Пульмикорт (pulmicort) — глюкокортикоїдний препарат з вираженою протизапальною дією, використовується для інгаляцій і прийому всередину при астмі, хворобах легень, ларингіті, бронхіті.
Зміст статті
- 1 Фармакологічна дія
- 2 Інструкція
- 2.1 Свідчення
- 2.2 Протипоказання
- 2.3 Дозування
- 2.4 Побічні дії
- 2.5 Взаємодії з ліками
- 3 Застосування дітям
- 4 Пульмикорт при вагітності
- 5 Інгаляції пульмикорта через небулайзер
- 6 Аналоги
Фармакологічна дія
Активна речовина — будесонид. Специфічна чутливість будесонида в 15 разів більше, ніж у преднізолону. Будесонид проявляє протиалергічні, протизапальні властивості.
Згідно інструкції до pulmicort для інгаляцій, ефект від застосування помітний через кілька годин. Лікарська дія проявляється після двох тижнів використання засобу.
Пульмикорт випускають у вигляді суспензії 250 мкг/мл, 500 мкг/мл для інгаляцій, розфасованої в поліетиленові контейнери.
До складу препарату входять також допоміжні речовини — лимонна кислота, цитрат натрію, хлорид натрію, динатрію едетат.
Інструкція
Місцеве застосування препарату дозволяє знизити інтенсивність симптомів, зняти напад астми без побічних ефектів або з меншими ускладненнями, ніж при прийомі глюкокортикостероїдів всередину.
Свідчення
Лікарський засіб pulmicort використовують для інгаляцій при полінозі, сінної астмі з алергічним компонентом, бронхіальній, неалергічною, змішаної астми, легеневих хворобах неуточненої етіології, вазомоторний риніті, назофарингите.
Пульмикорт призначають при ларингіті у дітей. Інгаляції допомагають при сухому кашлю, свистящем на вдиху диханні.
Препарат знімає набряк слизової дихальних шляхів, розширює просвіт бронхів.
У практиці пульмикорт використовують в основному при екстреному лікуванні, для систематичного лікування перевагу віддають інгаляціям беродуалом, ефективно усуває бронхоспазм, задишку і кашель.
Протипоказання
Пульмикорт заборонений до застосування дітям до 6 місяців.
Протипоказано застосування засобу при алергії до діючої речовини ліки — будесониду.
Не рекомендуються інгаляції пульмикортом хворим на туберкульоз легень, інфекційними ураженнями легенів бактеріальної, вірусної, грибкової природи.
Протипоказанням є також захворювання на туберкульоз шкіри, дерматит, еритематозний вуграми, пухлинними утвореннями шкіри обличчя.
Заборонено засіб при цирозі печінки, з обережністю призначають при хворобах нирок.
Дозування
Добова доза дорослим, у тому числі і в літньому віці, при підтримуючому лікуванні становить 0,5−4 мг. При загостреннях дозування збільшують. На початку лікування доза не повинна перевищувати 2 мг на добу.
Дітям призначають пульмикорт для інгаляцій після півроку, початкова добова доза по інструкції становить 0,25−0,5 мг. Доза може бути збільшена, але не повинна перевищувати 1 мг на добу.
При добовій дозі 
пульмикорта, що не перевищує 1 мг, роблять одну інгаляцію у вечірній час. Якщо добова доза перевищує 1 мг, її розбивають на дві інгаляції — в ранковий і вечірній час.
Дітям до 12 років роблять в добу 1-3 процедури з 1 мл пульмикорта 0,25 мг/мл, а так як разова доза менше 2 мл, то її для інгаляції розводять фізіологічним розчином 1:1.
Для дорослих і у випадку об’єму разової дози більше 2 мл інгаляцію пульмикортом роблять, не розбавляючи.
Дозування пульмикорта для інгаляцій дітям при підтримуючому лікуванні — 0,25−2 мг/добу. При підборі дозування для інгаляцій прагнуть підібрати мінімальну кількість пульмикорта, що забезпечує терапевтичний ефект.
Добова доза для інгаляцій 0,25 мг відповідає 1 мл пульмикорта 250, інструкції до потрібного обсягу її доводять фізрозчином — 0,9% розчином кухонної солі.
Для інгаляцій при добовій дозі 1 мг потрібно 4 мл пульмикорта з дозуванням 250 мкг/мл або 2 мл пульмикорта 500 мкг/мл
Побічні дії
Застосування препарату здатне викликати тимчасову оборотну затримку росту.
Системні ускладнення зустрічаються при лікуванні великими дозами, при частому використанні відзначається гіпофункція надниркових залоз.
Спостерігаються при інгаляціях з пульмикортом подразнення, сухість у роті, кашель, ураження слизової оболонки рота грибком кандида, головний біль, спазм бронхів, алергія у вигляді висипань на шкірі, кропив’янки.
Відзначається зміна поведінки, підвищена збудливість, депресія.
Застосування пульмикорта для інгаляцій через небулайзер з використанням маски може викликати синці на обличчі, шкірне роздратування (фото).
Взаємодії з ліками
Одночасне використання з метандростенолоном, естрогенами, бета-адреностимуляторами посилює дію пульмикорта.
Фенобарбітал, рифампіцин, фенітоїн послаблюють ефект інгаляції пульмикорта.
Застосування дітям
Дітям препарат призначають з обережністю, схема прийому залежить від стану хворого, віку.
Щоб зняти гостре стан ларинготрахеїту з осиплостью голосу, надсадним кашлем, можуть знадобитися інгаляції вранці та ввечері протягом 3 днів поспіль. В якості основної терапії препарат призначають на тривалий час.
При ларингіті, бронхіті у дітей пульмикорт застосовується короткочасно, в якості екстреної заходи протягом 2-3 днів.
Інгаляції пульмикортом для посилення дії, кращого відходження мокротиння допускається чергувати з фізрозчином.
При екстреному лікуванні напади задишки знімають беродуалом і пульмикортом. Інгаляції роблять по черзі з інтервалом 20 хвилин. Спочатку через небулайзер знімають спазм з допомогою беродуала, потім проводять інгаляцію пульмикортом.
За відгуками пульмикорт для інгаляцій допомагає вже після першого сеансу, добре переноситься дітьми, рідко викликає ускладнення.
Пульмикорт при вагітності
Вважається, що будесонид, не володіє тератогенним ефектом. За відгуками інгаляції з пульмикортом при вагітності не шкодять дітям, хоча це питання ще повністю не вивчений.
Вагітним, які приймають пульмикорт, рекомендується використовувати його для інгаляцій у мінімально можливої концентрації і як можна рідше.
Будесонид проникає в грудне молоко, але немає даних про негативний вплив на дитину при грудному вигодовуванні, ліки пульмикорт дозволено для інгаляцій при лактації.
Інгаляції пульмикорта через небулайзер
Для інгаляцій через ультразвукової небулайзер не підходять суспензії пульмикорта або будесонида, тому, перш ніж приступити до процедури, уважно вивчають інструкцію.
Препарат допускається розводити фізіологічним розчином, змішувати з розчинами сальбутанола, іпратропію броміду, тербуталіну, натрію кромогликата.
Перед використанням контейнер з суспензією струшують. Відкритий контейнер тримають вертикально.
Розкривши контейнер, поміщають його в небулайзер відкритим кінцем, обережно видавлюють ліки.
Після інгаляції рот прополіскують содовим розчином, щоб уникнути грибкового ураження. Обличчя миють водою для запобігання подразнення шкіри через застосування маски.
Після того, як контейнер розкритий для інгаляції, необхідно повністю застосувати пульмикорт протягом 12 годин, зберігають його при температурі не більше 30 оС.
Аналоги
Для запобігання астматичного нападу, поліпшення легеневої функції допускається заміна пульмикорта препаратом аналогічної дії.
Аналоги пульмикорта — лікарські засоби, активною речовиною яких є будесонид.
До аналогів пульмикорта відносяться порошок для інгаляцій пульмикорт турбухалер, бенакорт, апулеин, бенакап, буденит, будесонид, будостер, тафен назаль, цикортид циклокапс.
Препаратом вибору дитині в якості аналога пульмикорта для інгаляцій служить Буденит Стери-Неб, його ціна залежить від концентрації розчину і знаходиться в межах 480-750 руб. за ампулу 0,25 мг/мл і 1117-2350 руб. за ампулу 0,5 мг/мл
Вибираючи, чим замінити пульмикорт, потрібно звертати увагу не тільки на ціну, але і на протипоказання, не всі аналоги можна дітям для інгаляцій. Так, бенакорт дозволено з 16 років, бенакап протипоказаний дітям до 7 років, будостер — до 6 років.
Якщо порівняти, скільки коштує пульмикорт для інгаляцій з дозуванням 500 мкг/мл у різних аптеках, то розкид цін становить від 1225 руб. до 1390 руб.
Ціна на пульмикорт туртухалер в порошку для інгаляцій нижче, але у цього препарату більше побічних ефектів в інструкції, а також є обмеження за віком — заборонений дітям до 6 років.
Пульмикорт добре переноситься, служить профілактикою рецидивів бронхіальної астми, застосовується для зняття бронхоспазму, при обструктивному бронхіті, ларинготрахеїті.
Застосовується за призначенням лікаря, самолікування гормональними препаратами неприпустимо.
