Далі ви дізнаєтеся:
- Що робити з гнійниками при гнійній ангіні;
- Як правильно прибрати гній, якщо це дійсно потрібно;
- Як прибрати наліт при гнійній ангіні.
Гнійники при гнійної ангіни в переважній більшості випадків чіпати не потрібно. Вони не впливають на стан хворого, не ускладнюють ангіну самі по собі і проходять, коли в організмі знищується збудник хвороби. Видаляти гнійники при гнійній ангіні можна тільки в лікарні при серйозних свідченнях. У цьому випадку процедуру проведе лікар за допомогою спеціального інструмента, і він же після очищення мигдалин ретельно обробить їх спеціальними розчинами.
Якщо ж видаляти гнійники самостійно, можна отримати взамін абсцес, рубці на мигдалинах, необхідність оперативного втручання та хронічний тонзиліт у майбутньому.
Зрозуміло, що саме жовті точки, сітка з гною, в деяких випадках — великі гнійні виразки на поверхні мигдалин здаються самим хворим, а при хвороби у дитини — мамам і бабусям — найстрашнішим з усього, чим себе може проявити гнійна ангіна. Вони починають робити з цими гнійниками що завгодно, лише б від них позбутися, і в хід деколи йдуть абсолютно жахливі засоби і методи. При цьому гнійники — це останнє, що потрібно чіпати при ангіні. І ось чому…
Чому не варто видаляти гнійники при ангіні?
Гнійники при ангіні — це резервуари, в яких у великих кількостях накопичуються бактерії, клітини імунної системи і всі продукти їхньої боротьби: залишки клітинних стінок, вміст кліток, різні антитіла та багато-багато іншого. Ці утворення формуються в місцях найбільш активного припливу крові. При фолікулярній ангіні запалюються і нагноюються фолікули, при лакунарній — крипти мигдаликів.
Запалені і нагноівшіеся фолікули при фолікулярній ангіні
Після початку прийому антибіотиків в мигдалинах протягом 1-2 днів практично повністю знищується патогенна мікрофлора (за умови, звичайно, що антибіотик виявився ефективним проти збудника). І як тільки збудник знищується, гній перестає формуватися. Видалення його після цього з мигдалин — питання часу. При нормальному кровообігу гнійники зникають через 3-4 дні.
А тепер найголовніше: при ангіні болять і викликають підвищення температури не гнійники, а самі запалені мигдалини. Саме з гіперемією пов’язані практично всі неприємні симптоми хвороби. Якщо видалити гнійники, але не вплинути на запалення, стан хворого ніяк не зміниться. Якщо усунути причину запалення — патогенних бактерій — але не чіпати гнійники, хворий відразу відчує себе краще.
Це значить, що робити з гнійниками при гнійній ангіні нічого не потрібно. При правильному лікуванні ангіни антибіотиками вони пройдуть незабаром після придушення інфекції, без коректної системної антибіотикотерапії навіть без гнійників нічого не зміниться. При цьому ж неправильні дії по видаленню гнійників можуть бути дуже небезпечними.
На фото — гнійники при ангіні, які не потребують видалення:
У деяких випадках при стаціонарному лікуванні ангіни в лікарні лікарі видаляють гнійники вже після придушення інфекції антибіотиками. Це дозволяє буквально на 1-2 дні скоротити терміни перебування хворого в лікарні. Але при цьому лікар може зняти гнійники при ангіні абсолютно безпечно, а потім — грамотно обробити оголіли ділянки тканин антисептичними і знеболюючими розчинами. Робити цю процедуру в домашніх умовах не можна.
Відео: Промивання лакун мигдаликів у лікарні
Головне: не відомо жодного випадку, коли видалення гнійників корінним чином впливало на перебіг хвороби. Аналогічно, навіть тим, кому регулярно і навіть акуратно видаляють гнійники, нерідко доводиться потім видаляти і самі гланди. Тобто цей процес завжди марний, але при цьому вкрай хворобливий.
Єдине виключення — це розвиток абсцесу або флегмони, як ускладнень ангіни. Вони з’являються незалежно від того, віддалялися раніше гнійники, чи ні (причому видалення дрібних гнійників і зараження утворилися виразок може навіть сприяти появі абсцесу), але для їх видалення потрібна операція у лікаря.
Чим небезпечне видаляти гнійники при ангіні?
Всі гнійники і при фолікулярній, і при лакунарній ангіни формуються на кордоні епітеліальної і більш глибоких тканин. Цим, до речі, ангіна відрізняється від грибкового тонзиліту, при якому саме на поверхні мигдалин з’являється білий наліт.
Грибковий тонзиліт
Отже, якщо гнійник розкрити і прочистити, на його місці залишиться незахищена епітелієм тканина. Простіше кажучи — рана, яка болить і легко може бути заражена іншою інфекцією. При цьому неграмотні маніпуляції (наприклад, витискання гнійників) призводить до збільшення інтенсивності кровообігу в мигдалинах і посилення запалення в місцях таких ранок.
Якщо гнійник при ангіні прориває сам, а що утворилася рана заживає природним шляхом, практично ніяких рубців на мигдалині не залишається. Глибокі рани, залишені при спробах видалити гній, можуть гоїтися з утворенням шрамів, і саме ці шрами надалі будуть перешкоджати дренажу лакун і можуть стати причиною розвитку хронічного тонзиліту.
Також слід враховувати, що самостійне видалення гнійників при ангіні — це майже завжди грубе здирання їх марлею, намотаною на палець. Навіть якщо самому хворому здається, що всі маніпуляції виконуються м’яко й безпечно, насправді при такій очищення сильно пошкоджуються тканини, що оточують гнійник. В результаті після видалення гною горло може розболітися сильніше, можуть з’явитися вторинні вогнища запалення.
Ось таким інструментом іноді і проводиться самолікування ангіни — неефективне і часто небезпечна
В результаті отримуємо: видаляти гнійники при гнійній ангіні можна тільки в лікарні, коли цим займається лікар. Робити це самостійно в домашніх умовах можна — це небезпечно і не дасть практично ніякого терапевтичного ефекту.
Що дійсно варто робити з нальотом і гноєм?
Все, що потрібно робити з гноєм і нальотом при ангіні — змивати їх за допомогою простих полоскань. Ту частину гною, яка не може бути видалена одним тільки полосканням, краще залишити недоторканою. Саме її видалення і спричинить за собою утворення відкритої рани та можливі неприємні наслідки.
Крім того, полоскання горла стимулює розвиток гнійника, збільшення гною і швидке його проривання.
Наліт на мигдалинах, мовою і м’якому небі не небезпечний і не шкідливий. За допомогою полоскань він же видаляється абсолютно без болю і швидше, ніж гнійники.
Полоскання горла — основна безпечна допоміжна процедура при лікуванні ангіни
Не особливо важливо, чим конкретно полощеться горло. Важливо саме те, як це робиться:
- Температура рідини для полоскання повинна приблизно дорівнювати температурі тіла або бути трохи вище — до 50°С;
- Полоскання проводять 5-6 разів на день по 2-3 хвилини. Частіше полоскати горло при ангіні шкідливо;
- Полоскання має бути щадним. Не слід занадто сильно дратувати мигдалини, оскільки це загальмує одужання;
- Полоскання обов’язково проводяться після кожного прийому їжі.
Завдання полоскань — саме прибрати наліт при гнійній ангіні і змити частина вивільненого гною з мигдалин. Тому для полоскань підійде практично будь-яка нейтральна рідина. Тим не менш, зазвичай підбирають засіб, який чинить ще і протизапальний ефект. Найбільш поширені рідини для полоскання горла при гнійній ангіні:
- Сольовий розчин — 0,5 літра води і чайна ложка солі;
- Содовий розчин — літр води і чайна ложка солі;
- На склянку води чайна ложка солі, чайна ложка соди і дві краплі йоду;
- Відвари лікарських трав — ромашки, шавлії, деревію, календули, мати-й-мачухи, а також кори дуба.
Шавлія — одна з найбільш відомих засобів для полоскання горла при ангіні
Розчинами антисептиків полоскати горло в домашніх умовах не варто. Це може призвести до дисбактеріозу ротової порожнини та розвитку вторинних інфекцій.
Таких полоскань буде цілком достатньо для того, щоб нормально чистити горло при гнійній ангіні і посприяти якнайшвидшому одужанню. Ті ж заходи, які застосовуються у народній медицині, найчастіше виявляються надлишковими, а іноді й відверто небезпечними.
Народні способи видалення гною і нальоту при ангіні
Більшість же хворих, а частіше — батьків і бабусь хворих дітей — воліють неодмінно прибирати гнійники на мигдалинах при ангіні. Мабуть, вони вважають, що саме гній викликає всі неприємності, і варто його видалити, як від неприємних симптомів не залишиться і сліду. Для цього зазвичай використовують:
- Ватні палички, змочені в перекису водню. Головкою палички притискається поверхню мигдалини близько гнійника, і вміст його починає витікати. Сама процедура виходить украй неприємною через подразнення мигдалин перекисом і болю при натисканні на запалену мигдалину;
- Просту голку, якою спочатку проколюють гнійник, а потім придавлюють тканину біля нього і видавлюють гній. Дуже болюча процедура, після якої посилюється запалення;
- Полоскання горла розчином з склянки води, чайної ложки меду, чайної ложки оцту і чайної ложки бурячного соку. По ефективності не перевершує просутю солону воду, за противності — однозначно гірше;
- Бинт, змочений в розчині Люголя і намотаний на палець. Їм труть мигдалини в надії видалити гнійники. В результаті самі мигдалини сильно дратуються.
Всі ці процедури практично не впливають на перебіг хвороби.
Є і більш дикі способи видалення гнійників. Наприклад, для цього їх намагаються змащувати гасом або припікати оцтовою есенцією. Інколи хворі намагаються щосили кутати і прогрівати горло, щоб гній швидше накопичувався і проривав гнійники. Звичайне наслідок такого лікування — абсцес і операція по його розтину в лікарні.
Розтин гнійного абсцесу — екстрена міра по запобіганню наслідків неправильного лікування
Зовсім небезпечно, якщо хворий намагається прорвати гнійну ангіну при великих растеках гною. Це загрожує особливо тяжкими наслідками при флегмонозно ангіні, коли гнійник викликає сильне запалення. Якщо хворому ціною нелюдських страждань вдається проткнути таку запалену мигдалину і вичавити з неї гній, на місці гнійника залишається велика рана або виразка, яка швидко наповнюється кров’ю. До того ж, проколювати флегмону самостійно перед дзеркалом дуже ризиковано — можна пошкодити інші тканини і викликати ще більше запалення.
Пам’ятайте: для того, щоб гнійна ангіна прорвалася, потрібно провести спеціальну операцію, після якої необхідні серйозні процедури по відновленню запалених тканин. В домашніх умовах дуже небезпечно робити так, щоб гнійна ангіна прорвалася! Якщо гнійні запалення занадто великі, їх повинен видаляти тільки лікар і тільки в умовах клініки.
Якщо ангіну коректно не лікувати, можна опинитися на операційному столі з абсцесом і ризиком зараження крові
Хірургічне втручання при гнійній ангіні
При гнійній ангіні ні надріз, ні інші варіанти хірургічного втручання не потрібні. Вдаються до таких заходів лише тоді, коли при ангіні розвиваються флегмони і абсцеси. Мета таких операцій — запобігти появі або розвиток абсцесу.
На фото — абсцес при ангіні, підлягає розкриття і дренування:
Хірургічне втручання при гнійній ангіні здійснюється методами тупого і гострого розтину.
Перший метод полягає в тому, що в околоминдаликовую клітковину вводять корнцанг — інструмент, що нагадує ножиці. Коли вістря його входить у порожнину, заповнену гноєм, лікар розсовує бранші, і гній витікає через утворюється отвір. Голову хворого нахиляють так, щоб гній не потрапив в горло і в дихальні шляхи.
Зрозуміло, операція протікає при місцевій анестезії, яка не тільки забезпечує знеболювання, але і дозволяє хворому ширше відкрити рот. Після закінчення маніпуляції горло промивають антисептичними розчинами, а хворому призначають полоскання. Зазвичай процедуру повторюють через день.
При формуванні явного абсцесу при гнійній ангіні роблять надріз — скальпелем розтинають верхні тканини і дають гною спокійно витекти в порожнину рота. При занадто великому нагноєнні абсцес розкривають зовні, іноді — в декількох місцях.
На фото нижче показано, як в клініці прибирають гній при ангіні:
Лікування абсцесу при ангіні: зверху — розтин, знизу — евакуація гнійного вмісту
По суті, спроби прорвати гнійну ангіну в домашніх умовах — це така ж операція, але проводиться перед дзеркалом і з допомогою простої голки. Говорити про небезпеку цієї процедури і безвідповідальності того, хто її проводить, не доводиться. Це те ж саме, що вдома на дивані кухонним ножем вирізати собі апендикс.
До проколу абсцесу при гнійній ангіні вдаються також у випадках, коли необхідно взяти на дослідження сам гній для виявлення чутливості збудника хвороби до антибіотиків.
Також в умовах клініки прибрати гній при гнійній ангіні можна за допомогою спеціального промивання лакун. У цьому випадку в саму лакуну вводиться голка шприца і під тиском впорскується розчин антисептика. Спочатку з лакуни витікає гній, а коли починається витікання ліки, голку виймають і переходять до наступної лакуне.
Робимо висновки:
В продовження теми:
- Огляд антибіотиків для лікування ангіни
- Які антибіотики вибирають для лікування ангіни у дітей
- Вибираємо антибіотики для лікування ангіни у дорослих
