводиться за допомогою сучасних і дорогих методів.
Зазвичай діагностика будь атипової пневмонії включає в себе рентгенографію грудної клітки. На знімку лікарям вдається виявити запальні зміни, які локалізуються в легеневій тканині, причому ще до того, як відбулася маніфестація атипової пневмонії. Деякі різновиди атипових пневмоній (наприклад, пневмоцистна пневмонія) виникають у людей з імунодефіцитом, тому на рентгенографії легень у таких пацієнтів не можна виявити явних змін. У цьому випадку рекомендується проведення комп’ютерної томографії.
Для того щоб точно виявити збудника хвороби діагностика будь різновиди атипової пневмонії включає в себе ПЛР, РІФ, РЗК, ІФА, радиоиммунный аналіз, бактеріологічний посів мокротиння та посів на поживні середовища змивів з носоглотки хворого.
Симптоми захворювання
Симптоми цієї пневмонії нерідко відрізняються згладженню. В клінічній картині атипової пневмонії зазвичай переважають другорядні симптоми – слабкість, першіння та біль у горлі, міалгія і головний біль.
Атипова пневмонія відрізняється непередбачуваним перебігом: у деяких людей вона протікає малосимптомно, у інших викликає важкі ускладнення, що представляють загрозу для життя.
Як правило, інкубаційний період становить від трьох до десяти днів. Після закінчення цього терміну з’являються симптоми, що свідчать про розвиток атипової пневмонії:
- відсутність мокротиння або середнє її кількість;
- слабовиражений лейкоцитоз або повна його відсутність;
- відсутність ознак консолідації (опеченения) частки легені, яке говорить про незначної поширеності запального процесу. Правда, якщо атипова пневмонія буде прогресувати, може розвинутися і часткова пневмонія;
- наявність у хворого позалегеневих ознак, які відповідають збудника;
- незначна альвеолярна ексудація;
- зовнішні прояви захворювання (головний біль, висока температура, сухий, а потім вологий кашель, який супроводжується консолідацією легкого) не відповідають физикальном даними. Тобто, пацієнт виглядає краще, ніж повинен, враховуючи тяжкість симптомів.
Інші ознаки залежать від того, який саме збудник у захворювання. Так, якщо причиною хвороби стала мікоплазма, то у пацієнта піднімається температура, з’являється нежить, озноб, задишка і першіння в горлі. Якщо ж атипова пневмонія була спричинена хламідіями, то у хворого з’являється кашель, нежить, хрипота, першіння і почервоніння в горлі. Пізніше виникає задишка і лихоманка.
Якщо ж хвороба викликана легіонелами, то спочатку у людини з’являється головний біль, почуття слабкості, розбитості, втрата апетиту, а іноді навіть діарея. При цьому такі симптоми як першіння, кашель і біль у горлі спочатку не спостерігаються. Потім виникають симптоми, характерні для запалення легень: кашель, біль у горлі та в грудній клітці, а іноді – мокрота з прожилками крові.
Симптоми хвороби у дітей
Атипова пневмонія у дітей починається з підвищення температури і появи болісного, приступообразного кашлю. Інші прояви хвороби можуть бути виражені не дуже яскраво: кілька вкорочене і ослаблене дихання, не сильні вологі хрипи. Хвороба протікає тривало, затягуючись більше, ніж два тижні. При правильному лікуванні кашель повільно зникає, а температура падає літично.
У дітей рентгенологічні зміни виражені дуже сильно. На знімку можна побачити йдуть від коренів легень в нижні частки тяжі, а також не дуже щільні інфільтрати в нижній середній частці легені і навколо коренів.
Ускладнення
Атипова пневмонія супроводжується високою лихоманкою, ураженням верхніх дихальних шляхів. Нерідко вона закінчується виникненням двосторонньої пневмонії, а також розвитком різкої дихальної недостатності. На жаль, у важких випадках, при несвоєчасній діагностиці та неправильному лікуванні атипова пневмонія може призвести навіть до летального результату. Іноді відбувається приєднання бактеріальних і грибкових інфекцій, які посилюють тяжкість стану хворого.
Лікування
Лікування атипової пневмонії звичайними антибіотиками не дає позитивних результатів. Препаратами вибору є макроліди, ефективні відносно мікоплазм, легіонел та хламідій. Також можуть використовуватися деякі хінолони та тетрацикліни. Варто відзначити, що атипова пневмонія у вагітних жінок і дітей лікується тільки за допомогою макролідів (Азітроміцину, Кларитроміцину та Еритроміцину).
На жаль, проти більшої частини вірусів, які є збудниками хвороби, до цих пір не створено спеціальних препаратів. Лікарі зазвичай призначають поєднання глюкокортикостероїдів з противірусними ліками (наприклад, з рибавірином).
Профілактика хвороби
Дана пневмонія – дуже небезпечне захворювання, тому ВООЗ докладає величезні зусилля для того, щоб запобігти нову епідемію. Для цього рекомендується дотримувати наступні правила:
- заборона на відвідування тих регіонів, які вважаються несприятливими щодо цієї хвороби;
- дуже суворий протиепідемічний контроль тих осіб, які прибули з регіонів, визнаних несприятливими щодо цієї інфекції. Фахівці виявляють людей з підвищеною температурою, з симптомами інфекції дихальних шляхів або травного тракту. Проводиться обробка транспортних засобів спеціальними дезінфікуючими засобами;
- використання одноразових масок під час контактів з людьми, у яких підозрюється ця різновид пневмонії.