Як виглядає і протікає грибкова ангіна?

Грибкова ангіна — це ураження піднебінних мигдаликів і самої глотки мікроскопічними грибками, за своїм зовнішнім проявам дещо нагадує типову стрептококову ангіну. Однак грибкова ангіна викликається зовсім іншими причинами, вимагає специфічного підходу до лікування і загалом із звичайною ангіною має дуже мало спільного. Саме тому цю хворобу потрібно вміти правильно відрізняти від стрептококового тонзиліту, розуміти її причини і правильно на неї реагувати.

На фото — грибкова ангіна з характерною для неї симптоматикою:

Важливо те, що сама назва хвороби «грибкова ангіна» не зовсім коректно. З-за нього цю хворобу нерідко намагаються лікувати в домашніх умовах неправильними і навіть шкідливими методами, і з-за нього ж сама типова ангіна найчастіше залишається без коректного лікування. Тому для початку потрібно розібратися з термінологією.

Що конкретно називається грибкової ангіною?

C точки зору медичної термінології грибкової ангіну можна називати тільки грибкове ураження піднебінних мигдаликів. Для такої поразки в медицині існує термін тонзилломикоз. Строго кажучи, ангіна — це гострий тонзиліт, тобто саме запалення гланд. Тому називати ангіною грибкове ураження неба, горла або мови не зовсім правильно.

Наприклад, на фото — саме тонзиліт, викликане грибком:

У рідкісних випадках грибкова ангіна дійсно протікає з локалізацією висипів тільки на мигдалинах. Але значно частіше самі лікарі називають грибкової ангіною типовий фарингомикоз, тобто поява великої кількості грибкового нальоту на всіх тканинах глотки, включаючи піднебінні дужки, язичок, саме м’яке небо. Частіше це робиться для простоти пояснення діагнозу хворому.

На замітку

Взагалі словосполучення «грибкова ангіна» — це пережиток тих часів, коли ангіною називалося будь-запалення горла, у тому числі і при вірусних та грибкових інфекціях. Тоді і доводилося уточнювати, яка спостерігається ангіна у конкретному випадку — ангіна при кору, дифтерійна ангіна, грибкова ангіна, стрептококова. Сьогодні офіційно ангіною називають тільки бактеріальні тонзиліти, а, наприклад, грибкові ангіни або ангіна при мононуклеозі залишаються більше надбанням народної творчості.

Вид глотки при інфекційному мононуклеозі. Добре видно, що гній не поширюється на м’яке піднебіння і корінь язика.

Більш того, при грибкової ангіні запалення мигдалин може і не відбуватися. У багатьох випадках ця хвороба протікає без запалення взагалі, а хворий не відчуває ні болю в горлі, ні яких би то не було ознак інтоксикації. Саме тому термін «грибкова ангіна» не коректний, оскільки має на увазі саме запальний процес в мигдалинах, спричинений грибками.

І завжди потрібно пам’ятати, що справжня ангіна — це завжди гостра хвороба. Грибкової ж ангіною нерідко називають хронічні фарингомикозы, що вже зовсім неправильно.

Але це ще не так страшно. Ось у народній термінології панує повне беззаконня. Тут грибкової ангіною можуть назвати навіть не ураження глотки грибками, а простий кандидоз порожнини рота з ураженням тільки язика та ясен. Навіть якщо з’явилося кілька білих цяток на небі недалеко від горла, неспокійна мати або бабуся може спокійно заявити про «хворому горлі» і поставити діагноз «ангіна». До речі, саме тому в народі іноді не бачать різниці навіть між молочницею рота (грибковому стоматиті) і грибкової ангіною, незважаючи на те, що молочниця рота розвивається в більшості випадків тільки мовою.

На фото — типовий грибковий стоматит: В принципі, з цим можна було б змиритися, але такі вольності з термінологією іноді виявляються небезпечними. З-за того, що грибкову ангіну не потрібно лікувати антибіотиками, з’являється безліч історій про те, що, наприклад, у дитини була ангіна та її благополучно вилікували марлею з содою і ополіскувачами. Батьки не уточнюють, що грибкова ангіна була, і з великою ймовірністю вона пройшла б сама по собі. А потім з’являються чутки про те, що хворобу лікували без антибіотиків, все нормально пройшло і взагалі, антибіотики — це змова фармацевтів. А коли такими ж методами — марлею з содою і ополіскувачами — починають лікувати бактеріальну ангіну, то прирікають хворої дитини на довічні проблеми з серцем і нирками.

Ревматична лихоманка та біль у серці — часте наслідок неправильно нелікованою бактеріальної ангіни.

Тому робимо висновок: термін «грибкова ангіна» не цілком коректний і за великим рахунком недостатньо інформативний. Хороший лікар так хвороба не називає, а використовує замість нього нехай і складні, але правильні назви хвороб: фарингомикоз (він же грибковий фарингіт — ураження глотки), тонзилломикоз (грибковий тонзиліт — ураження мигдаликів), ларингомикоз (грибковий ларингіт — поразка горла).

Ми ж надалі будемо називати грибкової ангіною три захворювання:

Приклад одночасного ураження грибком і мигдалин, і неба

Тим більше, що у міру розвитку хвороби вона може на різних етапах протікати у вигляді тонзиліту, фарингіту або у змішаній формі.

Код за МКХ-10

Свого код за МКХ-10 грибкова ангіна не має, саме через її неоднозначності. Якщо за неї уражаються тільки мигдалини, то присвоюється код J03.8 (Гострий тонзиліт, спричинений іншими уточненими збудниками), якщо вся глотка — то J02.8 (Гострий фарингіт, спричинений іншими уточненими збудниками).

Збудники грибкової ангіни

У більшості випадків грибкова ангіна викликається дріжджоподібними грибками роду Candida, найчастіше — Candida albicans. Ці ж грибки є збудниками типових кандидозів, в тому числі й знаменитої молочниці.

На фото — цей грибок під мікроскопом Рідше фарингомикоз і тонзилломикоз спричинюється плісеневими грибками роду Aspergillus, сахаромицетами (виявлялися тільки у хворих на цукровий діабет) і деякими іншими грибками.

На фото — грибок роду Aspergillus: Збудники фарингомикоза практично завжди присутні у слизових оболонках глотки та рота у здорових людей. При цьому їх кількість знаходиться в рівновазі з іншими мікроорганізмами (в основному бактеріями) і жорстко регулюється імунною системою. Крім того, надмірне розмноження цих грибків пригнічується впливом слини, надає антисептичну дію.

Причини грибкової ангіни майже завжди эндогенны та пов’язані з тим, що:

Ці причини можуть розвиватися із-за появи різних факторів — прийому антибіотиків, зниження захисних властивостей слини, ослаблення імунітету. Докладно про них читайте у статті про причини грибкової ангіни.

Головний висновок, який можна зробити з цього: грибкова ангіна не передається від людини до людини. Тобто ця хвороба не заразна. У здорової людини організм успішно протистоїть зараження грибками і їх розмноженню, а надмірне розмноження грибків відбувається в якості відповіді на ті чи інші проблеми зі здоров’ям.

Лейкоцити — клітини, що протистоять розмноженню чужорідних мікроорганізмів.

Клінічна картина

Мабуть, саме зовнішній вигляд горла дозволяє в більшості випадків найбільш чітко діагностувати грибкову ангіну без спеціальних аналізів. Для неї характерно:

Характерно, що можуть вражатися з однаковою частотою як обидві мигдалини, так і тільки одна. При цьому висипання білого нальоту можуть поширюватися на мову, внутрішню поверхню щік і задню стінку горла.

На замітку

Якщо грибкова ангіна викликана грибками Candida, наліт при ній має характерний білий або бежевий колір. При ураженні глотки пліснявими грибами цей наліт має жовтуватий або зеленуватий відтінок.

На фото показана грибкова ангіна з ураженням м’якого піднебіння:

Симптоми захворювання

Симптоми грибкової ангіни можуть бути змазані і сильно розрізнятися у різних випадках. Типовими ознаками хвороби є:

• Першіння, відчуття дряпання, подразнення в горлі. Рідко розвивається гостра біль, що віддає у вухо;
• Іноді незначне підвищення температури тіла;
• Також іноді — розвиток нездужання, болю в м’язах.

При цьому в деяких випадках симптоми грибкової ангіни можуть бути дуже гострими, а іноді, навпаки, не проявлятися взагалі.

Так, звичайні ситуації, коли грибкова ангіна виявляється у хворого випадково, при огляді горла, а до цього ні він, ні оточуючі про неї не знають. Нерідко таке трапляється і у дітей, коли хвора дитина відчуває себе абсолютно нормально, не скаржиться на болі в горлі, нормально їсть і п’є, але на поверхні глотки у нього добре помітний грибковий наліт, не дає спокою матері чи бабусі.

На замітку

Клінічна картина з висипаннями і сирнистий нальотом є основним діагностичним ознакою грибкової ангіни. Такий наліт в тому чи іншому кількості і з тієї чи іншої площею ураження з’являється завжди, а різні симптоми хвороби можуть і не розвиватися.

Грибковий наліт легко знімається і під ним не залишається кровоточивих пошкоджених тканин

При грибкової ангіні не розвиваються нежить і кашель. Завдяки цьому її легко відрізнити від інфекційного мононуклеозу або інших ГРВІ.

Специфіка перебігу грибкової ангіни

Грибкова ангіна може протікати в декількох формах:

Затяжна і хронічна форми грибкових уражень глотки не можуть називатися ангінами саме із-за тривалого перебігу.

При гострій формі фарингомикоза частіше виникають характерні симптоми — біль у горлі, підвищення температури. Саме вона частіше протікає у дітей. Підгостра зазвичай протікає м’яко і без вираженої симптоматики.

Для грибкової ангіни характерна нормальна температура тіла хворого.

Хронічна форма зазвичай не проявляє себе ніякими симптомами, але від 2 до 10 разів на рік можуть виникати загострення, при яких можуть розвиватися всі типові симптоми грибкової ангіни.

Гостра хвороба звичайно починається з почервоніння горла, появи відчуття першіння, біль. Сирнистий наліт з’являється на 2-3 день таких відчуттів і поступово поширюється по навколишніх тканин. Спочатку хвороба може протікати у формі тонзиліту, але потім при ураженні тканин глотки переходити в фарингіт, ларингіт і стоматит. Триває захворювання стільки часу, скільки присутні причини його, а у важких випадках — поки не буде проведено етіотропне лікування.

Діагностика і диференціальна діагностика грибкової ангіни

У більшості випадків грибкова ангіна діагностується за зовнішнім виглядом глотки, оскільки характерний для неї сирнистий наліт зазвичай легко відрізнити від гною при бактеріальної ангіні або афт при герпесном стоматиті.

На картинках показано ураження глотки при грибкової ангіні:

…і вигляд рота хворого при грибковому стоматиті.

Тим не менш, іноді для діагностики вдаються до більш ретельного аналізу:

Аналіз крові дозволяє провести диференціальну діагностику з бактеріальною ангіною

На практиці фарингомикоз найчастіше діагностується після того, як лікування гострого тонзиліту антибіотиками не дає ефекту. У цьому випадку через 2-3 дні після початку лікування антибіотикотерапію припиняють і вивчають мазок із зіву. Якщо підтверджується наявність грибкового збудника, проводиться заміна призначеного лікування.

Диференціальна діагностика грибкової ангіни проводиться з такими захворюваннями:

• Гнійні стрептококові ангіни, які завжди протікають дуже гостро, з високою температурою та симптомами інтоксикації, але при яких гнійники не з’являються за межами мигдалин. Докладніше ми вже говорили про те, як відрізнити грибкову ангіну від бактеріальної;

  

  Типова лакунарна ангіна

• Хронічний стрептококовий тонзиліт, який у більшості випадків можна відрізнити від хронічної ж грибкової ангіни тільки за допомогою аналізів мазка із зіву;
• Скарлатина, для якої характерні рясні творожистие висипання. У той же час, при скарлатині зазвичай розвивається «палаючий зів» — виражене почервоніння глоткового кільця, яке при фарингомикозе зазвичай виявляється змазаним;

  

  Складний випадок, коли одночасно присутні і грибкова інфекція, і скарлатина.

• Герпесный стоматит, при якому значно більш виражені болі в місцях уражень, а самі білі папули не знімаються так легко, як грибковий наліт;
• Дифтерія, що викликає зазвичай поява суцільного густого нальоту на небі, який з великим трудом відокремлюється від епітелію, не розпадається на шматки і залишає після себе криваву гіперемійовану поверхню;
• Сифіліс;
• Інфекційний мононуклеоз, при якому часто розвиваються нежить і висип на тілі. У крові при ньому виявляються клітини-мононуклеари, які відсутні при грибкової ангіні.

  

  Інфекційний мононуклеоз на ранній стадії розвитку.

У складних випадках вдаються до прямих методів діагностики за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Зазвичай це тести Фемофлор-Скрін і Фемофлор-16, з допомогою яких можна виявити збудника захворювання протягом кількох годин.

Особливості грибкової ангіни у дітей

Грибкова ангіна у дітей частіше протікає у важкій формі з гострим початком, підвищенням температури, болями в горлі. Для них характерні і змішані форми мікозів порожнини рота, коли наліт з’являється на поверхні неба, і на мові, і на щоках.

На фото грибкова ангіна у хлопчика трьох років:

Характерно, що грибкова ангіна у дітей часто викликає проблеми в діагностиці, оскільки саме для них характерний стоматит та інфекційний мононуклеоз, найбільш схожі на фарингомикоз.

У той же час, у багатьох випадках грибкова ангіна у дітей протікає зовсім безсимптомно, не викликаючи ніяких неприємних відчуттів і не заважаючи дитині. Зазвичай саме в такій формі її не лікують тяжкими системними засобами, а намагаються придушити, з’ясовуючи і усуваючи причини.

Читайте докладніше про:

Відео: Доктор Комаровський пояснює, чому розвиваються і як лікуються грибкові інфекції