Вірус Епштейна-Барра у дітей: симптоми і лікування

Вірус Епштейн Барра (ВЕБ) викликає у дітей інфекційний мононуклеоз. Інфекція може протікати у легкій формі або навіть безсимптомно, виявляючись лише змінами формули крові.

Небезпека ВЕБ інфекції полягає в ризику ускладнень, зумовлених приєднанням вторинних інфекцій, провокації аутоімунних процесів, онкозахворювань.

Зміст статті

  • 1 Вірус Епштейна-Барр у дітей
    • 1.1 Заразна чи ВЕБ інфекція
  • 2 Симптоми
    • 2.1 Ознаки гострого тонзиліту при зараженні ВЕБ
    • 2.2 Симптоми ураження внутрішніх органів
    • 2.3 Ознаки хронічної ВЕБ інфекції
  • 3 Ускладнення
  • 4 Лікування

Вірус Епштейна-Барр у дітей

Герпетичний вірус Епштейна-Барр вражає В-лімфоцити, розмножується в слизовій носоглотки, слинних залоз, викликає при первинному зараженні інфекційний мононуклеоз.

Первинне інфікування ВЕБ найчастіше відбувається в дитячому віці, протікає в більшості випадків безсимптомно, залишається нерозпізнаним. Легко передається вірус Епштейна-Барра при тісному контакті, а у зовсім маленьких дітей таке зараження може відбутися через поцілунки матері, за що це захворювання отримало назву «хвороби поцілунків».

Заразна чи ВЕБ інфекція

Більше 60% людства переносить інфекційний мононуклеоз в дитячому і підлітковому віці. Близько 10% захворювань відбувається в ранньому дитячому віці.

Потрапивши в організм, інфекція, як і інші герпесвіруси, залишається в ньому назавжди, зберігаючись у в-лімфоцитах. Але людина небезпечна для оточуючих близько 18 місяців після зараження.

Тільки протягом цього часу вірус Епштейн — Барра продовжує виявлятися в слині у людини, яка перенесла хворобу. Захворювання дозволяється повним одужанням і формуванням стійкого імунітету до вірусу Епштейн — Барра.

Відомий педіатр Комаровський вважає, що чим раніше відбудеться у дітей таке зараження вірусом Епштейна-Барра, тим легше буде протікати це захворювання. Доктор Комаровський вказує, що вірус Епштейна-Барр виявляють у 50% 5-річних дітей, причому, у частини з них хвороба перебігала безсимптомно і ніякого лікування не проводилося.

Симптоми

При ураженні В-лімфоцитів вірусами Епштейна Барр у дітей розвивається симптоматика, характерна і для дорослих, вимагає зміцнення імунітету і лікування симптоматичними, противірусними засобами.

Вираженими клінічними симптомами захворювання проявляється найчастіше у віковій групі 15 років – 24 роки. Але навіть і в цьому випадку явно хвороба виявляється лише в 50 -75% випадків.

Хвороба зазвичай починається гостро, але можливо і повільний розвиток симптомів, коли 38 – 39 0С температура досягає лише до 5 дня хвороби. Всі ці дні дитина може скаржитися на головний біль, нездужання.

Характерними симптомами інфекції Епштейн — Барра є:

  • катаральні зміни в глотці, що характеризуються ознаками ангіни;
  • збільшення лімфовузлів шиї, а також поява ланцюжка лімфовузлів, що лежать уздовж грудинно-ключичний м’язи;
  • збільшення розмірів печінки і селезінки.

У частини дітей інфікування вірусом ВЕБ викликає симптоми гострого тонзиліту.

Ознаки гострого тонзиліту при зараженні ВЕБ

Важкий перебіг інфікування вірусом Епштейн-Барра може викликати у дітей симптоми фолікулярної і некротичної ангіни, які не піддаються лікуванню звичайними антибіотиками. Ангіна, як клінічний ознака інфекції Епштейн Барра, відзначається у 90% випадків.

У дітей набряклість глотки може бути так сильно виражена, що запалені піднебінні мигдалини стикаються, викликаючи утруднення дихання. Збільшення глоткової мигдалини (аденоїдів) викликає закладеність носа без нежиті, хропіння уві сні, кашель з-за стікає по задній стінці глотки слизу.

З перших 3-4 днів після появи клінічних симптомів інфекційного мононуклеозу на гландах з’являються брудно-сірі пухкі плівки, які легко знімаються, мають об’ємний, бугристий вигляд.

Запальні явища в носоглотці викликають появу таких симптомів, як:

  • дихання через напіввідкритий рот через закладеності носа;
  • здавлений голос.

Симптоми ураження внутрішніх органів

Збільшення печінки, селезінки у дітей відбувається, як і у дорослих, з першого дня і досягає максимуму через 4 – 10 дня. При пальпації печінка щільна, болюча.

Селезінка розширюється настільки, що відзначаються випадки її розривів при необережної пальпації або різкому русі.

До нормальних розмірів печінка і селезінка відновлюються довго, у дітей цей процес займає 1 – 2 місяці.

До частих симптомів вірусу Епштейн Барра у дітей відноситься біль у животі, що поєднується з діареєю, а також поява шкірного висипу на лікування антибіотиками ампициллинами. Гостра форма інфекції в більшості випадків дозволяється одужанням, але людина залишається вірусоносієм.

При несприятливих умовах, спадкової схильності, неправильному лікуванні вірус Епштейн Барра може викликати у дітей:

  • хронічний інфекційний мононуклеоз;
  • стан імунодефіциту;
  • синдром хронічної втоми;
  • аутоімунні хвороби;
  • онкозахворювання.

Ознаки хронічної ВЕБ інфекції

У винятково рідких випадках розвивається хронічний інфекційний мононуклеоз.

Виявляється хронічне захворювання, викликане інфекцією Епштейн — Барра:

  • тривалою лихоманкою;
  • головним болем;
  • порушенням функції печінки;
  • слабкістю, постійним нездужанням;
  • ознаками фарингіту;
  • змінами аналізів крові;
  • неврологічними симптомами.

У дітей раннього віку відзначається відставання в розвитку, зростанні, погіршення пам’яті, розвиваються ускладнення — хронічний фарингіт, отит, поліноз.

Ускладнення

У дітей ускладнення зараження вірусом Епштейн – Барра розвиваються у разі приєднання вторинної бактеріальної або грибкової інфекції. Виникають ускладнення рідко, проявляються:

  • пневмонію;
  • отит;
  • синуситами;
  • стрептококову ангіну.

Інфекція Епштейн — Барра провокує при несприятливому перебігу інфекційного мононуклеозу аутоімунні захворювання:

  • гемолітичну анемію;
  • тромбоцитопенію;
  • тонічну пурпуру;
  • синдром Гайена-Барре;
  • неврит зорового нерва;
  • периферичну нейропатію.

Тільки у хлопчиків зустрічається зчеплене з підлогою спадкове ускладнення хвороби Епштейн — Барра, який носить назву лімфопроліферативний синдром. Ускладнення здатне викликати:

  • фульмінантний гепатит, який закінчується смертю у 60% хворих;
  • лейкемію;
  • красноклеточную анемію;
  • недолік імуноглобулінів різних класів.

Наслідком перенесеного зараження вірусом Епштейна — Барра у дітей можуть розвинутися стану, симптоми яких описують, як хронічна втома. При зниженні життєвого тонусу, частих респіраторних інфекціях батькам потрібно обстежити дитину, щоб з’ясувати причину погіршення здоров’я.

Лікування

Хоча специфічного лікування при вірус Епштейна — Барр у дітей не розроблено, навіть при стертій і неявній симптоматику хвороби потрібно, як радить відомий педіатр доктор Комаровський, забезпечити дитині повноцінну медичну допомогу.

Не можна обмежуватися самолікуванням, домашніми і народними засобами, навіть якщо горло не болить, температура субфебрильна, а кашель відсутній. Хвороба може протікати атипично. Розпізнати її в подібному випадку може тільки лікар за результатами аналізів крові.

Доктор Комаровський зазначає, що при зараженні інфекцією Епштейн — Барра необхідно лікувати:

  • препаратами, що усувають симптоми інфекції;
  • противірусними засобами, які чутливі до герпесвирусам.

Комаровський радить звертати увагу на такі симптоми у дітей, як ангіна і закладений ніс, і лікувати противірусними препаратами тільки після обстеження на наявність в організмі вірусу Епштейн Барра. Не можна давати імуностимулятори, на думку лікаря, так як ці препарати не мають доведеної ефективності.

Чим лікувати від вірусу Епштейн Барра при появі у дітей симптомів інфекційного мононуклеозу?

До симптоматичним засобів, які рекомендується використовувати при лікуванні інфекції Епштейн — Барра, відносяться:

  • проти лихоманки – парацетамол;
  • для відновлення дихання через ніс – Изофра, Полидекса, Виброцил;
  • у разі вологого кашлю – Бромгексин, АЦЦ;
  • від сухого кашлю – Либексин, Глаувент.

Специфічне лікування при інфікуванні вірусом Эпшейн — Барра забезпечується застосуванням:

  • вироцидных коштів — Изопринозина;
  • інтерферонів – Виферон, Кипферона;
  • індукторів інтерферонів – Циклоферона, Аміксину;
  • аномальних нуклеозидів – Ацикловіру, Валтрекса.

Застосування антибактеріальної терапії виправдано при ускладненні ВЕБ інфекції гайморит, отит, пневмонією. З антибіотиків використовують макроліди, карбапенемы.

Обов’язково проводять вітамінотерапію, призначають препарати для підтримки печінки. Після перенесеного захворювання дитина повинен протягом року перебувати на диспансерному обліку.

Читайте також:

Аналіз на антитіла до вірусу Епштейна-Барра.

Вірус Епштейна-Барра у дітей: симптоми і лікування
При гаймориті почали гноїтися очі, що робити?