Кожен людський організм є місцем проживання величезної кількості бактерій. Деякі з цих бактерій допомагають у здійсненні важливих фізіологічних процесів, таких як травлення. А окремі є збудниками особливо небезпечних інфекційних захворювань, до яких відноситься гайморит. І за наявності відповідних умов, можуть викликати серйозні запальні зміни.
При виникненні осередку інфекції для ефективного лікування лікар може рекомендувати антибактеріальні препарати. Гарним прикладом такого засобу цефтріаксон.
Характеристика препарату
Цефтриаксон є представником третього покоління цефалоспоринів (інші представники: Цефіксим, Супракс) і має ефективністю щодо:
- Нейсерій;
- Гемофільної палички;
- Стрептокока;
- Окремих видів ентеробактерій;
- Стафілокока;
- Ешерихій та інших мікроорганізмів.
В ідеальному випадку перед вибором препарату необхідно визначити ступінь чутливості виділеного мікроба до конкретного антибіотика. Однак не завжди для цього є можливість і час. Тому враховується видова чутливість мікроорганізмів до того чи іншого антибактеріальній препарату.
Препарат випускається у вигляді білого порошку, який в подальшому розведенні використовується для внутрішньовенних та внутрішньом’язових ін’єкцій, а також внутрішньовенних трансфузій.
При попаданні в кров цефтриаксон добре всмоктується в тканини і рідкі середовища організму, виявляючи бактерицидний ефект з перших годин свого застосування. Механізм дії речовини полягає у пригніченні синтезу клітинної стінки мікроорганізму, роблячи неможливим подальше розмноження бактерій.
Дозування
Максимальний ефект накопичення препарату в крові спостерігається через 2-24 години. За цей час концентрація антибіотика в крові забезпечує згубний ефект для мікроорганізмів, що викликали запальні захворювання гайморових пазух.
Тривалість застосування препарату залежить від стадії хвороби та індивідуальних особливостей організму. В середньому коливається від 4 до 8 днів.
Виведення препарату з організму відбувається частково нирками (40-60%), частково – через кишечник разом з жовчю у вигляді неактивного продукту розпаду (60-40%).
Доза препарату визначається залежно від віку хворого і тяжкості запального захворювання, в т. ч. гаймориту.
Доза препарату визначається залежно від віку хворого і тяжкості форми запального захворювання, в т. ч. гаймориту.
Для дорослих:Для новонароджених:
Середня добова доза становить 1-2 гр раз на добу.
20-50 мг/кг маси тіла на добу.
У разі необхідності значного збільшення терапевтичної дози до 50 мг необхідно вдатися до струйного вливання розчину препарату протягом 30 хвилин.
Протипоказання та рекомендації
Протипоказаннями для застосування цефтріаксону є індивідуальна несприйнятливість препарату або його компонентів.
З особливою увагою слід поставитися до контролю реакції організму на введення цефтріаксону. Якщо в анамнезі пацієнта є відмітка про підвищеної чутливості до даного препарату, його слід замінити безпечним аналогом.
Важливо
Дуже обережно препарат призначається:
- Дітям;
- Людям з нирковою та печінковою недостатністю;
- Гіпербілірубінемією;
- Пацієнтам з високим ступенем ризику алергічних реакцій.
У зв’язку з цим медпрацівнику необхідно бути готовим до проведення невідкладної терапії анафілактичного шоку. Подовження термінів застосування цефтріаксону повинно проводитися під контролем складу периферичної крові і показників нирково-печінкових проб.
Застосування при вагітності і побічні дії
Як будь-антибактеріальний препарат, при лікуванні гаймориту та інших синуситів цефтриаксон може викликати ряд побічних ефектів у вигляді:
- Головного болю;
- Порушень функціонування органів сечовивідної системи;
- Шлунково-кишкових проблем;
- Зміни показників у клінічному аналізі крові;
- Алергічних реакцій.
Вагітним жінкам препарат буде призначено лише у разі крайньої необхідності. Жінки, які годують дитину груддю, на період лікування мають припинити лактацію.
