Риніт – запалення слизової оболонки порожнини носа. Він може бути як самостійним недугою, так і симптомом іншого захворювання. Риніт у дітей – найбільш поширений патологічний стан органів дихання.
В залежності від стадії виділяють гострий і хронічний риніт. Гострий риніт у дітей може бути викликаний інфекцією, алергічною реакцією. Механічні, хімічні та термічні травми, ендокринні порушення є рідкісною причиною риніту у дітей. При тривалій дії патогенного фактора гострий риніт приймає затяжний перебіг і переходить в хронічну стадію. При цьому виникає потовщення (гіпертрофія) або витончення (атрофія) слизової оболонки порожнини носа. Розвивається гіпертрофічний або хронічний атрофічний риніт.
Причини і механізми розвитку
Основні причини риніту у дитячому віці – інфекційні агенти і алергія. Найчастіше це захворювання викликають віруси (риновіруси, аденовіруси, Коксакі, грипу, парагрипу та інші). Не виключено їх постійну наявність в організмі дитини і їх активація при провокують умовах. В ході захворювання приєднується бактеріальна флора – стрептококи, стафілококи та інші. Можуть бути хламідії, мікоплазми, легіонели. Мікробно-вірусна асоціація викликає сенсибілізацію організму, тобто приєднується алергічний компонент. В майбутньому при контакті дитини з вірусом алергічна схильність посилить ризик захворювання. Риніт можуть викликати і грибки, частіше в асоціації з бактеріями.
Алергічний риніт викликають пилкові, побутові алергени, шерсть тварин. Харчова і лікарська алергія рідко є причиною риніту. Алергічна сенсибілізація організму може виникнути після перенесеної вірусної інфекції.
Риніт виникає на тлі порушення імунної реактивності та судинної систем, що часто буває в дитячому віці. Провокуючим фактором може з’явитися переохолодження. При контакті з хворим або вірусоносієм патогенний агент потрапляє на поверхню слизової. В результаті зменшення захисних сил вірус проникає в клітини і руйнує їх. Розвиваються ознаки запальної реакції, спрямованої на позбавлення організму від інфекції. Схожий механізм розвитку хвороби при алергічному риніті, однак у цьому випадку приєднується дія біологічно активних речовин, що вивільняються з клітин при захопленні й знищенні алергену.
Симптоми
Протягом гострого риніту включає три стадії.
Спочатку дитина скаржиться на відчуття «дряпання» в носі, свербіння. З’являється нападоподібне чхання, не приносить полегшення. Можлива поява сльозотечі, почервоніння склер. Часто з’являються інші симптоми ГРВІ: підвищується температура тіла, з’являється головний біль, слабкість. Дитина погано їсть і спить, млявий. У дітей грудного віку загальні прояви можуть переважати в клінічній картині. Стадія первинних проявів триває до 2 днів.
Потім починається посилене утворення слизу, сприяє очищенню порожнини носа від інфекції. Починається так званий катаральний риніт. Слизова оболонка порожнини носа набрякає, потовщується, з’являється закладеність носа та утруднення носового дихання. Знижується нюх. Спостерігається світле виділення з носа. При його великій кількості шкіра під ніздрями лущиться, червоніє, на ній можуть утворюватися скоринки, тріщини. Зберігається свербіж у носі і чхання.
Так як дитина не може дихати носом, виникають труднощі при годуванні, порушується сон. Діти грудного віку не вміють дихати через рот, тому особливо важко переносять описані симптоми. При годуванні вони відриваються від грудей, заковтують повітря, в результаті чого з’являється здуття живота, зригування. Для немовлят, які хворіють ринітом, характерно закидання голови назад. У такому положенні збільшується простір біля задньої стінки глотки, що полегшує носове дихання.
Порожнину носа і мозкові оболонки мають спільні шляхи венозного відтоку. При риніті виникає застій венозної крові в цій системі. Внаслідок цього підвищується внутрішньочерепний тиск. Дитина стає неспокійним. Можна визначити напруження тім’ячка.
У маленьких дітей є висока ймовірність розвитку ускладнень риніту – пневмонії, середнього отиту, бронхіту.
Небезпечний так званий задній риніт у дитини, що супроводжується запаленням не тільки слизової носа, але і лімфоїдної тканини (мигдалин) задньої стінки глотки.
Через 2-3 дні катаральний риніт переходить у третю стадію (гнійний). Змінюється характер виділень: вони стають більш густими, можуть набувати жовтий або зеленуватий відтінок. У нормі поступово проходить свербіж у носі і чхання, відновлюється вільне носове дихання. Кількість виділень зменшується і поступово настає одужання. Симптоми в середньому тривають 7-10 днів.
При зниженій реактивності організму, анатомічних дефектах порожнини носа, алергічної природи захворювання риніт може перейти в хронічну форму. Вона характеризується зміною періодів загострень і ремісій. В період ремісії дитина почуває себе задовільно, але при будь-якому, навіть незначному, негативному зовнішньому впливі або контакті з алергеном відбувається загострення з розгорнутою клінічною картиною.
Лікування
Лікування риніту у дітей необхідно, в тому числі для запобігання важких ускладнень, алергізації організму і переходу процесу в хронічну форму. Найчастіше призначаються симптоматичні засоби.
При інфекційному риніті не можна відвідувати дитячі дошкільні установи, школи. Дитина повинна повноцінно харчуватися, є легко засвоюється їжу, багату вітамінами. Дитині дають рясне питво, краще подкисленное (морси з брусниці, журавлини) або відвар шипшини.
Потрібно промивати ніс дитині сольовими розчинами (фізіологічний розчин, пристрій «Долфін») або готовими препаратами на основі морської води (Аквамаріс, Салін та інші).
Лікувати риніт допомагає зрошення порожнини носа антисептичними речовинами, такими як протаргол і фурацилін. Для додаткового антисептичного ефекту можна в розчини для промивання та зрошення додавати 1-2 краплі йодної настойки.
При нормальній температурі тіла вилікувати риніт допомагає так звана відволікаюча терапія, наприклад, ножні ванни з гірчицею або банки. Можна лікувати риніт з допомогою та парових інгаляцій з ромашкою, картопляним пором, суворо дотримуючись техніку таких процедур.
Призначаються антигістамінні препарати II–III поколінь, при необхідності – жарознижуючі засоби. Призначають судинозвужувальні краплі та спреї. При необхідності використовують краплі у ніс з антибактеріальним ефектом (за призначенням лікаря).
