Препарат є антибіотиком широкого спектра дії, який знищує більшість хвороботворних бактерій, що викликають ангіну або тонзиліт. Проти нього не можуть встояти навіть стійкі до пеніцилінів збудники захворювань. Ефективний препарат проти таких бактерій:
- Стрептококи;
- Гонококи;
- Стафілококи;
- Пневмококи;
- Гемофільна паличка;
- Нейсерии;
- Ряд ентеробактерій.
Широкий спектр дії робить цефтріаксон найбільш часто призначуваних препаратом. Його дозволено вводити дитині у віці від 2 тижнів, а при гострій необхідності і раніше.
Чому важливо виявити збудник захворювання?
При підозрах на ангіну необхідно виявлення збудника патології для постановки точного діагнозу і початку правильного лікування.
Дуже часто ангіна і дифтерія мають схожі початкові симптоми, і тільки бактеріологічне дослідження мазка дозволяє виявити, яке захворювання розвивається. Якщо за ангіну буде прийнята дифтерія, наслідки будуть жахливими.
Для визначення збудника, що беруть мазок зі слизової і проводять посів бактерій на живильне середовище.
Коли бактеріальна колонія виявляється досить великий, виділяють чисту культуру, яку при необхідності вивчають далі з метою встановлення переносимості нею тих або інших антибіотиків. Якщо бактерії стійкі до цефтриаксону, то підбирається інший терапевтичний засіб.
Дія препарату і форми його випуску
Цефтріаксон вводиться за допомогою ін’єкцій і може використовуватися в поєднанні з пероральними антибіотиками (призначається дорослому). При застосуванні лікарського засобу відбувається руйнування клітинних оболонок бактерій, що призводить до їх загибелі.
Позитивне дію ліки відчувається з першого уколу, так як починається зниження больового синдрому. Коли має місце хронічний тонзиліт, антибіотик призначають також для повного очищення мигдалин від хвороботворних бактерій. 100% біодоступність ліків (його засвоєння організмом) забезпечує найбільш повноцінне лікування.
Випускається препарат у стандартній упаковці – це прозорі герметично запечатані флакони з гумою кришкою, закритою металевим ковпачком. Обсяг діючої речовини 500 мг, а обсяг дози від 1 до 2 р.
Побочны дії
Цефтриаксон застосовується при ангіні, як і всі лікарські препарати, має певні побічні дії. Найбільш частими наслідками введення антибіотика є флебіт у місці уколу і болючість ін’єкції, яку не вдається попередити лідокаїном (знеболюючою складом).
До інших негативних наслідків застосування препарату належать:
- Головні болі;
- Нудота аж до блювоти;
- Озноб – явище яке відбувається переважно коли цефтриаксон застосовується при ангіні у дітей;
- Алергія;
- Зміна згортання крові – властива дорослій людині;
- Тромбоцитопенія.
Частіше від побічних дій страждають діти. У разі появи побічних дій потрібно негайно припинити використання препарату і терміново звернутися за лікарською допомогою.
До приїзду швидкої треба дати потерпілому ліки проти алергії і 2-3 склянки води дорослому і 1-2 дитини. Решту лікування буде проводитися лікарями.
Протипоказання
Обмежень на використання антибіотика практично немає. Препарат не можна застосовувати особам, які страждають на його непереносимістю, а також непереносимістю лідокаїну і пеніцилінів. Інші протипоказання відсутні.
Дозування у дорослих і дітей
Цефтриаксон при ангіні у дорослих (особи від 12-ти років)
Діти від 2 тижнів до 12 років
Від 1 до 2 г 1 раз на добу
Від 20 мг до 80 мг на 1 кг ваги дитини 1 раз на добу
При тяжкому стані хворого на розсуд лікаря може бути призначена підвищена дозування в умовах стаціонару.
Розведення
Використовувати розчин для внутрішньом’язового введення і внутрішньовенного введення не можна. Пов’язано це з тим, що для внутрішньом’язових уколів препарат розводять лідокаїном, а для внутрішньовенних – водою для ін’єкцій.
Внутрішньом’язово.
Розчин з лідокаїном готують, набравши в шприц 3,5 мл розчину анестетика концентрацією 1% і влив його у флакон з порошком антибіотика, проколів гумову кришечку. Як тільки цефтріаксон розчинився, можна робити укол.
Голку вводять глибоко у м’яз, після чого препарат впорскується. Уколи треба робити по черзі в обидві сідниці.
Внутрішньовенно.
При внутрішньовенному введенні 1 г ліки розчиняють у 10 мл стерильної води для ін’єкцій. Розчин вводять у вену дуже повільно, щоб не викликати флебіт. У середньому укол триває 2 хвилини.
При внутрішньовенному введенні за допомогою крапельниці надходження ліки триває 30 хвилин. В цьому випадку 1 г антибіотика розчиняють у фізрозчині.
Тривалість курсу лікування
Тривалість терапії залежить від тяжкості стану хворого. Зазвичай уколи продовжують до повного зняття гострих симптомів і ще 2-3 дні для попередження ускладнень. Точну тривалість курсу лікування визначає лікуючий лікар.
Самостійно призначати собі цефтріаксон неприпустимо. Всі антибіотики повинні прописуватися лікарем.