Запалення лобного синусу може мати гострий і хронічний перебіг (хронічний фронтит), захоплює одну або обидві порожнини. Це залежить від сили збудника та стану імунітету людини.
Причини хронічного фронтиту
Найпоширенішими інфекційними агентами, що викликають хронічний фронтит є стафілококи та стрептококи, рідше гриби. Значна увага приділяється умовно патогенного Haemophilus influenzae, який може стати небезпечним при зниженні захисних сил організму.
Фактори, що сприяють хронічного ураження лобових порожнин:
- загазованість і запиленість;
- куріння і пасивне перебування в накуреному приміщенні;
- механічне порушення носового дихання у зв’язку з хронічними поліпами, пухлиною носа, викривленням перегородки, наслідком травм;
- різка зміна температури повітря;
- хронічні хвороби, що призводять до зниження імунітету.
Залежно від ступеня вираженості запального процесу і виділень прийнято розрізняти види хронічного фронтального синуситу: катаральний, гнійний, поліпозний, полипозно-гнійний і ускладнений.
Клінічні прояви (симптоми і ознаки)
Найчастіше хронічне запалення лобових порожнин виникає не ізольовано, а в поєднанні з хронічним гайморитом і этмоидитом. Тому локальні симптоми схожі.
Виділяють: загальні ознаки лобного синуситу та місцеві.
До загальних симптомів належать прояви інтоксикації: підвищення температури тіла до високих цифр;
- запаморочення;
- слабкість.
Місцеві симптоми захворювання:
- виражений головний біль в області чола;
- нежить з густим виділеннями;
- закладеність носа.
Причини головного болю — це ознаки подразнення гілочок трійчастого нерва і високий тиск всередині порожнини. Епіцентр — надбрівна область. Може поширюватися на очі, віскі. Характерна ознака: посилення вранці і при нахилі вперед або в сторону. Це пов’язано з переповненням синуса і неможливістю відтоку. У нижній частині лоба на шкірі з’являється болючість при доторканні, може захоплювати верхню щелепу (симптом гаймориту). Інтенсивний головний біль супроводжується відчуттям тиску на очні яблука, носить пульсуючий характер, турбує навіть поза загострення хронічного фронтиту.
Відокремлюване з носа з’являється вранці. При односторонньому лобному синуситі — з однієї ніздрі. Носить серозно-гнійний характер, має жовтувато-зеленуватий колір.
Утруднення носового дихання, як ознака фронтиту, викликається набряком та запаленням носових ходів.
Рідкісні прояви хронічного синуситу: втрата нюху, сльозотеча, погіршення зору, світлобоязнь.
При лікарському огляді у пацієнта з хронічним фронтальним синуситом відзначається набряклість і почервоніння повік, слизової оболонки носа, подразнення шкіри носа на стороні ураження, іноді утворення фурункулів. Всередині носового ходу виявляються гнійні виділення. Доктор просить нахилити голову, при повторному огляді відзначає посилення відтоку.
Лікування
Лікування хронічного фронтиту повинно враховувати індивідуальну чутливість хворого до лікарських препаратів, народних засобів.
Обов’язковим засобом терапії вважаються антибіотики широкого спектру дії. Пацієнт зобов’язаний строго виконувати призначення лікаря, не можна самовільно змінювати дозу антибіотика, терміни лікування, переходити на народні кошти. Доктор призначає внутрішньом’язове введення або прийом всередину залежно від вираженості процесу, ознак хронічних супутніх захворювань пацієнта. Додатково для терапії використовуються препарати сульфаніламідного ряду. У важких випадках для лікування фронтита застосовують стероїдні гормональні препарати.
Для відновлення прохідності носових ходів призначаються судинозвужувальні та протизапальні краплі, спреї. Необхідно пам’ятати, що лікування краплями судинозвужувальної дії протипоказано особам з гіпертонічною, ішемічною хворобою, їх застосування обмежене для дорослих сім’ю днями у зв’язку з можливим звиканням організму. Протизапальні краплі допоможуть зняти роздратування від гнійного відокремлюваного. Краще при фронтальному синуситі використовувати рослинні засоби (Протаргол, Коларгол, Піносол) або м’які народні трав’яні настої.
Фізіотерапевтичні процедури допомагають терапії фронтиту ввести ліки на достатню глибину шляхом електрофорезу (з антибіотиками, гідрокортизоном). Діатермія чинить протизапальну, антиотечное дію. Лазеротерапію використовують для відновлення функцій слизової оболонки.
При відсутності ефекту від терапевтичних методів лікування фронтита виникає потреба в хірургічних способи. Пункцію і зондування лобової пазухи проводять з різних доступів. Суть процедури: відкачати гнійний вміст, промити порожнину, ввести всередину протизапальні засоби і розріджують ферменти. При фронтальному синуситі використовують операцію, пов’язану з формуванням лобово-носового ходу для подальшого вільного відтоку слизу.
Засоби народної медицини
Лікування народними засобами при фронтиті мало ефективно з-за тяжкості захворювання. Однак для профілактики синуситу, у відновному періоді цілющі народні препарати допоможуть активізувати загальний і місцевий імунітет.
Готові краплі для внутрішнього застосування можна купити в аптеці (Ехінацея, Елеутерокок, Алое).
Для полегшення головного болю при фронтиті народна медицина рекомендує компреси з відваром лаврового листа (змочену теплим розчином серветку кладуть на лоб і перенісся щодня на ніч до охолодження).
Дотримуватися профілактичні заходи набагато легше, ніж потім лікувати хронічну форму синуситу. Кожен випадок потребує лікування нежиті. Слід утримуватися від переохолодження, паління, виконувати поради лікарів.
