При алергічному риніті у вигляді назальних спреїв або крапель використовуються препарати різних фармакологічних груп з різними лікувальними ефектами, а також їх комбінації. Підібрати спрей при алергічному риніті, його дозування, тривалість прийому повинен лікар-оториноларинголог. Самостійне безсистемне застосування спреїв при алергічному риніті може привести не тільки до затяжного перебігу хвороби, але і до розвитку важких побічних ефектів.
Спрей від алергічного риніту може включати:
- деконгестантів (судинозвужувальні препарати);
- глюкокортикостероїди;
- антигістамінні препарати;
- М-холінолітики;
- протизапальні.
Судинозвужувальні препарати (деконгестантів, симпатоміметики) при попаданні на слизову оболонку взаємодіють з чутливими нервовими закінченнями (рецепторами) у стінці судин. В результаті відбувається підвищення їх тонусу. Судини звужуються, товщина слизової зменшується. Відновлюється прохідність носових ходів, швидко нормалізується носове дихання.
Основні діючі речовини – инданазолин, ксилометазолин, оксиметазолін, тетризолін, фенілефрин.
Судинозвужувальні препарати не рекомендується застосовувати частіше 3-4 разів на день і більше 5-7 днів поспіль. При тривалому застосуванні до них розвивається стійкість. Крім цього, виникає медикаментозний риніт, від якого дуже важко позбутися. Ще одним неприємним наслідком зловживання судинозвужувальними препаратами є «синдром відміни» — посилення закладеності носа після скасування ліки.
При тривалому застосуванні симпатоміметиків може з’явитися сухість і подразнення слизової оболонки носа, іноді носові кровотечі. Ці препарати практично не всмоктуються в кров і не виявляють системної дії на організм.
Глюкокортикостероидные гормони при їх використанні у вигляді назального спрею практично не всмоктуються в кров. Вони надають виражену антиалергічну, протизапальну, протинабрякову дію. Механізм їх дії пов’язаний з пригніченням вивільнення з імунних клітин біологічно активних речовин – медіаторів запалення. В результаті ланцюг алергічної реакції переривається в самому початку.
Багато глюкокортикостероїди для місцевого застосування (наприклад, Назонекс) можна використовувати навіть у дітей від 2 років. Побічні ефекти виникають рідко, проявляються сухістю, свербінням в носі, чханням, іноді носовими кровотечами.
Препарати глюкокортикостероїдів потрібно використовувати протягом якогось часу, так як їх ефект розвивається повністю через кілька днів. Перед упорскуванням такого препарату слід скористатися спреєм з судинозвужувальним ефектом. Скасовувати ліки потрібно поступово, зменшуючи дозу протягом 2-3 днів.
При тривалому застосуванні місцевих глюкокортикостероїдів обов’язковий регулярний огляд ЛОР-лікаря, щоб не пропустити можливе приєднання інфекції.
Антигістамінні препарати дуже ефективні засоби лікування алергічного риніту. Вони надають антиалергічну, протизапальну, мембраностабілізуючу дію. Яскравим представником цієї групи є Аллергодил. Його ефект настає вже через 5 хвилин і триває до 12 годин. Проходить свербіж у носі, чхання, зменшується кількість слизового відокремлюваного. Препарат можна використовувати протягом тривалого часу (до 6 місяців).
Побічні ефекти рідкісні, включають сухість у носі, чхання, носові кровотечі. Спрей вприскують у ніс, тримаючи голову прямо, не нахиляючи її, щоб уникнути появи гіркого смаку в роті.
М-холінолітики – група препаратів, що діють на рецептори слизової, що відповідають за секрецію слизу. Цікавий комбінований препарат Ксимелин Екстра, до складу якого входить М-холінолітики ипратропиума бромід і судинозвужувальний препарат ксилометазолин. Вже через 5 хвилин після застосування спрею припиняються виділення і відновлюється носове дихання. Такий ефект зберігається до 8-12 годин.
Протизапальні засоби мають мембраностабілізуючу дію, блокують вихід медіаторів запалення з клітин. Їх використовують переважно для профілактики загострень сезонного алергічного риніту. До препаратів цієї групи відноситься Ломузол. Проводиться курсове лікування протягом місяця з подальшою поступовою відміною.
Отже, спектр сучасних назальних спреїв для лікування алергічного риніту різноманітний. Кожен з препаратів має певну спрямованість дії. Розібратися в цьому різноманітті і вибрати оптимальний варіант лікування пацієнта повинен допомогти кваліфікований лікар-оториноларинголог.
