Нежить так часто з’являється у дітей будь-якого віку, що іноді здається обов’язковою приналежністю дошкільного дитинства. Може бути, саме ця обставина змушує багатьох батьків недооцінювати значимість частих ринітів у дітей старше року.
Якщо нежить у немовляти слід лікувати відразу ж після його виникнення, тому що малюк з-за закладеного носа не може повноцінно їсти і спати, то риніт у дітей старше року потребує точної діагностики і зваженого підходу.
Нежить – це хвороба?
Риніт, або нежить – це запалення носових порожнин в гострій або хронічній формі, що виражається в порушенні вільного дихання. Основне призначення слизової носа – захист респіраторних органів від проникнення бактерій, вірусів та інших патогенних організмів.
В нормі вони залишаються в слизу в носових проходів, а після видаляється з допомогою миготливого епітелію. Якщо у дитини починається нежить, значить, захист ослаблена наступними факторами:
- Переохолодження організму;
- Роздратування різкими запахами;
- Запилений або сухе повітря;
- Вплив холодного повітря.
Подолавши захисний бар’єр, вірус проникає в клітини слизової носа, дозріває і розмножується всередині них, а згодом знищує. Коли до вмісту носових ходів приєднується бактеріальна флора, нежить переходить на наступний виток свого розвитку.
Якщо не вдається швидко позбутися від нежиті, він набуває хронічного перебігу. При цьому на слизовій з’являються інфільтрати, вона гіпертрофується або частково атрофується.
Подібна ЛОР-патологія практично ніколи не діагностується, як окреме захворювання. Найчастіше хронічний або гострий риніт у дітей – симптом вірусної, бактеріальної інфекції або алергії.
За даними медичної статистики, кожна дитина дошкільного або молодшого шкільного віку за рік переносить від 4 до 9 випадків нежитю.
Не варто недооцінювати можливі наслідки затяжної риніту:
- Уповільнення темпу фізичного та психічного розвитку дитини;
- Зниження успішності у школярів;
- Синусит;
- Пневмонія;
- Бронхіальна астма;
- Отит середнього вуха.
Діагностування і лікування нежиті у дітей проводить педіатр або дитячий оториноларинголог. Для поглибленого обстеження та специфічного лікування може знадобитися консультація алерголога або пульмонолога.
Причини нежиті
Найчастіше риніт у дітей викликають рино – та аденовіруси, віруси грипу, стрептококи і стафілококи, збудники респіраторних інфекцій. Рідко нежить може бути спричинений грибками і бактеріями, які провокують появу туберкульозу, гонореї, а так само хламідіями, мікоплазмою.
Основні причини дитячого нежиті:
- Інфікування дитини грип, аденовірусної інфекцією, дифтерію, скарлатину, коклюш, менінгіт, кір;
- Зниження захисної функції слизової оболонки носа з-за тонзиліту, синуситу, запалення аденоїдів;
- Побічна дія вакцинації;
- Катаральний діатез;
- Вплив алергенів (пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин, їжа);
- Анатомічні особливості (поліпи носової порожнини, викривлення перегородки носа);
- Розлад нейровегетативной регуляції кровопостачання порожнини носа з-за тривалого застосування судинозвужувальних препаратів;
- Судинний невроз.
Причини можливих ускладнень риніту пов’язані з віковими особливостями анатомії верхніх дихальних шляхів. Якщо у однорічної дитини верхньощелепні пазухи відсутні, то у дітей раннього дошкільного віку вони тільки починають формуватися.
5-8 років їх мінімальний розмір, оптимальної величини гайморові пазухи досягають до 16 років. Внаслідок цього неправильне лікування риніту у дітей до 7 років ускладнюється отитом, у підлітків – гайморит.
Класифікація і його симптоми риніту
Якщо класифікувати риніт у дітей за формою протікання, виділяють гостру і хронічну. Розподіл випадків риніту за течією патології – сезонне, нападоподібне і постійне.
В гострій формі патологічний процес розвивається стрімко. На носі з’являється відчуття печіння, свербежу, носові ходи закладає, з них тече рясна слиз.
Дитина починає чхати, з очей течуть сльози, з’являється головний біль. Безперервне протягом слизу при тривалому нежиті призводить до подразнення крил носа і шкіри верхньої губи.
Оскільки природний дренаж порожнини носа порушений, і миготливий епітелій не виконує свої функції, в носових ходах активно розвивається бактеріальна флора. Про це можна судити по зміненому кольором слизових виділень – вона набуває жовто-зелений колір, стає каламутною.
Через кілька днів гострі симптоми стихають, обсяг слизу зменшується, поліпшується носове дихання. Якщо вдається зупинити нежить на ранній стадії, на 6-7 день симптоми риніту стихають, гостра форма закінчується одужанням.
Кашель і охриплий голос у дитини на фоні вищеописаних симптомів свідчать про те, що інфекція проникла в глотку, гортань, трахею, або нижче – в бронхолегеневий відділ. Такі часті ускладнення у ослаблених дітей зі зниженим імунітетом.
Основні види нежиті у дітей – класифікація по етіології:
Простий катаральний риніт.
Симптоматика виражена менш гостро – порушене носове дихання, почергово закладена то одна, то інша ніздря, постійно присутні слизово-гнійні виділення. Коли слиз затікає в носоглотку, дитина хропе уві сні, починає кашляти, у неї може виникнути блювота.
Гіпертрофічний риніт.
Носове дихання утруднене постійно, відзначається головний біль, порушення слуху, голосу і нюху. Гіпертрофічний затяжний нежить у дитини шкільного віку призводить до підвищеної стомлюваності та зниження успішності.
Вазомоторний риніт.
Діагностується у молодших школярів та підлітків з причини порушеної регуляції кровопостачання носових порожнин. Симптоми – рясне протягом слизу, часте чхання, періодичне закладення носових ходів, тахікардія, пітливість, напади головного болю.
Напади вазомоторного риніту виникають після стресових ситуацій, із-за перепадів температури, різких змін у зовнішній середовищі.
Атрофічний риніт (озена), або смердючий нежить.
Носове дихання порушене, в носі скупчуються в’язка слиз і грубі кірки з неприємним запахом. При атрофії кісткових стінок носа може деформуватися.
Алергічний риніт.
Виникає, як реакція на впровадження в організм алергену – частіше пилку рослин, дерев і злаків, рідше – домашньому пилу і цвілевих грибів. Дитина часто чхає, у нього виникає свербіж у носі, з’являються рясні виділення з носа, порушується сон і апетит.
Патологічний процес не обмежується тільки порожниною носа, він захоплює верхньощелепні пазухи, тому більш точну назву такого нежитю – риносинусит.
Приблизно 40 % всіх випадків нежиті у дітей викликано дією алергенів. Тому, задаючись питанням, чому у дитини довго не проходить нежить, варто звернутися за консультацією до алерголога.
Як лікувати дитячий нежить?
Оскільки риніт – це найчастіше симптом якоїсь патології, основна увага приділяється лікуванню цього захворювання. При нежиті спричиненому застудою відмінним противірусною та імуномодулюючою дією володіє препарат Гриппферон у вигляді крапель або спрея.
Вибір схеми лікування нежиті залежить від віку дитини, від анатомічних особливостей респіраторної системи дошкільників, молодших школярів і підлітків.
Лікування нежиті у дошкільнят (від року до 7 років)
Якщо риніт викликаний вірусами, найефективніший засіб від вірусного нежитю для дітей дошкільного віку – вичікувальна тактика. Варто набратися терпіння і протягом 4-5 днів почекати, поки імунітет дитини самостійно придушить вірусну інфекцію.
Відмова від ліків в цьому випадку дасть можливість імунній системі зміцніти і згодом уникнути частих рецидивів риніту.
Як полегшити дихання при нежиті у дітей 1-7 років:
- Частіше провітрювати кімнату дитини;
- Підтримувати в ній стабільну вологість 50-60 %;
- Не годувати дитину насильно при відсутності апетиту;
- Видаляти зайву слиз;
- Забезпечити дитині рясне тепле питво.
Якщо через 5 днів симптоми риніту не йдуть на спад, застосовується медикаментозне лікування. В цьому віці слід уникати промивання носа при нежиті, так як лікарський засіб, що вводиться під тиском в носові ходи, разом з інфікованою слизом легко проникає в середнє вухо і викликає отит.
Для симптоматичного лікування застосовують судинозвужувальні дитячі краплі з протизапальною і противотечным дією. Важливо пам’ятати, що препарати цього типу не застосовують довше 5 днів, щоб уникнути звикання.
Ефективні краплі від нежитю для дітей від року до семи років:
- Виброцил;
- Бризолин;
- Отривин бебі;
- Назол бебі.
Якщо риніт викликаний надмірною сухістю в приміщенні, полегшити дихання дитини вночі та вдень допоможе промивання носа сольовими розчинами (Аква Маріс, Физиомер). Важливо застосовувати це дитяче засіб від нежиті у вигляді носового душу – не робити їм промивання, а всього лише зрошувати ніс.
Парові інгаляції дуже ефективні, якщо довго не проходить нежить у дитини 3-7 років і старше. Для інгаляцій використовують настої цілющих трав (шавлія, ромашка, мати-й-мачуха, евкаліпт, солодка).
Широко застосовуються такі народні методи лікування дитячого риніту, як закопування в ніс наступних засобів:
- Масло обліпихи, чорного тмину, шипшини;
- Морквяний сік з оливковою олією;
- Буряковий сік.
Застосовуючи народне засіб від гострого або хронічного нежитю у дітей, слід переконатися у відсутності алергії у малюка. Якщо дитина хропе після нежиті, у нього з’являється кашель або першіння в горлі, застосовують розтирання препаратом Доктор Мом (з 3 років), перорально Эреспал у вигляді сиропу або таблеток.
Лікування алергічного нежитю починають з усунення алергену, видалення з меню заборонених продуктів, припинення контакту з тваринами.
Терапія цього стану включає в себе використання антигістамінних засобів у формі таблеток (Дезлоратадин, Кларотадин, Фенистил), глюкокортикостероїдів (Назонекс), крапель Виброцил з протиалергічною дією.
Лікування нежиті у дітей 8-16 років
Чим лікувати починається нежить у підлітка і у дитини молодшого шкільного віку? Для видалення слизу і для попередження гаймориту у дітей цього віку проводять промивання носа ізотонічним розчином. З цими ж цілями полсть носа зрошують антисептиками (Протаргол) і судинозвужувальними засобами на основі оксиметазоліну.
Для промивання носа використовують:
- Сольовий розчин (1 ч. л. на 1 л води);
- Відвари цілющих трав (календули, звіробою, мати-й-мачухи, ромашки), кори дуба.
В іншому лікування риніту не відрізняється від аналогічної терапії у дітей молодшого віку.
Безконтрольне лікування затяжного нежитю викликає у дітей атрофію тканин носа, алергію, медикаментозний риніт. Для профілактики рецидивів слід своєчасно лікувати інфекції, гартувати дитини, виключити шкідливі фактори.
Повноцінне харчування, заняття гімнастикою, оптимальний мікроклімат у приміщеннях, де перебувають діти, значно знизить ймовірність рецидивів.
