Сфеноидит — це запальне захворювання клиновидного синуса, однією з навколоносових порожнин. Розташований синус глибоко позаду гратчастого лабіринту, за глазницей. Сусідство з центрами та шляхами головного мозку, що відповідають за функції, що робить симптоми сфеноидита схожими на неврологічні захворювання, ускладнює підбір лікування.
Особливості сфеноидита
Сфеноидит, як окреме захворювання майже не спостерігається. Зазвичай він розвивається разом з запаленням інших порожнин. Симптоми ховаються за ознаками гаймориту, фронтиту, етмоїдиту. Консервативне лікування сфеноидита і синуситів практично однакове. Відмінності тільки в хірургічному підході.
Пацієнти з сфеноидитом звертаються зі своїми проблемами до терапевта, невролога, окуліста. Тільки проведене обстеження дозволяє поставити правильний діагноз.
За течією сфеноидит може бути гострим і хронічним. Гострий сфеноидит зазвичай протікає легко, ознаки захворювання слабо виражені, швидко зникають з лікуванням основного захворювання. Хронічний процес триває роками, загострення чергуються з періодами ремісії, лікування складне і тривале. В залежності від тяжкості хвороби симптоми стають визначальними стан хворого, вказують на початок ускладнень.
Характерні симптоми
Всі симптоми можна умовно підрозділити на постійні і непостійні. Постійні симптоми складаються з трьох основних:
- Нежить з густим серозним або серозно-гнійним вмістом, стікання гною при сфеноидите відбувається по задній стінці глотки вночі та у ранковий час. Це викликає роздратування і почервоніння.
- Сильні розпираючий головний біль в області потилиці або тім’я, іррадіюють за очну ямку, супроводжуються почуттям «видавлювання» очей, посилюються від яскравого сонячного світла, в спеку, в сухому місці, вночі (це відбувається у зв’язку з формуванням при сфеноидите сухих кірок у носових ходах).
- Порушення функції нюху при сфеноидите відбувається у вигляді постійного неприємного запаху, його відчуває тільки сам хворий;
Непостійні симптоми залежать від тяжкості захворювання, імунітету хворого:
- зниження гостроти зору;
- виражена температурна реакція, з підвищенням до 38 градусів і вище;
- поява загальної слабкості, сонливості;
- погіршення пам’яті;
- з-за проковтування гною при сфеноидите виникають симптоми подразнення шлунково-кишкового тракту (блювота, діарея);
- різко знижений апетит.
За класифікацією отоларингологів розрізняються:
- закрита форма сфеноидита — якщо дренаж з клиновидного синуса зовсім відсутня, симптоми захворювання при цьому більш виражені, головні болі носять інтенсивний розпираючий характер, погіршується зір, змінюється нюх, в лікуванні частіше необхідно хірургічне втручання;
- відкрита форма сфеноидита — відтік вмісту клиноподібної пазухи відбувається вздовж задньої стінки глотки, що викликають її запалення, спостерігається постійний нежить з виділенням зеленуватого гною, носові ходи забиті сухими жовтувато-зеленими кірками, набряклі, носове дихання утруднене.
При млявому перебігу хронічного сфеноидита у осіб зі значно зниженим імунітетом симптоми мають неясні прояви.
Діагностика
Єдиним діагностичним методом, що підтверджує діагноз сфеноидита є рентгенівське обстеження. Досвідчений фахівець відзначить на рентгенівському знімку зміна прозорості клиновидного синуса. Набагато інформативніше в діагностиці сфеноидита використання сучасних методів комп’ютерної томографії та магніторезонансної томографії. Вони дозволяють розглянути можливі зміни структури клиновидного синуса під різним кутом, в кількох проекціях, роблять умовні зрізи різної глибини. Це обстеження часто рекомендують пройти неврологи при неясних головних болях, у тому числі при сфеноидите. Дійсно складно встановити їх причину.
Враховуючи викладені особливості захворювання, рекомендуємо всім пацієнтам з нежиттю своєчасно звертатися до лікаря і проводити лікування.
