Гайморит – запалення гайморових пазух, розташованих по обидві сторони носа і сполучених з ним за допомогою спеціальних отворів. Це захворювання зустрічається дуже часто, особливо у дітей та підлітків, які постійно «хлюпают носом».
Гостре або хронічне запалення приносових пазух – це досить небезпечне захворювання, на відміну від простого риніту, коли страждає тільки слизова оболонка носа, при гаймориті запалення поширюється по всьому організму і навіть зачіпає головний мозок, провокуючи розвиток різних ускладнень.
Симптоми гаймориту можуть не привертати до себе увагу хворого або батьків, якщо мова йде про маленьку дитину, але якщо з’явилися характерні ознаки захворювання, необхідно якомога швидше звернутися до ЛОР лікаря і почати лікування.
Чим раніше буде розпочато адекватне лікування, тим швидше й ефективніше буде результат. Не варто займатися самолікуванням при цьому захворюванні, швидше за все ви тільки погіршите стан. Прибравши симптоми ви не приберете причину і гостре захворювання може перейти в хронічну форму.
Симптоми захворювання
Симптоми гаймориту можуть сильно відрізнятися від звичних для нас ознак запалення слизової оболонки носа. В результаті переохолодження або вірусної інфекції, збудники хвороби потрапляють в гайморові пазухи і починають там розмножуватися.
Це провокує розвиток гострого гнійного запалення, і якщо в цей період лікування не було розпочато, то дуже великий ризик виникнення якого-небудь ускладнення або перехід у хронічну форму захворювання.
Перші ознаки гаймориту схожі на звичайне вірусне захворювання:
- підвищення температури тіла до 38-39 градусів;
- лихоманка і озноб;
- загальне нездужання;
- кашель, чхання;
- рясне виділення з носа.
Потім приєднуються більш характерні симптоми гаймориту:
- біль в області чола, верхньої щелепи, що посилюється при нахилі голови в певну сторону;
- закладеність носа і рясне гнійне відокремлюване;
- гугнявість голосу;
- головний біль.
Головний біль при гаймориті – один з найбільш характерних симптомів гострого процесу, вона виникає з-за скупчення гною і слизу в носових пазух.
Хворі скаржаться на сильний давить біль в області чола або «за очі», в області вилиць, що посилюється при нахилі голови і при кожному русі і слабшає в положенні лежачи або в нічний час. Полегшення болю пояснюється зменшенням тиску за рахунок відтоку гною і слизу в положенні лежачи.
Тривалість гострого періоду хвороби близько 14 днів, якщо у хворого зберігається нежить і закладеність носа протягом цього часу або довше, йому обов’язково потрібно відвідати лікаря, щоб переконатися, що це не гайморит і уникнути розвитку ускладнень.
Перші ознаки гаймориту – це привід негайно звернутися за медичною допомогою, так як гайморові пазухи складаються з дуже тонких кісток, пронизані судинами і тісно сполучаються з кістками очниці і оболонками головного мозку. Тому запалення може перейти на слизову оболонку очей або інфікувати оболонки головного мозку, викликаючи менінгіт.
Якщо у хворого посилився головний біль, з’явилася нудота, блювання, миготіння мушок перед очима, сильно погіршився загальний стан або підвищилася температура до 39-40 градусів, цілком ймовірно, що розвинулося ускладнення гаймориту і йому негайно потрібна медична допомога, так як менінгіт вважається одним з найбільш небезпечних захворювань для центральної нервової системи.
Симптоми хронічного захворювання
Симптоми хронічного гаймориту сильно відрізняються від проявів гострого процесу, вони менш виражені, не так сильно заважають нормальному життю хворого і часто з цієї причини, хронічне запалення залишається без лікування.
Хронічний гайморит розвивається в результаті не леченого або неправильного і недостатнього лікування гострого. Якщо гостре захворювання припинили лікувати відразу ж, після зникнення основних симптомів і ознак, які залишилися в пазухах бактерії і віруси можуть тривалий час не давати про себе знати, але при зниженні імунітету в результаті переохолодження, стрес, вірусної інфекції або будь-якої іншої причини, «спляче» запалення знову активізується і з’являються ознаки гаймориту:
- завзятий, не піддається лікуванню звичайними способами, нежить;
- сухий кашель, що посилюється ночами і також не зникає після застосування звичайних протикашльових препаратів. Він виникає із-за стікання вмісту носових пазух в гортань і трахею і подразнення слизових оболонок дихальних шляхів. Дуже часто саме стійкий сухий кашель, не проходить протягом декількох місяців, стає першим симптомом хвороби, з-за якого хворий звертається до лікаря;
- різні запальні захворювання очей – кон’юнктивіт, кератит та інші;
- головний біль при хронічному гаймориті також залишається одним з характерних симптомів, вона менш інтенсивна, але зате постійно мучить хворого, посилюючись при русі, особливо при нахилі голови вперед і вбік. Хворі скаржаться на важкість в голові, також біль може іррадіювати в різні точки черепа або бути локалізовані в очницях, за очима або у верхній щелепі.
Хронічний гайморит – це джерело постійного запалення та інфекції в організмі, він провокує часті загострення ангіни, фарингіту, пульпіту або внутрішні захворювання: пієлонефрит, артрит, міокардит та інші. Крім того, дуже часто розвиваються ускладнення: від отиту до менінгіту, тому це безпечне, на перший погляд, захворювання потребує в обов’язковому інтенсивному лікуванні.
Хронічний гайморит може ускладнитися розвитком абсцесу (порожнини, заповненої гноєм, всередині навколоносовій пазухи). У цьому випадку у хворого різко підвищується температура тіла до 40-41 градусів, з’являються інші симптоми інтоксикації – головний біль, ломота у всьому тілі, загальне нездужання. Потім виникає різкий біль в ураженій пазусі, яка іррадіює в голову і в нижню щелепу. При розвитку абсцесу хворому зазвичай потрібна хірургічна допомога.
Інше часте ускладнення – це неврит трійчастого нерва, що проходить в безпосередній близькості від гайморової пазухи. У цьому випадку у хворого виникає сильний різкий біль, що поширюється по одній половині обличчя, верхньої і нижньої щелепи. При невриті хворі скаржаться: так сильно болить шкіра, що до неї неможливо доторкнутися.
Ще одне часте ускладнення гаймориту – це хронічний отит. При цьому у хворого відзначається поступове зниження слуху, часто без больових відчуттів або виділень гнійного секрету.
Лікувати гайморит потрібно у кваліфікованого фахівця – ЛОР – лікаря, обов’язково дотримуючись всіх порад і рекомендацій, оскільки самолікування або лікування за допомогою народних методів може допомогти позбавитися від симптомів, але не повністю вилікувати запалення в пазусі і гостра інфекція перейде в свою хронічну стадію.
