Саме ускладнення після ангіни — головна небезпека цієї хвороби. Сама по собі ангіна не загрожує ні життю, ні здоров’ю хворого, але якщо інфекція, що викликає її, вчасно не знищується, вона здатна з часом викликати такі патологічні стани, які можуть призвести до інвалідності і навіть летального результату.
Важливо також, що в якій би формі не протікала ангіна, ускладнення вона викликає приблизно з однаковою ймовірністю. Відносно м’яка катаральна ангіна так само легко ускладнюється, як і важкі фолікулярна та лакунарна.
Найчастіше після ангіни бувають такі ускладнення:
Такі ускладнення після ангіни можуть бути множинними, тобто цілком імовірна ситуація, коли у хворого розвинуться і болі в серці, і ураження суглобів, і абсцеси. Які конкретно можуть бути ускладнення після ангіни у конкретного хворого, ніхто ніколи не може передбачити. Іноді ускладнень не буває взагалі, іноді люди з-за них помирають.
Ускладненням ангіни зазвичай не буває бронхіт або запалення легенів. Ці захворювання — ознака того, що у хворого не ангіна, а ГРВІ.
Всі ускладнення ангіни виникають із-за неправильного лікування хвороби (наприклад, тільки місцевими народними засобами), відмови від системних антибіотиків, порушення правил прийому антибіотиків (наприклад, скорочення курсу їх прийому, використання неефективних при ангіні препаратів) або відсутності лікування взагалі. Простіше кажучи, якщо сьогодні мати, начитавшись страшилок про антибіотики, приймає рішення лікувати ангіну у дитини полосканнями горла і смоктальними таблетками, через кілька тижнів вона буде водити своє дитя за кардіологів або лікувати у нього прогресуючу приглухуватість.
Амоксиклав — антибіотик, побічні ефекти від застосування якого ніколи не бувають такими важкими, як ускладнення ангіни
Важливо те, що ускладнення після ангіни у дітей виникають частіше, ніж у дорослих. Якщо такі ускладнення призводять до невиліковних патологій, дитина на все життя може залишитися інвалідом.
І, до речі, антибіотики дитині все одно доведеться давати. Тільки якщо при нормальному лікуванні ангіни йому потрібно пропити курс таблеток протягом 10 днів в домашніх умовах, то при розвитку ускладнень малюка потрібно буде водити в лікарню на уколи протягом декількох місяців, а то й років.
Різні ускладнення при ангіні по-різному небезпечні і мають різні симптоми. Також розрізняються і терміни їх появи: після перенесеної ангіни ускладнення з’являються іноді відразу ж, іноді через декілька тижнів, місяців і навіть років. Деякі з них хворі взагалі не пов’язують з цією хворобою, з-за чого, до речі, до ангіні не завжди ставляться з належною увагою.
Ускладнення на серце після ангіни
Ускладнення ангіни на серці є проявом ревматизму, або гострої ревматичної лихоманки. Вони можуть розвиватися ще під час протікання, а можуть з’являтися значно пізніше, після того, як хвороба завершиться. У другому випадку хворі часто навіть не підозрюють, що давно закінчилася ангіна і серце якось пов’язані, і грішать на погану екологію, спадковість або стреси.
Гемолітичний стрептокок — саме його токсини, що отруюють організм, а активність в тканинах призводить до запалень і некрозам
Цікаво, чому ангіна дає ускладнення на серце. Сучасна медицина вказує три причини такого ускладнення:
В даний час завдяки активній програмі по боротьбі з ревматизмом частота виникнення гострої ревматичної лихоманки знижується. На сьогоднішній день ускладнення на серце після ангіни можна вважати ознакою медичного невігластва у хворого чи його батьків.
Кардіограма хворого з шумами в серці
Найчастіше ревматизм розвивається у дітей шкільного віку, але без лікування хвороба прогресує і залишається з людиною на все життя. Як зазначає доктор Комаровський, практично всі ревматизм у дорослих людей — це наслідки нелікованих в дитинстві ангін. Тобто ангіна впливає на серце частіше, ніж прийнято думати серед самих хворих.
Основні симптоми ускладнень на серце після ангіни такі:
- Болі в серці, іноді постійні, іноді з’являються тільки уві сні чи після значних фізичних навантажень. Причому серце болить як при ангіні, так і після її завершення, частота нападів болю звертає на себе увагу хворого;
- Еритема — поява на тілі невеликих червонуватих або фіолетових плям;
- Поява ревматичних вузликів під шкірою, виглядають як невеликі ущільнення;
- Лихоманка, часто зі значним підвищенням температури;
- Хорея — різні посмикування окремих частин тіла, мимовільні скорочення м’язів;
- Поліартрит.
Головна небезпека таких ускладнень — порушення роботи серця, впливає на судинну систему, і ризик розвитку необоротних вад клапанів серця. Ці наслідки, у свою чергу, можуть призвести до інфаркту і серцевої недостатності — смертельно небезпечних патологій.
Думка фахівця
На жаль, дитячий ревматизм сьогодні все ще дуже поширена проблема. У чому тут винні численні борці з антибіотиками та ЗМІ, рекламують лікування ангіни смоктальними таблетками. Але якщо у дорослих болі в серці сприймаються багатьма хворими як норма, то у дітей такі ускладнення ангіни можуть поставити хрест на здоров’я і нормального повноцінного життя. А всього то треба, щоб уникнути таких ускладнень — пропити вчасно безпечний антибіотик. До нас постійно приходять батьки з діагнозами і лаються, не вірячи, що болі в серці — це ускладнення після ангіни. Потім на форумі пишуть і питають у інтернет-знавців, що означають такі симптоми і чому дурний лікар прописав для лікування серця уколи антибіотиків. У людей немає ніякої медичної грамотності, при цьому вони не довіряють ніяким лікарям. Як підсумок — у нас в кардіологічному відділенні постійно зайняті дитячі палати…
Ольга Леонідівна, з повідомлення на форумі
Важливо те, що при розвитку вад наслідки ангіни на серці вже незворотні і лікуванню не піддаються. Загалом же ревматичні ускладнення ангіни на серце вимагають застосування бициллинов у вигляді ін’єкцій, іноді курс лікування ними може тривати кілька місяців або років — ангіна впливає на серце іноді протягом усього життя хворого, довго після її завершення. Вчасно розпочате, таке лікування дозволить уникнути розвитку вад і призведе до повної ліквідації наслідків. Тому якщо при ангіні або після неї болить серце, або з’явилися інші симптоми ускладнення, хворому слід якомога раніше повідомити про це лікаря.
Ускладнення ангіни з боку нирок
Ускладнення на нирках після ангіни виникають з тих же причин, що і ураження серця. Ниркові клубочки пошкоджуються самими компонентами імунної системи, які приймають окремі структурні білки в них за білки, що знаходяться на поверхні клітин стрептокока, і постійно атакують їх. Внаслідок цього хвороба постійно прогресує, у різних хворих з різною швидкістю.
Вид нирки при гострому гломерулонефриті
Гломерулонефрит після перенесеної ангіни може виникнути, якщо бактеріальна інфекція зберігається в мигдалинах занадто довго, і цього часу вистачає імунній системі для того, щоб виробити антитіла до бактерій стрептокока.
Тим не менш, нирки часто болять при ангіні, тому що самі бактеріальні токсини, у великих кількостях виробляються при прогресуванні інфекції, що впливають на них безпосередньо. Лише пізніше починає грати свою роль аутоімунний механізм.
Симптоми ускладнень на нирках після ангіни — це:
- Болі в спині в області попереку. Хворі, які знають, як болять нирки, вміють відрізнити цю біль від м’язової або пов’язаної з проблемами з хребтом. У нормі процес двосторонній, тому обидві нирки болять, але навіть якщо болить тільки права або тільки ліва нирка, можна запідозрити гломерулонефрит на ранній стадії;
- Періодичне підвищення артеріального тиску;
- Поява крові в сечі;
- Виявлення білка в крові при аналізі.
Хвороба частіше виникає у чоловіків до 40 років, часто буває у дітей. Може розвиватися довго, серйозні наслідки її часто проявляються через 15-25 років після перенесення ангіни, з-за чого багато хворих не підозрюють про зв’язок ангіни і нирок взагалі. За даними лікарів практично всі гломерулонефрити у хворих — саме ускладнення ангін на нирках.
Біль в попереку або тільки в одному боці — один з явних ознак гломерулонефриту
Це ускладнення небезпечно розвитком ниркової недостатності, яка, в свою чергу, може привести до смертельного результату.
Лікування гломерулонефритів полягає в повному придушенні стрептококової інфекції, призначаються протизапальні препарати, гормональні і негормональні імунодепресанти.
Середній отит
Отит може розвиватися із-за попадання стрептококової інфекції в євстахієві труби і розвитку його тут або в порожнини середнього вуха. Таке ускладнення дуже небезпечно, оскільки може призводити до прогресуючої приглухуватості, а без лікування — до повної глухоти.
Симптоми ускладнень на вухах після ангіни:
- Закладеність одного або обох вух. Важливо розуміти, що якщо вуха заклало ще при ангіні, це вже ознака отиту, з яким потрібно звернутися до лікаря, оскільки тут важливо почати лікування якомога раніше. Тим більше, якщо вухо заклало після ангіни, це достатній привід запідозрити отит;
- Біль у вухах. Досить складний симптом, оскільки при ангіні у вуха може віддавати біль горла. Вважається, що поки горло болить, тільки за болю у вусі діагностувати отит не можна. Якщо ж вухо болить після ангіни, практично напевно це отит.
Також добра ознака отиту — значне посилення болю у вусі при натисканні на козелок. Воно зазвичай допомагає діагностувати ускладнення у маленьких дітей, які не можуть поскаржитися на свої відчуття: якщо у дитини натиснути на козелок при отиті, він різко одергивается і починає плакати, в той час як в нормі таке натискання болю не викликає.
Сережка на козелке. Натиснення на цю точку при отиті викликає різкий біль.
Можлива також ситуація, коли вухо заболіло вже після ангіни. З’ясувати, чи пов’язано це з самої ангіну, чи ні, може тільки лікар.
Робимо висновок: якщо при ангіні або після неї заклало вухо, потрібно відразу йти до лікаря. Робити щось самостійно — намагатися продути вухо, промити, почистити паличкою — не тільки марно, але й небезпечно. Також візит до лікаря необхідний, якщо біль у вусі зберігаються після того, як перестало боліти горло.
Ангіна може дати ускладнення на вуха в будь-якому віці, але частіше отит розвивається у дітей з-за близькості входу в євстахієвих труби до області запалення.
Ускладнення ангіни на вуха вимагають застосування специфічних засобів. Якщо болить вухо при ангіні, нормальної системної антибіотикотерапії буде достатньо для боротьби з ним. Якщо вухо заклало вже після ангіни, призначають вушні краплі з антибіотиками, до яких чутливий збудник хвороби у конкретному випадку. Вибирати, чим лікувати отит після ангіни, повинен тільки лікар.
Абсцеси
Абсцеси відносяться до місцевих ускладнень ангіни, оскільки з’являються в глотці біля самих мигдалин. Вони представляють із себе великі гнійні нариви тканин, дуже болючі. При них хворий не може ковтати їжу, йому боляче повертати голову, при огляді глотки добре помітно запалення та нарив. Характерні симптоми при цих ускладненнях — висока температура тіла (до 40°С) і неможливість у хворого широко відкрити рот через тризма жувальних м’язів. Голова зазвичай нахилена в бік абсцесу. Залежно від локалізації розрізняють:
- Интратонзиллярный абсцес, його ще називають флегмонозно ангіною. При ньому нарывает одна з мигдаликів, частина її тканини розплавляється;
- Паратонзіллярний абсцес — нарив тканини між мозочка і глоткової фасцією;
- Окологлоточный (парафарингеальный) абсцес, розвивається в парафарингеальном просторі;
- Заглотковий (ретрофарингеальный) абсцес, розташований за глоткової фасцією. Це ускладнення розвивається практично виключно у дітей за наявності у них тут лімфатичних вузлів. Одне з найнебезпечніших наслідків ангіни, при розташуванні в нижній частині глотки може викликати проблеми з диханням і задуху.
Стрілка показує на перітонзіллярний абсцес з правого боку глотки
Всі абсцеси небезпечні важким пошкодженням тканин, з-за якого можуть руйнуватися стінки кровоносних судин і в кров’яне русло потраплять бактерії, що в свою чергу може призвести до сепсису. При абсцесах можливі кровотечі, флебіт і тромбофлебіт яремної вени.
У деяких випадках абсцеси проривають самі, але іноді вимагають оперативного розтину. При цьому нерідко розтин доводиться проводити зовнішньо, розкриваючи шкіру і підлеглі м’язи. Після таких операцій і дренування на шиї у хворого залишається глибокий шрам.
При флегмонозно ангіні іноді буває необхідно видалення нагноившейся мигдалини. Паралельно потребує проведення інтенсивної антибактеріальної терапії.
Стрептококовий шок
Стрептококовий токсичний шок — одне з найнебезпечніших ускладнень ангіни. Виникає з-за сильного отруєння організму стрептококовими токсинами. Летальність при його настанні становить близько 30%, хоча сам по собі він досить рідкісний.
Головні симптоми стрептококового шоку — сильна лихоманка і порушення дихання, нерідкі різні висипання на шкірі. Причинами смерті зазвичай є шок та дихальна недостатність. При цьому хвороба може розвиватися з різною швидкістю, іноді — блискавично, і хворого просто не встигають доставити в лікарню.
Лікування зазвичай проводиться в реанімаційному відділенні. Хворому потрібна штучна вентиляція легень, прийом судинозвужувальних засобів, інтенсивна антибактеріальна терапія (при ній частіше використовують кліндаміцин, оскільки він швидше, ніж пеніциліни, пригнічує продукцію токсинів). Критично важлива своєчасна діагностика цього ускладнення: іноді затримка в декілька годин виявляється фатальною. Тому при будь-яких скаргах на проблеми з диханням хворого потрібно везти до лікаря.
Хвора зі стрептококових шоком в реанімації
Чим раніше при ангіні буде розпочато лікування антибіотиками, тим менш імовірно розвиток стрептококового шоку, оскільки з плином часу в організмі накопичуються бактеріальні токсини і при перевищенні деякої межі (індивідуального для кожної людини) розвивається шок.
Сепсис
Це ускладнення ангіни пов’язано з попаданням в кров патогенних бактерій і поширенням їх по всьому організму (бактеріємією). Найчастіше відбувається при абсцесах і флегмонах, коли бактерії проникають в кров’яне русло через еродовані стінки кровоносних судин. Після цього можливий розвиток запалення в будь-яких внутрішніх органах, іноді — відразу декількох, а також генералізований запальний процес у всьому організмі.
Сепсис може протікати з різною швидкістю, в окремих випадках настільки стрімко, що хворого не встигають доставити в клініку. У нього порушуються функції різних органів, якщо відбувається критичне порушення кровообігу, настає смерть.
Постраждалий з сепсисом у відділенні інтенсивної терапії. На плечі видно некрози, викликані бактеріальною інфекцією.
Лікування зазвичай проводять у відділенні інтенсивної терапії. При цьому призначається загальне антибактеріальне лікування, всі уражені тканини оперуються, з них виводиться гній. Часто потрібне переливання крові, оскільки у хворого розвивається синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.
Важливо пам’ятати, що сепсис при ангіні розвивається в самих запущених випадках. Для цього має відбутися серйозне пошкодження тканин, інфекція повинна бути настільки розвиненою, що бактерії у величезних кількостях поширюються по організму. Якщо при ангіні вчасно починається нормальне ефективне лікування, вірогідність розвитку сепсису практично виключена.
Ускладнення з боку суглобів
Ускладнення після ангіни на суглобах — одне з проявів гострої ревматичної лихоманки. Суглоби в цьому випадку пошкоджуються з тих же причин, що і серцевий м’яз. Можливо як розвиток запалення одного суглоба, так і множинне ураження їх в різних ділянках тіла, послідовне або одночасне. Це і є той самий ревматоїдний поліартрит — ускладнення, яке з часом може призводити до порушення рухливості суглобів та їх деформації, постійним або проходять болю в них.
Загалом нормальна ситуація, якщо після ангіни болять суглоби, оскільки при спалаху інфекції вони можуть вражатися бактеріальними токсинами. Такі болі є одним із симптомів ангіни. Якщо сам тонзиліт грамотно лікується, больовий синдром у суглобах проходить ще до повного одужання, лише іноді він може зберігатися протягом декількох днів. Ускладнення діагностують, якщо:
Також ревматоїдний артрит може бути наслідком сепсису.
Зовнішній вид пальців у хворого з полиатритом
Суглоби можуть хворіти після ангіни і у дорослих, і у дітей. Однак завдяки швидкій регенерації тканин у молодому віці такі наслідки не так помітні, іноді на них зовсім не звертають уваги, а ускладнення на ніжках у дітей дошкільного або молодшого шкільного віку можна сплутати з забоями і крепатурою після занять спортом або ігор. Важливу роль грає і той факт, що багато людей взагалі не уявляють, що ангіна і суглоби можуть бути якось пов’язані один з одним.
Основу лікування артриту, як ускладнення ангіни, складає антибактеріальна терапія, на додаток до якої застосовують імуносупресанти, протизапальні засоби. На ноги ставляться спеціальні компреси, проводиться електрофорез для відновлення тканин суглобів, показано грязелікування та інші фізіотерапевтичні процедури.
Хронічний тонзиліт
У багатьох випадках нелікована ангіна переходить у хронічний тонзиліт, при якому бактеріальна інфекція постійно присутній в тканинах мигдаликів, але не розвивається, будучи стримуваної імунною системою. При ослабленні імунітету відбувається спалах і розвивається загострення, яке симптоматично і клінічно може бути відрізнятись від ангіни.
Симптоми цього ускладнення:
- Постійно збуджені і збільшені мигдалини;
- Добре помітні білувато-жовті пробки на них;
- Поганий запах з рота у хворого;
- Часті загострення. Ангіна у нормі відбувається у хворого один раз в житті, в рідкісних випадках вона може повторюватися через кілька років після попереднього випадку. Загострення хронічного тонзиліту можуть відбуватися кілька разів на рік. Вважається, що якщо хвороба з симптомами ангіни повторюється частіше разу в рік — це ознака хронічного тонзиліту.
Вид горла при хронічному тонзиліті
При хронічному тонзиліті можуть виникнути ті ж ускладнення, які дає і ангіна. Навіть якщо вони не розвиваються, постійне стійке запалення мигдалин, яке не проходить при консервативному лікуванні, є показанням для видалення їх.
Лікування хронічного тонзиліту спочатку проводять консервативними методами: промивають лакуни мигдалин, видаляють пробки, застосовують протизапальні засоби, фізіопроцедури. Якщо вони не дають результату, видаляють мигдалини.
Набряк гортані
Це дуже рідкісне ускладнення ангіни, виникає за значного збільшення лімфатичних вузлів, які перекривають вхід в гортань. У хворого з’являється відчуття грудки в горлі, постійно посилюється, змінюється голос, ускладнюється дихання. При значному розвитку набряк гортані може призвести до асфіксії.
Лікування цього ускладнення після ангіни передбачає в першу чергу боротьбу з інфекцією. Якщо набряк швидко розвивається, призначають потужні протизапальні кортикостероїдні препарати, при недостатній ефективності їх проводять інтубацію дихальних шляхів, щоб уникнути їх повного перекриття. У деяких випадках, якщо не встигають провести інтубацію, при набряку гортані потрібне хірургічне втручання для розкриття гортані і подачі повітря в легені.
Як уникнути ускладнень після ангіни?
Єдиний вірний і дуже надійний спосіб уникнути ускладнень після ангіни — лікувати її системними антибіотиками. Якщо препарат ефективний проти бактерій у конкретного хворого, він у протягом 1-2 днів (для деяких засобів — за 12-16 годин) знищить інфекцію і зупинить ураження тканин і поширення токсинів в організмі.
Кларитроміцин вважається оптимальним засобом для лікування ускладненого ангіни завдяки його здатності швидко пригнічувати синтез токсинів
Практика показує, що якщо ефективний антибіотик починає застосовуватися протягом перших 8-9 днів після появи симптомів ангіни, її ускладнення практично напевно не розвинуться. У той же час, затягувати з початком лікування не варто: завжди є ризик, що у конкретного хворого конкретний антибіотик може не спрацювати. Це виявляється лише через 2-3 дні прийому, і все це час інфекція продовжує розвиватися. А значить, у межах зазначених 9 днів потрібно мати поле для маневру, щоб при необхідності безпечно замінити антибіотик на більш ефективний.
Це, до речі, означає, що вибір антибіотика повинен проводити фахівець. Аналогічно, діагностувати хворобу повинен він же: нерідко небезпечну ускладненнями катаральну ангіну в домашніх умовах приймають за вірусний фарингіт і лікують полосканнями та противірусними засобами, що рівнозначно відсутності лікування взагалі і з великою ймовірністю закінчиться ускладненнями.
Якщо час згаяно і ризик виникнення ускладнень занадто великий, хворому призначають лікування за допомогою бициллинов — препаратів антибіотиків, що зберігаються в організмі тривалий час і забезпечують надійну профілактику уражень різних органів стрептококовими токсинами.
У підсумку, ангіна та її ускладнення не повинні ідентифікуватися і лікуватися тільки за вказівкою лікаря. Найкраще, що може зробити хворий, щоб уникнути ускладнень — при перших ознаках ангіни здатися лікареві.
Продовження:
- Як лікувати ангіну в домашніх умовах?
- Наскільки сильно й довго заразна ангіна?
- Які антибіотики застосовуються при цій хворобі?
