Якщо у себе в медичній картці ви побачили діагноз «гнійний тонзиліт», не поспішайте впадати в паніку. Біль у горлі, гній в мигдалинах, температура і осиплість – це не кінець світу, і ми розповімо, чому.
Ви дізнаєтеся про причини розвитку цього захворювання, симптоми, можливі ускладнення, діагностиці, профілактиці та методики лікування.
Причини розвитку та шляхи зараження
Почнемо з того, що гнійна ангіна в медицині називається лакунарній, тому, що на поверхні гланд виявляються специфічні плівки, а в порожнинах мигдалин – рідину сіро-жовтого кольору.
Вона буває хронічною (протікає в декомпенсованій формі) і гострої, виникаючи в перший раз або загострюючись. Свого піку захворювання досягає на 5-8 день після зараження, яке відбувається повітряно-крапельним шляхом і через предмети ужитку. Цьому може сприяти:
- Низький імунітет і загальна слабкість;
- Переохолодження, особливо ніг;
- Деякі захворювання – ГРВІ, стоматит, синусит, в цьому випадку гній може поширюватися з носа в ротову порожнину;
- Каріозні зуби;
- Відсутність гігієни порожнини рота.
Все це є сприятливим середовищем для активізації стрептококів та стафілококів, що створюють осередки інфекції біля мигдалин.
Характерні ознаки
Основними симптомами захворювання можуть бути:
- Збільшення лімфатичних вузлів;
- Загальна слабкість і озноб;
- Скупчення гною в мигдалинах;
- Утруднене ковтання і дихання;
- Осиплість голосу;
- Підвищення температури тіла до 38-40;
- Відчуття стороннього тіла в горлі;
- Виникнення болю у вусі;
- Ломота в суглобах;
- Порушення серцевого ритму;
- Підвищена пітливість та головний біль.
В період ремісії хворого може і нічого не турбувати, іноді захворювання протікає без температури. У деяких випадках вона трохи підвищена, зазвичай до 37,5 С.
Ускладнення гнійної ангіни
При несвоєчасному початку лікування захворювання в гострій формі загрозу представляє сепсис – зараження крові інфекцією. Від інтоксикації страждають нирки і серце, може спостерігатися розлад функціонування ЦНС.
З місцевих ускладнень слід виділити набряк гортані, осиплість голосу, аж до його втрати, апное. Все це найчастіше з’являється на 2-3 тижні після виникнення перших симптомів.
При хронічній формі захворювання велика ймовірність попадання гною з мигдаликів у клітковинний простір шиї. У цьому випадку не обійтися без операції з його захоплення. Доповнити картину може лімфаденіт і отит, якщо мокрота потрапить в євстахієву трубу. Серйозним ускладненням іноді стає ниркова недостатність.
Діагностика гнійної ангіни
Для постановки точного діагнозу отоларинголог:
- Проводить фарингоскопию і, при необхідності, ларингоскопію;
- Промацує лімфовузли;
- Збирає анамнез хворого;
- Оцінює стан слизових і мигдаликів, в тому числі мовних;
- Бере мазок, дозволяє визначити, які саме мікроорганізми викликали захворювання;
- Може дати направлення на загальний аналіз крові (визначення гемоглобіну і лейкоцитів).
Тільки після цього лікар повинен рекомендувати ті чи інші препарати і процедури для боротьби з ангіною.
Методи лікування
Існує 3 варіанти вирішення проблеми:
- Консервативна терапія – лікування антибіотиками, фізіопроцедури;
- Прийом народних засобів (актуальне як доповнення до основних методик);
- Хірургічне втручання – тонзилектомія (видалення мигдаликів).
Консервативна терапія
Обов’язково призначаються розчини для полоскання ротової порожнини. Найефективніші – Фурацилін, Фортеза, Хлорофіліпт, Мірамістин. Вони знімають набряклість і пригнічують активність небезпечних бактерій. Використовують їх кожні 3-4 години.
Непогані результати дозволяє одержати змазування мигдалин Люголем. З аерозолів добре себе зарекомендували Каметон і Биопарокс.
Не варто ігнорувати і таблетки для розсмоктування, Септолете та Стрепсілс. Але все це без антибіотиків малоефективне. Добре допомагають захищені пеніциліни (Амоксиклав, Аугментин). При їх непереносимості призначаються цефалоспорини, макроліди та інші препарати.
Курс лікування становить від 7 до 12 днів. Додатково, на стадії загасання захворювання, може призначатися УВЧ та КУФ зіва – 5-10 процедур.
Як видалити пробки
Щоб уникнути ускладнень, робити це повинен тільки лікар. Можливі два варіанти – промивання вручну, шприцом, і спеціальним апаратом. Перший спосіб передбачає введення в лакуни одного з цих розчинів:
- Йодинол;
- Борна кислота;
- Фурацилін;
- Мірамістин;
- Перманганат калію (марганцівка).
Курс 7-10 процедур, полегшення настає після 2-3 відвідування.
Видалення пробок механічним шляхом – це вакуумне відкачування гнійних скупчень з лакун на апараті Тонзилор. Після їх вилучення мигдалини промивають антисептичними розчинами і опромінюють низькочастотним ультразвуком. Для повного очищення потрібно близько 8 процедур.
Народні засоби
Для пом’якшення слизової горла і мигдаликів рекомендується як можна більше теплого пиття – молоко з медом, чай з малиною або з вершковим маслом. З метою зняття запалення і гнійного нальоту використовується спеціальний розчин, яким полощуть горло вранці. Готується він з 200 мл теплої води і 1 ст. л. яблучного оцту.
Хірургічне втручання
Якщо лікар підтверджує, що мигдалини більше не виконують своїх функцій (захист організму), а, навпаки, є вогнищем інфекції, лікування консервативним способом втрачає ефективність. Лікар може запропонувати видалення мигдалин — тонзиллектомію. Ось кілька методів її проведення:
- Видалення мигдалин ультразвуком;
- Електрокоагуляція;
- Видалення мигдалин микродебридером;
- Радіочастотна абляція (коблация);
- Висічення дротяною петлею і ножицями – найбільш поширена методика. Після загального наркозу за допомогою стандартного хірургічного набору хірург вирізає уражені мигдалини.
Тонзилектомія може проводитися як під місцевим, так і під загальним наркозом.
Хронічний гнійний тонзиліт
Так називатися захворювання може при повторюваних загостреннях частіше 3 разів на рік. Для підвищення стійкості організму до стафілококів і стрептококів рекомендується стежити за імунітетом – повноцінно харчуватися і приймати вітамінно-мінеральні комплекси. Також слід:
- Регулярно проводити санацію ротової порожнини (лікування каріозних зубів);
- Дотримуватися санітарно-гігієнічні правила;
- Уникати переохолоджень;
- Гартуватися;
- Відмовляти собі в холодні напої і морозиво, особливо влітку;
- Звести до мінімуму спілкування з особами, які страждають на ГРВІ;
- Частіше бувати на свіжому повітрі.
Щоб не погіршити стан хворого, гній не можна видавлювати, тим більше руками і самостійно. У цьому випадку лакуни можуть залишитися без захисної плівки, і тоді великий ризик проникнення інфекції в кров.
Якщо підозрюваний у себе гнійний тонзиліт, не відкладайте відвідування лікаря. Зволікання може призвести, як ви вже могли зрозуміти, до серйозних наслідків.
