Вірусна ангіна, її симптоми та зовнішній вигляд горла при ній

Вірусна ангіна — це простонародну назву синдрому хворого горла, що розвивається при різних вірусних інфекціях. З точки зору сучасної медичної термінології таку назву некоректно, оскільки під терміном «ангіна» розуміється гострий бактеріальний тонзиліт, а отже, словосполучення «вірусна ангіна» є суперечливим в принципі.

Тим не менш, оскільки такий термін використовується широко, а самі хворі мають на увазі під ним цілком конкретні патології, надалі ми будемо називати їх саме вірусні ангінами. Віддаючи при цьому собі звіт, що такий підхід є некоректним і не буде схвалений вченими мужами.

Як правило, вірусної ангіною багато хворі називають будь-яке запалення горла та глотки. Це можуть бути:

• Вірусний тонзиліт, при якому запалюються тільки мигдалини;
• Вірусний фарингіт, для якого характерне запалення глотки і лежать біля неї тканин;
• Вірусний ларингіт із запаленням саме горла;
• Інфекції зі змішаною локалізацією — тонзиллофарингиты, фаринголарингиты.

Наприклад, на фото — вірусна ангіна, яка за суворої систематиці медичної є вірусним фарингітом:

Видно запалені піднебінні дужки і збільшені в розмірах мигдалини, але гною на них немає.

Така вірусна ангіна у дітей розвивається значно частіше, ніж стандартна бактеріальна, оскільки діти легше заражаються вірусними інфекціями. При цьому ГРВІ протікають у них м’якше, ніж бактеріальний тонзиліт, і значно рідше викликають ускладнення.

Це цікаво

До відносно недавнього часу навіть у медичній літературі вірусні ангіни вказувалися як цілком самостійні хвороби і мали навіть спеціальну класифікацію: грипозна ангіна, моноцитарна, герпетична, ангіна при кору. Тим не менш, сьогодні ця практика припинилася і сьогодні лікарі називають ангіною саме стрептококовий тонзиліт, а якщо і використовують цей термін для позначення вірусних уражень горла, то обов’язково додають вказівка на тип хвороби — грипозна ангіна, герпангіна. Якщо лікар назвав хворобу простий ангіною, значить, він має на увазі саме бактеріальну хвороба.

Гострий тонзиліт ще не з’ясованою природи

Самим хворим або батькам хворих дітей потрібно розуміти, що в більшості випадків болю в горлі виникають саме через вірусних інфекцій. Типовий бактеріальний тонзиліт виникає значно рідше, ніж ГРВІ. Тим не менш, це не означає, що при болях в горлі діагностика не потрібно — хвороба обов’язково потрібно ідентифікувати, щоб застосовувати дійсно ефективне й правильне лікування. При вірусної ангіні це зазвичай складно зробити, просто проаналізувавши симптоми хвороби і її зовнішні прояви, але дещо тут можна з’ясувати.

Як виглядає горло у хворого вірусної ангіною

Загальний характерна ознака всіх вірусних ангін — почервоніння глоткового кільця, часто — і задньої стінки горла. При цьому в більшості випадків на мигдалинах відсутні гнійники або плями, що нагадують їх, а горло просто має помітний гіперемований вигляд.

На наступних фото — типова вірусна ангіна у дітей:

Видно запалення на задній стінці горла — типова ознака вірусної інфекції

Клінічна картина інфекційного мононуклеозу

Герпетична ангіна

Піднебінні мигдалини при бактеріальних ангінах помірно збільшуються в розмірах, але в окремих випадках цього не може відбуватися зовсім, а в інших ситуаціях гланди набрякають настільки, що повністю перекривають просвіт в глотці і не дозволяють хворому ковтати їжу і дихати ротом.

На фото — вірусна ангіна з надмірно збільшеними мигдалинами у дитини:

Дуже небезпечний випадок, при якому хворий не може дихати ротом.

Для ангін різної етіології також характерні свої специфічні особливості:

• При герпетичної ангіни на поверхні піднебіння, мигдаликів, язичка з’являються характерні червонуваті бульбашки. При цьому виражене збільшення мигдалин зазвичай відсутня;
• При грипозній ангіні є помітне почервоніння глоткового кільця і горла, але гнійників не з’являється;
• Ангіна при кору викликає появу характерних дрібних білих плям на внутрішній поверхні щік, іноді — на небі і на мигдалинах. Такі плями називають плямами Філатова-Коплика, і іноді недосвідчені хворі плутають їх з гнійниками при фолікулярній ангіні;
• Запалення горла при інфекційному мононуклеозі супроводжується значним збільшенням мигдаликів та появі на них брудно-білого густого нальоту, який згодом поширюється на поверхню м’якого неба.

На фото — вид горла при інфекційному мононуклеозі:

Така різноманітність зовнішніх ознак вірусних ангін створює певні складнощі у їх діагностиці. Почасти тому, до речі, в офіційній медицині не існує такого захворювання, як вірусна ангіна, оскільки поразка горла при кожній вірусної інфекції специфічно і має свої характерні прояви.

Важливо те, що ознаки вірусної ангіни у дітей і у дорослих практично ідентичні, але чим більше вік пацієнта, тим у загальному слабкіше вони проявляються. Вірусна ангіна у дитини протікає зазвичай дуже гостро, у дорослих — частіше малопомітно і у змащеній формі. Іноді у дорослих ГРВІ взагалі ніяк себе не проявляє, але і називати таку хворобу ангіною — зовсім не правильно.

На фото показано горло хворого при герпетичної вірусної ангіні:

Симптоми вірусної ангіни у хворого

Найбільш виражені симптоми вірусної ангіни добре відомі:

Занадто високу температуру при вірусної інфекції потрібно збивати, температура до 38 — корисна для ефективної боротьби з інфекцією

Для більшості вірусних ангін характерний нежить і кашель, збільшення кількості виділяється з носа слизу. Цим вони, до речі, помітно відрізняються від бактеріального захворювання, при якому ані нежиті, ані кашлю зазвичай немає. З усіх вірусних ангін нежить не характерний тільки для грипозної, але при ній же практично завжди розвивається кашель.

Якщо у хворого розвинувся нежить, у нього саме ГРВІ, але не бактеріальна ангіна.

При загальному аналізі крові при бактеріальних ангінах зазвичай відзначаються:

ШОЕ при вірусних інфекціях зазвичай залишається в межах норми. Його підвищення характерно в основному для моноцитарній ангіни. Залежно від збудника хвороби лімфатичні вузли можуть збільшуватися, а можуть залишатися в нормі. Наприклад, при грипі вони зазвичай не збільшуються, при кору — збільшуються і набувають болючість.

Специфічні симптоми вірусної ангіни, що викликається різними збудниками, можуть бути досить специфічними. Наприклад:

• При ротавірусної інфекції ангіна супроводжується сильним розладом травлення, блювотою, проносом, болями в животі;

  

  Віріони ротавірусу

• Для аденовірусної інфекції та герпетичної ангіни характерний кон’юнктивіт, причому при герпангине частіше однобічний;
• Біль за грудиною — нормальний симптом грипу;
• Для інфекційного мононуклеозу типово поява висипань на тілі, баріться стілець, ураження печінки з симптомами жовтяниці;
• Ще один специфічний симптом моноцитарній ангіни — хропіння ночами. Причому він може розвиватися навіть у дітей, але проходить після одужання.

На фото — хворий з кон’юнктивітом тільки в одному оці при герпетичної ангіни:

Практично кожен вірус, здатний уражати тканини глотки, має ті чи інші специфічні саме для нього симптоми та прояви при ураженні носоглотки. Саме їх лікарі використовують для диференціальної діагностики різних видів ГРВІ.

Як правило, симптоми вірусних ангін визначають тяжкість перебігу хвороби. Тому і у дітей, і у дорослих лікування таких хвороб в основному полягає в ослабленні або купировании їх симптомів взагалі.

Перебіг хвороби

Вірусна ангіна — це завжди гостра хвороба (як, власне, і бактеріальна). Вона стрімко розвивається, симптоми при ній проявляються дуже швидко, але практично ніколи не зберігаються на тривалий термін. Навіть при ускладненнях загальні прояви хвороби зникають, а розвиваються симптоми вторинних патологій, викликаних або спровокованих ГРВІ.

Вірусні частинки в міжклітинному просторі

Як правило, вірусна ангіна триває 5-6 днів, загальний стан хворого може приходити в норму ще 2-3 дні. При цьому:

• Інкубаційний період при вірусному ангіні у більшості випадків становить 1-5 днів, іноді — до двох тижнів;
• Гострий період з яскраво вираженою симптоматикою триває 3-4 дні;
• Ще 2-3 дні відбувається відновлення уражених тканин і нормалізація загального стану організму хворого.

Вірусна ангіна не може бути хронічним і тривати тижнями. Однак при ослабленому імунітеті і при інших сприяючих чинників (наприклад, при постійному спілкуванні з хворими) велика ймовірність частого зараження організму новими вірусами і повторними проявами хвороби через невеликі проміжки часу.

Лікарі, часто контактують з хворими, що знаходяться в групі ризику.

Наслідки вірусних ангін

Ускладнення вірусної ангіни розвиваються зазвичай саме після гострої стадії. Найбільш характерні вони для грипу та корі, причому в обох випадках вони можуть приводити до постійних порушень в роботі нервової системи і смерті.

На замітку

Саме ускладнення грипу і кору є одними з основних причин дитячої смертності у світі, а також летальних випадків у літніх пацієнтів та пацієнтів, хворих на Снід.

Нормою є бактеріальні ускладнення вірусної ангіни, найчастіше — бактеріальний риніт або гайморит. Пов’язані вони, як правило, з ослабленням імунітету, активацією із-за цього умовно-патогенної мікрофлори. Бактерії (зазвичай стафілококи), розмноження яких у здоровому організмі стримується саме імунними силами, в цей період починають активно розмножуватися і викликають повторне запалення і специфічні прояви — густі зелені соплі, гайморит, висихання слизової оболонки носа.

Стафілокок в носовій слизу, часто викликає бактеріальні нежить після вірусних ангін

Власне, бактеріальна ангіна після вірусного ураження горла розвивається рідше. Для цього потрібно саме зараження збудником її, але оскільки хворий з ГРВІ найчастіше знаходиться вдома і мало спілкується з іншими людьми, ймовірність того, що таке зараження відбудеться, дуже невелика. Тому в загальному вірусно-бактеріальна ангіна — це не типовий випадок. Найчастіше таку хворобу плутають з нестандартними вірусними ангінами:

• Ангіна після вірусу Епштейна-Барр — це зазвичай інфекційний мононуклеоз. Хворий тут зазвичай вважає, що просто хворе горло — це вірусна хвороба, спричинена вірусом Епштейна-Барр, а поява густого білого нальоту на мигдаликах — це вже ангіна. Насправді це дві послідовні стадії однієї і тієї ж вірусної хвороби. Тим не менш, з-за тропности вірусу до лімфоїдної тканини нормально, якщо після нього розвивається звичайна стрептококова ангіна;

  

  Вірус Епштейна-Барр, небезпечний не тільки тим, що викликає мононуклеоз, але й можливими онкологічними наслідками

• Поява білих точок на мигдалинах при кору також часто сприймається, як перехід вірусної ангіни в бактеріальну. Насправді це все та ж кір, а білі крапки зовсім не є гнійниками.
• Аналогічно, ротавірусна інфекція сама по собі не може перейти в ангіну. Як правило, в таких випадках розвиваються типові для ротавірусу диспепсичні розлади, ротавірусна інфекція діагностується, а потім до них приєднуються нежить і поразка горла, при яких хворі вважають, що почалася ангіна. Знову ж таки, це наслідки тієї ж ротавірусної інфекції.

Також нормальною ситуацією є ускладнення ГРВІ грибковими ураженнями глотки і порожнини рота. Вони також відбуваються із-за ослаблення імунітету під час хвороби.

На замітку

У багатьох випадках грибкові ускладнення розвиваються тоді, коли вірусне ураження глотки приймають за бактеріальну ангіну і починають лікувати антибіотиками. У цьому випадку на тлі ослаблення імунітету ще і пригнічується бактеріальна мікрофлора порожнини рота, яка є нормальним конкурентом для умовно патогенних грибків. Грибки залишаються і без конкурентів, і без стримування з боку імунної системи, і починають активно плодитися.

Білий грибковий наліт на язиці у дитини — нормальний наслідок неправильно нелікованою вірусної ангіни.

Інфекційний мононуклеоз у рідкісних випадках може приводити до онкологічних ускладнень. З цієї причини вести хвороба повинен лікар, а при тривалому збереженні патологічних змін у складі крові дитини повинен спостерігати гематолог.

Найбільш важкі наслідки ГРВІ викликають у хворих з імунодефіцитами. У таких пацієнтів ці хвороби швидко прогресують, призводять до системних уражень організму і часто закінчуються смертю.

Кандидоз порожнини рота у хворого з ВІЛ

Причини і збудники захворювання

Первинна причина будь-якої вірусної ангіни — зараження організму вірусом. Оскільки вхідними воротами для вірусної інфекції є або ніс або рот, тут і розвивається запалення. Причому в обох випадках уражається вся носоглотка, внаслідок чого розвивається і нежить, і запалення горла.

Найбільш часті збудники вірусних ангін:

• Вірус грипу;
• Віруси Коксакі, що викликають герпетичну ангіну (вони не відносяться до герпесвирусам);
• Ротавіруси;
• Аденовіруси, частіше, ніж інші збудники, що вражають мигдалини;
• Вірус кору;
• Цитомегаловірус;
• Вірус Епштейна-Барр, що відноситься до групи герпесвірусів і званий вірусом герпесу 4-го типу. Викликає інфекційний мононуклеоз з характерними для ГРВІ болями в горлі.

На фото — ротавірус, збудник специфічної вірусної ангіни з ураженнями травного тракту:

Важливо розуміти, що ймовірність закріплення вірусу в тканинах носоглотки і розвитку хвороби залежить від стану організму. При нормальній соціального життя і дорослий, і дитина постійно стикається з різними вірусами, причому за день на мигдалини і слизову оболонку носа кожної людини потрапляють тисячі вірусних частинок. При нормальному імунітеті вони нейтралізуються і не призводять до захворювання, при розпорядженні же обставинах можуть викликати захворювання.

Тому вторинними причинами вірусних ангін можна вважати:

• Наявність інших захворювань, які ослаблюють імунну систему організму, особливо ВІЛ;
• Прийом деяких ліків, також впливають на імунітет;
• Нездоровий спосіб життя, наявність шкідливих звичок;
• Штучна імуносупресія при трансплантації органів або терапії онкологічних захворювань;
• Стреси;
• Нераціональні і дуже строгі дієти.

Вірусна часточка вірусу імунодефіциту людини

Також ймовірність розвитку вірусної ангіни безпосередньо залежить наявності імунітету до конкретного вірусу. Деякі з них призводять до розвитку постійного стійкого імунітету, при деяких імунітет розвивається на час і може бути не абсолютним. Тим не менш, якщо організм в минулому вже стикався з конкретним вірусом, ймовірність того, що при повторній зустрічі хвороба розвинеться, значно нижче. Якщо навіть інфікування відбудеться, при наявності навіть часткового імунітету хвороба буде протікати значно м’якше, можливо — взагалі безсимптомно.

Зрозуміло, що в багатьох випадках вірусна ангіна викликається комплексом симптомів. Найбільш показова ситуація: хвора саркоїдозом захворіла вірусної ангіною. Сам по собі саркоїдоз є хворобою, яка підвищує ризик захворювання на ГРВІ через ослаблення імунітету. До того ж, при саркоїдозі зазвичай призначають гормональні препарати типу Преднізолону, які також впливають на імунну систему. У такому разі ризик розвитку вірусної інфекції досить високий.

Шкідливі звички та нездоровий спосіб життя — часті причини постійних ГРВІ та вірусних уражень горла

Стандартний період зараження триває з осені до весни і збігається зазвичай з часом епідемій грипу. Ті ж ротавірусні інфекції часто розвиваються практично одночасно з грипом, і тому нерідко називаються «кишковим грипом».

Специфіка вірусної ангіни у дітей

Вірусна ангіна у дітей протікає зазвичай важче, ніж у дорослих. Це пов’язано як з меншою стійкістю дитячого організму, так і з тим, що імунна система дитини найчастіше не знайома з збудником хвороби і не може відразу адекватно відреагувати на її розвиток.

Симптоми вірусної ангіни у дітей зазвичай проявляються більш виразно та зберігаються тривалий час. Горло у дітей болить дуже сильно, мигдалини часто збільшуються з повним перекриттям глоткового проходу, температура підвищується нерідко до 39-40°. При ротавірусної інфекцією у дітей важче протікають розлади травлення, часто вимагаючи додаткової корекції за допомогою спазмолітиків і пробіотичних препаратів. У дітей ж ГРВІ частіше ускладнюються.

У дітей вірусну ангіну частіше доводиться лікувати за допомогою симптоматичних засобів, ніж у дорослих

Чи може дитина не відчувати біль при вірусної ангіні

При ангіні у дитини завжди болить горло, і випадки, коли болю він не відчуває, практично виключені. Якщо навіть при вірусному захворюванні горло не болить, то таку патологію навряд чи можна називати ангіною взагалі. Як правило, якщо у горлі є наліт і ознаки ангіни, але болю дитина не відчуває, швидше за все має місце не вірусна, а грибкова ангіна — при ній хворобливих відчуттів може не з’являтися. Читайте детальніше при грибкову ангіну та її симптоми…

Грибок роду Candida, часто починаючий активно розмножуватися саме після ГРВІ

Також для кожного виду вірусної ангіни характерні ті чи інші особливості протікання саме у дітей. Наприклад:

• Герпетична ангіна у дітей іноді супроводжується розвитком серозного менінгіту;
• При мононуклеозі саме у дітей мигдалини часто збільшуються до дуже великих розмірів, що перешкоджають прийому їжі. При одночасному нежиті і закладеності носа це може бути смертельно небезпечним, оскільки дитина не може ні дихати носом, а не ротом.

Серед дітей найбільш часті випадки смертельних результатів при зараженні кір та грип. Зазвичай це пов’язано з неписьменним лікуванням або відсутністю його.

Діагностика та диференційна діагностика вірусних ангін

Діагностика вірусних ангін представляє значну складність навіть для досвідчених лікарів.

Основною ознакою, що дозволяє відрізнити її від бактеріальної інфекції, є кашель. Він розвивається у більшості випадків вірусних уражень горла, але не типовий для звичайної ангіни.

Надривний кашель майже завжди ознака саме вірусної інфекції

Нежить дозволяє відрізнити від бактеріального тонзиліту ротавірусну, аденовирусную, герпетичну ангіну, мононуклеоз, але в той же час не характерний і для грипу.

Самі вірусні ангіни розрізняються за симптоматичною картиною і клінічним проявам:

• Герпетична ангіна діагностується за характерним бульбашок на небі;
• Ротавірусна інфекція відрізняється важкими розладами травлення;
• Характерні плями Філатова-Коплика на внутрішній поверхні щік дозволяють відрізнити від інших захворювань на кір;
• Іноді діагностичною ознакою є кон’юнктивіт.

У той же час, практично не так важливо розрізняти між собою різні вірусні інфекції, як важливо відрізнити їх від бактеріального тонзиліту. У більшості випадків лікаря досить просто переконатися, що хвороба викликана саме ГРВІ, а не бактеріальною інфекцією. Це пов’язано зі специфікою лікування вірусних та бактеріальних ангін.

Також у багатьох випадках лікарі використовують для діагностики експрес-тести на стрептокок і стафілокок, аналіз крові і дані посіву мазка з горла. Самим хворим важливо розуміти, що діагностика ангін — дуже складний процес, що вимагає досвіду, знань і врахування великої кількості факторів. При цьому помилки в ідентифікації хвороби можуть бути смертельно небезпечними. Тому займатися такою діагностикою повинен тільки лікар!

Тест на стрептокок, що дозволяє визначити наявність збудника ангіни буквально за кілька хвилин

Важливо!

Деякі форми бактеріальних ангін можуть дуже схожим на вірусні і розглядатися хворими як не вимагають лікування. Це — прямий шлях до абсцесів, зараження крові та довічним проблем з серцем.

Резюме

• Вірусна ангіна — це не хвороба і не діагноз, а народне позначення хворого горла при ГРВІ;
• Вірусні ангіни дуже різноманітні, протікають з різними симптомами і можуть ускладнюватися різними патологіями;
• Неправильна діагностика ангіни небезпечна і може мати тяжкі наслідки, у тому числі і смертельно небезпечні.

Читайте далі:

• Які особливості має вірусна ангіна у дітей?
• Як лікувати вірусну ангіну?
• Правила лікування вірусної ангіни у дітей
• Як лікар розрізняє вірусну і бактеріальну ангіни?
• Чим різняться бактеріальна і грибкова ангіни?
• Чим небезпечна бактеріальна ангіна?

Відео: Доктор Комаровський розповідає про відмінності ангіни від ГРВІ