Далеко не всі фахівці впевнені в тому, що лікування бронхіту антибіотиками необхідно. Лікарі вважають, що приймати препарати такого роду з метою позбутися від трахеїту або бронхіту можна тільки у виняткових випадках.
Чому антибіотики використовують рідко?
Найчастіше збудниками гострого бронхіту є віруси, проти яких антибіотики неефективні. Якщо приймати ці препарати самостійно, без об’єктивних показань, то замість користі вони принесуть лише шкоду. Наприклад, антибіотики можуть викликати алергію, а також дисбактеріоз.
Патогенні мікроорганізми поступово звикають до антибіотика, який приймає хвора людина, і перестають на нього реагувати. З-за цього лікарям, якщо пацієнту в майбутньому знову буде потрібна антибактеріальна терапія, буде складно підібрати відповідний ефективний препарат.
У профілактичному застосуванні антибіотиків немає сенсу, так як вони не впливають на процес одужання, а скоріше гальмують його, викликаючи побічні ефекти. Вчені вважають, що багато антибактеріальні препарати, включаючи і такі відомі як тетрациклін і пеніцилін, роблять на організм людини непрофільне імунодепресивну дію, інакше кажучи, знижують імунітет.
Для того, щоб грамотно підібрати антибіотик, необхідно визначити збудник бронхіту, а також з’ясувати, до яких саме ліків він чутливий. Для цього проводиться посів мокротиння, але на виконання такого дослідження потрібно багато часу, а воно є далеко не завжди. Тому в більшості випадків препарати підбираються емпірично, на основі знань про те, які збудники стають причиною бронхіту в тій чи іншій віковій групі.
В яких випадках показана антибактеріальна терапія?
У деяких випадках ефективне лікування бронхіту без застосування антибіотиків просто неможливо. Наприклад, у малят, яким менше року, бронхіт може протікати у вигляді запалення дрібних бронхів. При цій формі захворювання у них погано відходить мокротиння, що підвищує ризик розвитку пневмонії. Тому дітям, вік яких менше року, найчастіше вже в перші дні хвороби проводять лікування антибіотиками.
У дітей старше року, а також у дорослих, для лікування гострого бронхіту антибіотики використовуються при наявності одного або декількох з наступних ознак:
- температура вище 38 градусів, яка тримається більше трьох днів;
- виражена інтоксикація;
- задишка при відсутності бронхіальної обструкції (у дітей віком від 0 до 2 місяців – понад 60 дихальних рухів у хвилину, у малюків від 3 до 12 місяців – від 50, а у дітей від року до 3 років – від 40);
- крекчуче дихання або втягнення поступливих місць грудної клітки при відсутності бронхіальної обструкції;
- якщо лабораторний аналіз крові показав лейкоцитоз (більше 12 тис. лейкоцитів в 1 мкл), зсув лейкоцитарної формули вліво і ШОЕ вище 20 мм/год.
З метою лікування гострого бронхіту антибіотики призначають рідко, тільки в тому випадку, якщо є зміни гемограми, що свідчать про наявність запалення, вогнища бактеріальної інфекції або ж хвороба прийняла затяжний перебіг. Найчастіше використовують Азитроміцин або які-небудь препарати з групи макролідів.
Якщо пацієнт страждає обструктивним бронхітом, то лікування антибіотиками йому проводять при наявності таких супутніх бактеріальних інфекцій, як гострий отит або пневмонія. Пацієнту призначають Азитроміцин або ліки, які відносяться до групи макролідів (наприклад, Рулид). Лікування проводиться антибіотиками і при загостренні хронічного гнійного бронхіту. Курс лікування може тривати від 7 до 14 днів, залежно від тяжкості стану хворого.
Сучасні антибіотики проти бронхіту
Зазвичай для лікування як гострого, так і хронічного бронхіту використовують антибактеріальні препарати широкого спектру дії. Звичайно, дія ліків повинно бути спрямоване безпосередньо на збудника хвороби, але для того, щоб його виявити, треба проводити посів мокротиння. Бактерії ростуть на живильному середовищі від 5 днів до двох тижнів, тому лікарі призначають ліки, не чекаючи результатів цього дослідження.
Досить-таки часто використовуються пеніциліни, які складаються не тільки з самого пеніциліну, але і з особливої речовини, що підсилює його дію. Так як пеніцилін вже давно використовується медиками, бактерії звикли до нього, і навчилися виробляти особливі ферменти для боротьби з ним. В цьому випадку речовини, які входять до складу препаратів, вступають у зв’язок з руйнівними ферментами, в той час як антибіотики знищують хвороботворні бактерії.
Для лікування трахеїту і інших інфекцій органів дихання найкраще підходять препарати на основі амоксициліну клавуната, наприклад, Амоксиклав, Аугментин і Панклав. Схема прийому цих ліків визначається лікарем, залежно від віку пацієнта та його стану. Зазвичай ці кошти рекомендують приймати через кожні вісім годин по 625 мг. Пеніциліни нерідко викликають алергію, із-за якої їх доводиться відміняти.
Якщо пацієнт не переносить пеніциліни, то йому можуть прописати макроліди, наприклад, Кларитроміцин або Еритроміцин. При обструктивному бронхіті використовують цефалоспорини: Левофлоксацин, Ципрофлоксацин, Цефуроксим, Цефтріаксон (вводиться внутрішньовенно або внутрішньом’язово).
Лікування фторхінолонами проводять у тому випадку, якщо у пацієнта з’явилися ознаки загострення хронічного бронхіту:
- посилення задишки;
- збільшення кількості мокротиння і поява в ній гною.
Фторхінолони хворий повинен почати приймати з перших днів загострення. Найбільш часто призначають Моксифлоксацин, Левофлоксакцин і Ципрофлоксацин.
Лікування бронхіту рідко включає в себе використання антибіотиків, адже якщо причиною хвороби став вірус, воно відступить через тиждень. Своєчасна і адекватна терапія із застосуванням відхаркувальних засобів, інгаляцій та фізіопроцедур просто не дозволить приєднатися бактеріальної інфекції. Тому, щоб уникнути лікування за допомогою антибіотиків, треба при появі перших симптомів хвороби звертатися до кваліфікованого лікаря.
