Ексудативний гайморит – це одна з форм гаймориту, при якій в пазухах утворюється і накопичується велика кількість різноманітного відокремлюваного. Залежно від характеру рідини, що знаходиться в пазухах, виділяється декілька форм ексудативного гаймориту:
Катаральний гайморит.
Характеризується серозною формою ексудату, найбільш виражені тут явища гіперемії і набряку слизової оболонки хворий пазухи.
Однак, набрякла тканина може виділяти достатньо велика кількість прозорої рідини, яка накопичується в пазусі і застоюється в порожнини носа з утворенням невеликого тиску на стінки пазух.
Дана форма є найбільш легкою в плані лікування, однак, при невірної терапії можливий перехід у іншу, більш важку форму ексудативного гаймориту.
Гнійна форма.
Найважча з усіх. При ній в пазухах накопичується гнійне відокремлюване, воно є найбільш густий по консистенції, гірше залишає навколоносових пазух і має неприємний запах. При цьому в організмі з’являються загальні симптоми інфекційного захворювання наростають лихоманка і загальна слабкість.
Геморагічна форма.
При деяких видах захворювання, можлива поява досить рідкісного, геморагічного ексудату.
Назва походить від грецького слова кров і позначає наявність в ексудаті певної кількості еритроцитів – кров’яних тел. Утворюється цей вид ексудату при значному підвищенні проникності судин або їх гнійному розплавлюванні.
Зовні геморагічний ексудат може мати різні кольори від світло-рожевого (при алергічному варіанті, коли основна частина ексудату має серозний характер) до насичено-червоного кольору, коли судини піддаються гнійного розплавлення, а кров змішується з гнійним виділенням.
Небезпечна ця форма гаймориту не стільки крововтратою, скільки тим, що підвищена проникність судин може сприяти проникненню інфекції в системний кровотік з розвитком небезпечних для життя ускладнень.
За терміном від початку захворювання до вилікування або іншого моменту, гайморити поділяються ще на дві форми – гостру і хронічну.
Гостра.
При гострій формі захворювання закінчується протягом 4 тижнів. Симптоми гострого запалення яскраво виражені – це:
- Інтенсивна біль в області пазухи;
- Головні болі;
- Температура піднімається до високих значень і загальна слабкість.
Якщо в процес залучається тільки одна пазуха, такий гайморит називається по стороні ураження – правосторонній або лівобічний, якщо ж запалення розвивається у обох пазухах одночасно, такий стан буде називатися двостороннім гайморитом.
Хронічна.
Хронічний гайморит називається ситуація, при якій запальний процес в пазусі зберігається більше 6 тижнів, а симптоми можуть бути вельми стертими.
Так, при хронічній формі практично не підвищується температура тіла, біль у ділянці пазух або голови, якщо і виникають, зазвичай тупі і неінтенсивні. Те ж стосується і виділень з носа – їх мало, можливо, в носі виявляються лише кірки, в той час як активного закінчення слизу не спостерігається.
Лікування ексудативного гаймориту
Лікування гаймориту є не завжди простий завданням.
Якщо для лікування катаральної та серозної форм досить мінімізувати прояви захворювань, що стали причиною розвитку запалення (ГРВІ або алергія), то при лікуванні гнійної форми, обов’язково необхідно підключення антибактеріальних препаратів, физиолечения і, можливо, хірургічних методів лікування.
Лікування легкої форми гаймориту
Для лікування катарального гаймориту використовуються дві групи препаратів – це судинозвужувальні та десенсибілізуючі засоби проти алергії).
Ці препарати знімають набряк слизової оболонки пазух і соустья, за рахунок чого зменшують продукцію ексудативної рідини, а відновлення нормального діаметра протоки дозволяє поліпшити відтік скупчення ексудату і відновити адекватну аерацію пазухи для запобігання переходу захворювання в гнійну форму.
Препарати для лікування гнійної форми
У терапії гнійного гаймориту, на сьогодні, також використовуються судинозвужувальні та десенсибілізуючі засоби, так як вони значно прискорюють процес відновлення функції пазухи.
В той же час найбільш важливу роль грають антибактеріальні препарати. Лікування починається завжди з призначення антибіотиків широкого спектру дії, спрямовані проти тих бактерій, які найбільш часто вражають верхні дихальні шляхи.
- Препаратами першого ряду тут є антибіотики пеніцилінового походження – амоксицилін, флемоксин та інші;
- Проте, краще починати лікування з захищених пеніцилінів – препаратів, які не руйнуються бактеріями, це амоксиклав і аугментин.
Подальший підбір антибактеріальних препаратів виробляють виходячи з ефекту від лікування і визначення чутливості мікробів до впливу різних антибіотиків. Дане дослідження проводиться в лабораторії, а матеріалом для дослідження служить виділення з навколоносових пазух.
При неефективності антибактеріальної терапії, варто задуматися про причини гаймориту.
У переважній більшості випадків гайморит успішно лікується за допомогою антибіотиків. Якщо антибактеріальне лікування не дає результату, то варто переглянути призначений препарат, а також провести додаткову діагностику, щоб виключити поліпи або кісту гайморових пазух.
Процедурне лікування
Під час лікування успішно застосовуються різні фізіопроцедури і промивання гайморових пазух. Промивання, можна провести як за допомогою проколу, так і з допомогою синус-катетера Ямик.
Промивання пазух дозволяє буквально «виполоскати» хвороботворні бактерії, швидше очистити пазухи від патологічного вмісту і значно прискорити відновлення слизової оболонки.
Фізіолікування є досить ефективним методом, що допомагає в лікуванні гаймориту. Фізіотерапія допомагає активізувати природні захисні сили організму і прискорити одужання.
Найбільш доступними і ефективними процедурами є УВЧ, лазеротерапія та електрофорез за допомогою якого антибактеріальні засоби потрапляють безпосередньо в пазуху через ніс.
