Запалення слизової оболонки носа — риніт (нежить) — дуже поширене захворювання. Більшість пацієнтів не вважають його серйозною патологією, терплять тривалий час, сподіваються, що він «сам пройде». З-за відсутності своєчасного лікування виникають такі ускладнення як синусити (запальний процес навколоносових порожнин). Буде потрібно значний відновлювальний період, неминучі консультації фахівців.
Не можна ставитися до симптомів риніту з зневагою. Існує багато його різновидів. Вони визначаються різними збудниками, причинами, ступенем тяжкості, характером виділень, клінічним перебігом. Поставити правильний діагноз — справа лікаря-отоларинголога. Ми постараємося якомога більше дізнатися про ознаки найбільш поширених форм риніту.
Причини
Самі головні «винуватці» нежиті — віруси грипу, респіраторних інфекцій, парагрипу, герпесу. Рідше реєструється риніт бактеріальної природи. Збудниками захворювання можуть бути гриби, у дітей — віруси скарлатини, кору, дифтерійна паличка.
У новонароджених нежить пов’язаний з очищенням від слизу і самостійним диханням (фізіологічні причини).
Провокуючим моментом стає переохолодження організму. При цьому навіть спокійна умовно патогенна місцева флора мікробів, що проживає на внутрішній оболонці верхніх дихальних шляхів, стає небезпечною.
Фахівці виділяють додаткові фактори ризику:
- куріння, перебування в прокуреному приміщенні;
- загазованість атмосферного повітря;
- професійні шкідливості (пил, різкі запахи токсичних речовин);
- контрастна зміна температури;
- робота в гарячих печей в умовах сухого повітря;
- зниження імунітету;
- вроджене або набуте (травми) порушення анатомічної будови кісток носа;
- частий прийом седативних (заспокійливих), гормональних препаратів, протизаплідних таблеток, деяких ліків для зниження тиску;
- спадкова схильність.
Якщо людина, що має перераховані фактори, зустрінеться з інфекцією, він, без сумніву, отримає нежить.
Симптоми
Прояви нежитю відрізняються, залежать від виду хвороби, але є загальні симптоми, що говорять за запальний процес.
- Слизові або гнійні виділення.
- Відчуття лоскотання, печіння, супроводжується чханням.
- Закладеність до повної відсутності носового дихання.
- Головні болі в області чола, верхньої щелепи.
- Невелике підвищення температури.
- Почервоніння повік, сльозотеча.
При хронічному нежиті симптоми проявляються лише при загостренні, під час ремісії відсутні.
Кожен вид риніту має свої ознаки, особливості перебігу.
Лікування
При початкових симптомах риніту потрібно вжити заходів, які дозволять швидко позбутися від інфекції. Промивання фізіологічним розчином, кип’яченою водою, розчином морської солі допомагає зволожити та очистити виводять ходи від слизу і мікроорганізмів. В аптеці можна придбати готові засоби на основі морської солі. Вони безпечні, рекомендовані дітям.
Позитивний ефект надає використання народних протизапальних засобів:
- промивання соком цибулі, буряка, моркви, відваром протизапальних трав (ромашка, календула);
- закапування крапель соку алое або каланхое;
- проведення інгаляцій над парою вареної картоплі, мелкопокрошенной цибулиною;
- місцеве лікування ватними тампонами, просоченими отваромлаврового листа;
- компреси з теплим відваром лаврового листа;
- теплі гірчичні ванни для ніг.
Проведення п’ятихвилинного масажу активних навколоносових точок тричі в день дозволить відновити дихання.
Домашні інгаляції апаратом «Небулайзер» впливають на верхні дихальні шляхи сприяють глибокому протизапальному ефекту.
Для зняття набряклості використовують краплі, спреї судинозвужувальної дії. Результат настає через десять хвилин, триває до восьми годин. Спазмування судин знімає набряклість носа, очищає прохід, відновлює дихання. Слід знати, що користування судинозвужувальними спреями обмежена до семи днів для дорослих, для дітей — до трьох днів. Потрібно враховувати властивість пересушувати слизову оболонку і викликати звикання. Спільно з цими ліками необхідно застосовувати промивання та зволоження носа. Судинозвужувальними краплями не можна користуватися вагітним і годуючим жінкам, гіпертонікам, хворим на стенокардію, тиреотоксикозом.
Фізіотерапевтичні методи (УВЧ, ендоназальний електрофорез, тубус-кварц, лазеротерапія) допомагають при хронічних формах нежитю.
Види і форми риніту
Алергічний риніт
Одне з проявів алергічної реакції — алергічний нежить. Він виникає через 15-20 хвилин після контакту з алергеном. Викликається пилком рослин, домашній пил від білизни, килимів, книжок, шерстю тварин, лікарськими препаратами, продуктами харчування, побутовими миючими засобами. Специфічний алерген знаходять за допомогою постановки шкірних проб після звернення до лікаря-алерголога.
В терапії алергічних симптомів марні протизапальні та судинозвужувальні краплі. Вони тільки погіршують ситуацію. Застосовуються антигістамінні таблетки всередину, краплі, що містять кромогликаты натрію, при важких випадках стероїдні гормони. Іноді лікар рекомендує змінити місце роботи, умови проживання.
Хронічний катаральний нежить
Катаральне запалення виникає на тлі тривалого знаходження в запиленому, загазованому приміщенні. Сприяючим чинником є аденоїди, поліпи. Характерна закладеність носа в лежачому положенні. Сидячи, носове дихання відновлюється.
На додаток до перерахованих можливостей використовують препарати місцевого протизапальної дії: краплі Коларгол, Протаргол, мазі «Доктор МОМ», «Зірочка». Необхідно боротися з факторами ризику.
Хронічний гіпертрофічний риніт
Ця патологія пов’язана з гипертрофическим розростанням оболонки носових раковин. Може розвиватися одно – або двостороннім. Супроводжує хронічні синусити, запальні захворювання верхніх дихальних шляхів. Головний симптом — закладеність носа. Для лікування необхідно усунути механічне перешкоду способом припікання трихлороцтової кислотою, кріотерапією, з допомогою операції видалення частини раковини.
Атрофічний нежить
Захворювання виражено истончением оболонки, що вистилає носові ходи, втратою епітелію. При огляді отоларинголог виявляє суху потріскану слизову, жорсткі кірки слизу. Пацієнти відзначають схильність до носових кровотеч, постійну сухість, відчуття стягнутості. Серед причин саме для цієї форми важливі: токсична дія отруйних випарів, нікотину, перебування в сухому жаркому кліматі, різке зниження захисних сил. Якщо уражаються чутливі зони, втрачається нюх.
У терапії застосовуються місцево протизапальні масляні процедури, що пом’якшують слизову: крапельний розчин вітаміну A і E, масло шипшини, прополіс, лужно-масляні інгаляції. Обов’язково призначаються ін’єкції біогенних стимуляторів (алое, Фібс, екстракт плаценти), вітаміни групи B для зміцнення імунітету.
Смердючий атрофічний риніт
Смердючий атрофічний риніт (озена) хвороба, відома і описана древніми лікарями. Раніше вважалося, що причина — спадкова передача ознаки. Переважно хворіють молоді жінки. В даний час встановлено фактор зв’язку з певним інфекційним збудником (Клебсиелла озени). Атрофія поширюється не тільки на слизову оболонку, але захоплює кісткову тканину. Тому змінюється зовнішність: розширюється ніс. Виявляються грубі гнійні кірки неприємного гнильного запаху.
Протизапальне лікування полягає у застосуванні антибіотиків, промиванні дезінфікуючими засобами, содовим розчином, видаленні кірок. Місцево вставляють турунди з антибактеріальними мазями. Хірургічне втручання сприяє звуження носових ходів.
Вазомоторний риніт
Нежить, що є наслідком порушення механізму регуляції судинного тонусу носових ходів, називається вазомоторний. Він не залежить від інфекції. Прийнято розрізняти два різновиди: алергічний вазомоторний риніт та нейровегетативний.
Алергічний вазомоторний риніт відміну від алергічного нежитю більше пов’язаний з сезонністю (сінна лихоманка, полінози) і наслідками застосування лікарських речовин. Симптоми, медична допомога нічим не відрізняються.
Нейровегетативний вазомоторний нежить виникає на тлі ендокринних змін (підлітків, вагітних), має рефлекторний характер. Нападоподібне сльозотеча, нежить, чхання виникають вранці, при виході на вулицю, стресових ситуаціях, перевтомі, підвищення артеріального тиску.
Головне напрям терапії цього різновиду нежиті — загальне зміцнювальний вплив на центральну нервову систему. Застосовують загартовування, фізичні вправи, кисневі інгаляції, кліматотерапію, лікувальні ванни, душі.
Грибковий риніт
Хвороба вражає область перегородки носа. Виявляється зазвичай у літніх людей, пацієнтів з різко зниженим імунітетом. Грибкова інфекція розташований у передніх або середніх відділах раковин носових ходів, де викликає поверхневий виразка. Лікування захворювання проводиться з допомогою протигрибкових препаратів.
Головним спеціалістом діагностики є лікар-отоларинголог. Він проводить внутрішній огляд носових ходів. Призначає необхідні аналізи, рентгенівське і бактеріологічне дослідження, направляє при необхідності до інших лікарів.
Якщо не вдається самостійно вилікувати нежить за тиждень, значить це незвичайний, ускладнений риніт. Всі питання по додатковому обстеженню пацієнта, лікування вирішує тільки лікар.
